Відкритість та iмпортозалежність

Споживчі ціни у листопаді зросли на 0,8% порівняно із жовтнем 2021 року, в річному вимірі індекс інфляції знизився з 10,8% до 10,3%, оскільки минулорічна база порівняння була дещо вищою (у листопаді минулого року місячний темп інфляції становив +1,3%).

Характерною особливістю інфляційних процесів в Україні залишається домінування немонетарних та структурних чинників інфляції (чинників пропозиції), які, за нашими оцінками, формують близько двох третин річного приросту інфляції. Залежно від технологічного процесу виробництва цінові шоки з боку пропозиції з різною інтенсивністю впливають на різні складові індексу інфляції. Також через канал імпорту на динаміку індексу споживчих цін в Україні впливає рівень цін у світі.

Стрімке підвищення світових цін на окремі сировинні та продовольчі товари продовжує формувати новий масштаб цін відповідних товарів на внутрішньому ринку. Індекс CRB, що відображає динаміку цін на світових сировинних ринках та на 80% складається з енергетичних та продовольчих товарів, зріс за рік на 35%. Це, зокрема, визначало динаміку цін на товари, що торгуються, і на внутрішньому ринку: вартість цукру на внутрішньому споживчому ринку України зросла на 39%, соняшникової олії — на 47%, яєць — на 26%, палива та мастил — на 34%.

Підвищення тарифів на енергоносії та епідеміологічні обмеження суттєво підвищили витрати виробників. Внаслідок здорожчання палива та мастил вартість послуг транспорту, що входять до розрахунку ІСЦ, за рік зросла на 12%, зокрема автодорожнього — на 19%. Індекс цін виробників промислової продукції, реалізованої в межах території України, у листопаді зріс у річному вимірі майже на 70%, в т. ч. на послуги електро-, газо- та теплопостачання — в 2,7 рази, на сиру нафту і природний газ — в 1,7 рази, на кам’яне вугілля — в 1,5 рази. Ціни реалізації сільськогосподарської продукції з початку року зросли в 1,4 рази.

Враховуючи значне поширення імпортованих товарів в Україні та використання імпортних комплектуючих у виробництві, високий рівень інфляції у світі продовжує впливати на динаміку внутрішніх споживчих цін, частково стримуючись укріпленням курсу гривні до долару США (на 7% за рік у листопаді). Так, інфляція у США досягла 6.8% у листопаді 2021 р., що є найвищим її значенням за 39 років, у ЄС — прискорилася до 4,9% (зокрема, у Німеччині — до 5,2% — максимум за 29 років), у Китаї, попри те, що споживча інфляція є відносно помірною (2,3% у річному вимірі), ціни виробників також стрімко зростають — до 13,5% річних у жовтні (26-річний максимум). Враховуючи відкритість та імпортозалежність національної економіки, інфляційний тренд в Україні відображає динаміку загальносвітових цін.

Через підвищення тарифів ціни на природний газ для населення зросли на 16%, електроенергію — на 27%. Внаслідок зростання ставок акцизів вартість тютюнових виробів зросла на 17%.

Водночас безпосередньо рівень сукупного попиту в економіці України як проінфляційний фактор залишається пригніченим. Про це свідчать наступні тенденції:

Ціни на товари та послуги, які не відносяться до категорії першої необхідності та споживання яких безпосередньо залежить від попиту, зростають повільними темпами або знижуються. Зокрема, вартість предметів домашнього вжитку та побутової техніки зросла за рік на 4%, послуг у сфері відпочинку та культури — на 5%, вартість одягу та взуття — знизилася за рік на 4,5%.

За 9 місяців 2021 року ВВП України зріс на 2% до відповідного періоду минулого року, що є недостатнім для компенсації падіння економічної активності у 2020 році (-4,0% за рік). Це значно нижче відповідних показників у сусідніх країнах регіону Східної Європи. Лише 11,4% ВВП І півріччя 2021 р. припадає на інвестиції.

Індекс промислової продукції на тлі минулорічного падіння (за січень-жовтень на 6%) збільшився лише на 1,4% за 10 місяців 2021 року порівняно з відповідним періодом минулого року. При цьому, менше 2% капітальних інвестицій промислових підприємств здійснювалося за рахунок кредитів українських банків.

Індекс реальної заробітної плати в жовтні 2021 року знизився порівняно із вереснем на 2,2%, збільшившись за рік (порівняно із жовтнем 2020 р.) лише на 4,0%. При цьому, загальний рівень доходів українців за показником ВВП на 1 особу у вимірі паритету купівельної спроможності залишається найнижчим в Європі.

Підприємства сфери послуг, які найбільш чутливі до попиту, продемонстрували у листопаді найбільш песимістичні очікування з-поміж інших галузей.

