Відновлення родоводу

Нещодавно під час наукових досліджень було виявлено, що Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова на цілих 86 років старший, ніж вважалося раніше. Група науковців на підставі архівних матеріалів, монографії, спогадів колишніх студентів встановила, що датою народження вузу є 4 грудня 1834 року, а не 15 липня 1920- го. Помилка у віці не була випадковою. Тоталітарний режим прагнув денаціоналізувати історію, принизити історичну значущість української національної культури, науки, освіти (зокрема й педагогічної). «На думку міністрів усіх європейських країн, — говорить ректор НПУ ім. Драгоманова Віктор Андрущенко, — якість освіти прямо залежить від наявності в навчальному закладі наукової школи з хорошим і довгим родоводом, що включає в себе декілька поколінь вчених-дослідників, педагогів. Зважаючи на те, що Україна має намір приєднатися до Болонського процесу (вступити в єдиний європейський освітній простір), сприйняття нами таких критеріїв якості стає особливо актуальним. Сам факт відкриття справжнього віку нашого університету свідчить про глибоке коріння української педагогічної освіти, її великий історичний досвід, глибинні наукові напрацювання».

Як відомо, університети в дореволюційній Росії були провідниками царського духу. Тому указами більшовиків усіх їх позакривали 1920 року, а в Києві було створено єдиний для міста інститут народної освіти імені Михайла Драгоманова (КІНО). До нього увійшли університет імені св. Володимира, педагогічний і географічний інститути, Вищі жіночі курси, окремі факультети політехнічного інституту. Так за формальною ознакою була визначена дата народження київського педагогічного вузу, незважаючи на те, на той час навчальні заклади Києва вже мали власну історію підготовки педагогічних кадрів.

1802 року за наказом царя Олександра Першого було сформоване міністерство народної освіти Російської імперії — почалося реформування освіти. Було визначено шість освітніх округів. Київ і Київська область входили до Віленського (Вільнюського) округу, в якому домінували полонізаторські настрої. Ополяченню царський уряд вирішив протиставити цілу систему русифікації населення. 1832 року створюється окремий Київський освітній округ з автономним управлінням освіти, а 1834-го відкривається Київський університет. За статутом того часу при кожному університеті мав функціонувати педагогічний інститут. Такий інститут було відкрито при Київському університеті святого Володимира через п’ять місяців після його створення, на Київщині вперше почали готувати світських вчителів.

«Документи свідчать, що педагогічний інститут при університеті св. Володимира являв собою окремий навчальний заклад, — говорить проректор з наукової роботи й міжнародних зв’язків, заслужений діяч науки і техніки України Григорій Волинка. — Про це можна судити з того, що очолював навчальний заклад окремий ректор, коли факультетами університету завідували декани. Педагогічний інститут мав свою печатку й окреме фінансування. До нього приймали лише за рекомендацією опікуна округу, а навчання здійснювалося за «казенні кошти», і це при тому, що загалом вища освіта була тоді платною. Студентам інституту обов’язково читали курс педагогіки, який в університетах не викладався. Для них створювалися чудові побутові умови, які також забезпечувалися за рахунок державних коштів».

Жили майбутні вчителі на престижних Липках у приватних будинках, а з 1842 року в бурсі (гуртожитку), яка містилася на четвертому поверсі червоного корпусу нинішнього КНУ імені Тараса Шевченка. Їм виділялася прислуга, срібний посуд, хороша тканина для одягу й навіть шпага як символ дворянства. У свою чергу від майбутніх вчителів вимагалося бути дуже дисциплінованими й працелюбними. За серйозні порушення їх навіть сікли різками. Студенти укладали контракт безпосередньо з самим міністром народної освіти про те, що зобов’язуються після закінчення навчального закладу відпрацювати шість років Вчителями (тоді це слово писали з великої літери) там, куди їх направлять. Вчителів готували як ідеологічних працівників — жорстко, по-військовому. 1857 року все змінилося. Педагогічні інститути були замінені Вищими педагогічними курсами при університеті св. Володимира. Курси проіснували до 1863 року, до нової реформи в освіті, коли педагогічна освіта була відокремлена від університету. За новим статутом 1863 року в університеті мали існувати лише чотири факультети — фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний. Педагогів у Києві почали готувати тільки приватні навчальні заклади: Жіночі педагогічні курси Жикуліної, Вищі жіночі курси, організовані викладачами університету св. Володимира, приватний педагогічний інститут, географічний інститут. З подачі опікуна округу Міністерство освіти видавало цим навчальним закл адам відповідні ліцензії. Одними із найвідоміших стали Вищі жіночі курси, організовані професором університету св. Володимира Сильвестром Гогоцьким. Слухачі цих курсів навчалися за університетськими програмами. 1920 року Курси увійшли до складу Київського інституту народної освіти. В ньому викладали син Михайла Драгоманова, Софія Русова, Михайло Грушевський. Сьогодні Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова відомий дуже сильною математичною й літературною школою. У ньому працює 19 академіків, 150 професорів. 170-річчя вищого педагогічного закладу Київщини і заснування Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова вчена рада університету вважає за необхідне відзначити на державному рівні. На думку вчених, це сприятиме затвердженню іміджу української педагогічної освіти в європейському й світовому освітньо- культурному просторі, приверне увагу держави до педагогічної освіти, а головне — симпатії до випускників загальноосвітніх шкіл, які хочуть бути вчителями.