Корона «Дня» Ганні ГОПКО – за послідовну позицію в захисті українських національних інтересів

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

1. 2020 — Пандемія СОVID-19 — це потрясіння на планетарному рівні для пробудження і переходу в нову цивілізацію. В РФ із змінами до Конституції бачимо початок кінця епохи путінізму. В Білорусі — паростки боротьби за приналежність до європейського цивілізаційного простору, а не кремлівського «русского мира». Це геополітична битва.

У квартирі в Києві окрасою стали колоски пшениці, привезені із полів Холодного Яру. Цікаво, що цьогоріч Нобелівську премію миру отримала Всесвітня продовольча програма ООН. Україна — не житниця Європи, а гарант світової продовольчої безпеки в поєднанні із модернізацією національного характеру, як каже головний редактор Лариса Івшина, та розкриттям людського потенціалу із усіма винаходами, стартапами та людяністю.

Під час місцевих виборів 2020 Мережа захисту національних інтересів АНТС в рамках кампаній «Йду на вибори. Обираю гідних» та «Марафон з кандидатом» підтримувала професійних, порядних кандидатів із різних партій. Бо від успіху місцевого самоврядування теж залежить наша стійкість протистояти планам Кремля з федералізації. Для себе зробила висновок, що  лідерство — це готовність бути на задньому фоні майбутніх лідерів. Бо державотворення — це безперервний процес. І треба готувати наступників. «Останні стануть першими» в Біблії написано. Так і Третяк Олександр — уже мер Рівного — переміг на виборах, хоча на початку кампанії був в кінці рейтингів і без шансів.

Резонанс довкола «Справа Стуса». Потрібно купувати і читати важливі книги, але ще актуальніше — нарешті забезпечити незворотність покарання та очищення України від російської агентури, яка гальмує розвиток держави.

2. Герої — це ті, які несуть світло в темряві. Ті, хто йдуть проти мейнстріму. Ті, хто захищають нас — це наші військові і волонтери попри спроби їх дискредитувати.

Герої — це лікарі. Це відповідальні лідери, які збагнули причини і найшли шляхи вирішення проблем.

Маска — символ 2020. За масками — ціла епоха. Де ховалася черствість душі і байдужість до проблем інших: людей, суспільств, націй. В масках ходять вже давно — політики-популісти, які забрехалися, виборці, які не готові включати критичність мислення і вважають, що їхня хата скраю, журналісти, які з локомотивів змін перетворилися навіть не на підставку для власників медіа у суспільстві постправди — а криві дзеркала і теж співвідповідальні за викривлення дійсності.

3. Ювілей головної редакторки «Дня», вдячність однодумців і її невичерпна енергетика оптимізму і добра надихає. Дякую «Дню», що невтомно і всупереч обставинам продовжуєте свою державницьку місію.

4. 3 дні провела в Холодному Яру. Яскравий спогад — це подолання 2,5 км вранці  ярами та полями, щоб дійти до сусіднього хутора за козячим молоком.

Мої студенти в Інституті журналістики Київського університету Грінченка. Вперше приймала залік. У нас різниця — майже 20 років. Але студенти чесно оцінили самі себе. Непросто, але важливо вкладати в покоління, які здатні продовжити справу, в яку віриш.

Це мурахи — члени команди «Мережі захисту національних інтересів АНТС».

Молитва і довіра до Господа.  

5. У мене нарешті з’явилось переосмислення порядку денного і основ буття. Так у лоні старого світопорядку народжується Новий світ. Хтось каже, що визріває нова цивілізація. Просто період переходу може зайняти десятиліття.

У нас є вибір. Стати частиною творчості Бога, довіритися Йому. Віра дає надію і покладає більшу відповідальність та вимогливість бути чесним. На заміну цивілізації комерціалізації міжлюдських, міждержавних відносин та консюмеризму, які загнали себе в пастку, має прийти нова філософія.

Запит на справжність. Час демаскуватися.

Постмодернізм. Постправда. Суспільство масок і тотальної недовіри. Інформації забагато. Правди — майже не лишилося. Час демаскуватися.

Перехворіти, щоб укріпити загальнолюдський імунітет.

Пандемія — це такий Wake Up call і можливість. Це крім страшних людських втрат (велика ціна), оголення реального стану справ — відсутність морального лідерства, можливість створити запит на відповідальність, професійність та гігієну. Кожна країна має свої проблеми і суспільства зроблять свої висновки з дій влади.

Влада обійшлася без ярмарки марнославства — олігархічного форуму YES.

6. У 2021 році Україна святкуватиме 30 річчя незалежності — найдовший період відновленої державності в понад тисячолітньому марафоні нашої історії. Очікуємо, що  24 серпня 2021 в Україну прибуде патріарх Варфоломій. Було б добре ще бачити Папу в Україні як і єдність усіх християн у спільнодіянні. В 2018 році був Рік Божого слова в Україні. Є потреба року покаяння.

Для мене «День» з студентських років і до сьогодні є і надалі буде — унікальним явищем в журналістиці та державотворенні

Харизма Лариси Івшини як головного редактора і створеної команди не лише воює на інтелектуальному фронті за наші цінності, але і виборює наше місце в історії.

Дуже б хотіла, щоб «День» міг в епосі постправди ефективно і надалі сіяти зерна розуміння причинно-наслідкових зв’язків, виховувати покоління свідомих  та контрибютити до суб’єктизації України як лідера регіону. Бажаю нових ініціатив, надбань в Бібліотеку «Дня», достойних «школярів» (університет свідомої та конструктивної журналістики) в Школу журналістики на 2021.