На мою думку, в умовах, коли економічне відновлення залишається нестійким, приріст цін генерується немонетарними чинниками, показники безробіття перевищують нейтральний рівень, а монетарна трансмісія залишається слабкою політика центрального банку повинна відображати виважений компроміс між цілями цінової та фінансової стабільності та економічного зростання відповідно до Статті 6 Закону України «Про Національний банк України».

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Обсяг запозичень Міністерства фінансів на першому грудневому аукціоні, який відбувся 7 грудня, становив 8,4 млрд. гривень в національній валюті із середньозваженою ставкою 11,54%, а також 261 млн. доларів США (із середньозваженою дохідністю 3,5%) та 36,5 млн. євро (із середньозваженою дохідністю 1,75%). Левову частку гривневих запозичень становили розміщення на строк 6, 9 та 12 місяців, за якими було залучено майже 7,4 млрд. гривень. Враховуючи відсутність обмежень на обсяг розміщень та близькість очікувань інвесторів до орієнтирів Мінфіну щодо вартості запозичень, практично весь попит на гривневі ОВДП був задоволеним.

У розрізі власників ОВДП збільшили свої вкладення у державні цінні папери за минулий тиждень банки — на 12,8 млрд. гривень, юридичні та фізичні особи (разом — на 2 млрд. гривень), а також нерезиденти — на 0,5 млрд. гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

На міжбанківському валютному ринку упродовж минулого тижня пропозиція іноземної валюти в цілому переважала попит на неї з боку клієнтів банків, що обумовило зміцнення курсу гривні до долару США на 1,9% та проведення Національним банком інтервенцій з купівлі іноземної валюти на загальну суму 54 млн. доларів США з метою згладжування ринку та поповнення міжнародних резервів.

На готівковому валютному ринку у грудні спостерігається переважання пропозиції іноземної валюти над попитом. З початку місяця чиста купівля банками готівкової іноземної валюти становила близько 50 млн. доларів США, з початку року — понад 1 млрд. доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

За оперативними даними Національного банку гривневе кредитування економіки банками у листопаді продовжувало зростати. Зокрема, обсяг корпоративних гривневих кредитів у листопаді збільшився на 1,7% або 8,8 млрд. гривень, гривневих кредитів фізичним особам — на 3,2% або 6,6 млрд. гривень. Натомість кредитування в іноземні валюті (як юридичних, так і фізичних осіб) у листопаді скорочувалося (на 3,8% та 3,0% у доларовому еквіваленті відповідно), що пов’язано передусім із урегулюванням проблемної заборгованості в іноземній валюті. При цьому, вкладення банків у державні цінні папери станом на кінець листопада скоротились за місяць на 0,8% або 4,6 млрд. гривень.

Підтримку кредитній активності забезпечує високий рівень капіталізації банків. У листопаді регулятивний капітал банків зріс на 3,4% або 7,1 млрд. гривень та станом на 1 грудня 2021 року досяг 213,3 млрд. гривень, що є його історично найбільшим значенням. З урахуванням активізації кредитної активності банків адекватність регулятивного та основного капіталу банків у листопаді дещо знизилася (до 21,4% та 14,5%), проте залишається понад як удвічі вищою від нормативних значень (10% та 7% відповідно). Банківська система також продовжує із запасом виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Збільшення гривневого фондування та традиційно високий рівень ліквідності також сприяли нарощуванню гривневого кредитування. Зокрема, депозити в банківській системі зростали як за рахунок збільшення залишків корпоративного сектору, так і вкладень домашніх господарств — на 2,9% та 0,6% за місяць відповідно. Разом з тим, зважаючи на низьку привабливість доходності банківських депозитів в іноземній валюті, їх обсяг в банківській системі скоротився — на 3,8% для юридичних та на 0,2% для фізичних осіб. Відповідна динаміка валютної складової активів та пасивів банків сприяла зменшенню доларизації депозитів та кредитів банківської системи — до 33,9% та 28,2% відповідно.

Ліквідність банківського сектору, що розміщена на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ, перевищує 200 млрд. гривень, що учетверо вище встановленого нормативу обов’язкового резервування. В умовах структурного надлишку ліквідності в банківській системі, який визначається передусім операціями Національного банку на валютному ринку, попит банків на кредити рефінансування є незначним (заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування становить 92,2 млрд. гривень, з яких 88,9 млрд. гривень було надано за інструментом довгострокового рефінансування, дію якого було припинено у IV кварталі 2021 року).

Процентні ставки банків за новими гривневими кредитами корпоративному сектору у листопаді залишалися на рівні попереднього місяця — 9,5%, домашнім господарствам — знизилися з 33,9% до 31,9% річних). Водночас процентні ставки за новими гривневими депозитами — зросли як у сегменті корпоративних, так і індивідуальних клієнтів — на 0,1 в. п. та 0,2 в. п. відповідно (до 4,9% та 7,2% річних), що є результатом збільшення вартості грошей в економіці через підвищення облікової ставки НБУ та посилення ринкової конкуренції між банками за фінансовий ресурс в умовах згортання Національним банком антикризових інструментів рефінансування банків.