Політичного щеплення від "коричневої чуми" поки що не знайдено

- Юрію Івановичу, яка, на Ваш погляд, потенційна соціальна база для прийняття фашистських ідей?

- Соціологічні дослідження показують, що лише 15% мешканців України є так званими інтерналами, тобто людьми, котрі вважають, що все в їхньому житті залежить тільки від них самих, схильними відповідати за свої вчинки. Екстерналами - людьми, котрі вважають, що їхнє життя цілком залежить від зовнішніх обставин, є приблизно 60% наших громадян. У країнах Заходу ситуація зворотна, там 60-70% інтерналів. Причини цього - у традиційному фаталістиному православ'ї й у роках радянської влади, коли КПРС відповідала за все, а ініціатива була караною. Високий рівень екстернальності є однією з головних передумов для встановлення тоталітаризму в пострадянських державах.

Проте, фашистська ідея добре лягає й на інтернальну свідомість. Німецький фашизм - режим садистський. Він майже не ніс загрози своєму народу, але активно знищував інших. За умов екстернальної свідомості тоталітаризм стає мазохістським, як було в СРСР: назовні - уявне добро, своєму народові - знищення й зло.

- Що ж заважає зараз тоталітаризмові прийти до влади?

- Дві речі - невизначеність з ідеєю й відсутність харизматичних лідерів. Українську національну ідею сформовано приблизно. Жодна із громадських сил України не намалювала нову модель життя! Харизматичний лідер - це людина, котра несподівано являється народу й несе чітку та зрозумілу ідею його швидкого порятунку. Ще одна властивість харизматичного лідера - вміння оперувати ірраціональними мотивами людської психіки. Головна зброя лідера - масовий гіпноз. Раніше це робилося за допомогою контролю перекриттям усіх каналів впливу на людську свідомість - ЗМІ, освіти, мистецтва. Зараз такому нав'язуванню протистоять комп'ютерні інформаційні технології, наприклад, Інтернет. За їхньою допомогою людина може сама вибирати потрібний їй інформаційний простір.

Однак, психологію натовпу, та й окремої особи, вивчено ще так мало, в поведінці людини стільки темних місць, що ні плюралістичне суспільство, ні комп'ютерні технології не можна вважати щепленням від "коричневої чуми". Вплив нових лідерів може виявитися ірраціональним і несподіваним. Тому навіть розвинене демократичне суспільство в момент кризи не застраховане від "провалу" в прірву пітьми.

- Що ж може спричинити такі зміни?

- Могутнім засобом, що перетворює суспільство на натовп, є бідність. Чим довше триває убогість, тим більше звертається людина до елементарних фізіологічних моделей виживання. А це веде до інтелектуальної деградації. "Жебраки не бачать майбутнього, вони живуть минулим". Соціологічні опитування свідчать, що з 1991 року кількість людей, котрі бажають повернутися до радянської тоталітарної держави зросла з 9% до 45-50%!

Проте, фашистські ідеї можуть виникати й у заможному суспільстві, якщо є інші механізми соціального незадоволення. В Європі існує проблема вихідців із Африки та Близького Сходу, котрі ввозяться як дешева робоча сила. Вони сприяють зростанню злочинності, наркоманії. Лунає все більше закликів до створення резервацій, що часто фактично й робиться.

- Ненависть до чужого є природженою чи вихованою?

- У психології існує поняття архетипу. Це тип поведінки, мислення, який несвідомо носить кожен із нас. Коли і як він формується - невідомо, можливо, до народження чи в ранньому дитинстві. У будь-якому архетипі закладено неприйняття чужого. Тварина відчуває територію, необхідну для виживання, й обороняє її від чужих. У людини цей інстинкт трансформується в поняття "моє" та "чуже". Культура й виховання намагаються подолати цей інстинкт, зблизити людей. Та з підсвідомості його нікуди не викинеш.

- А чи може лідер об'єднати націю, не вдаючись до підсвідомих її механізмів?

- Приклад такого лідера демонструє Вацлав Гавел. Він об'єднує інтелект нації, її мудреців. Він створює довіру до них серед мас. Як? Дуже просто. Розробляються вивірені, а головне - невеликі програми, ті, які можна здійснити. І чітко виконується все, що вони обіцяли. Проте, лиш 10% громадян України вважають, що такі лідери у нас є...