Хто вміє цінувати час і працю
Черкащани про постійне вдосконалення, жертовність та натхненняАнна БОДАШКО, лікар-офтальмолог, офтальмохірург Черкаської обласної лікарні:
— Для мене бути лікарем — означає не лише лікувати, а й постійно розвиватися, навчатися, крокувати в ногу з сучасним світом. Саме тому я беру участь у тренінгах, конференціях, онлайн-навчаннях, де можу поліпшити свої уміння і знання, адже з’являються інші, більш сучасні методики, які дозволяють оперувати філігранніше. Люблю отримувати нові знання і втілювати їх у свою практику. Наприклад, при аналізі проблем периорбітальної ділянки, береться до уваги не лише стан повік, а й розташування брів, висота лоба, виконується комплексна оцінка естетичних моментів, звідси планується об’єм оперативних втручань. Загалом, приємно бачити результати роботи, особливо внутрішній стан пацієнта, його задоволення. Багатьом стає ясніше, видніше, вони відчувають значне полегшення. Починають більше собі подобатись у дзеркалі, посміхатися, з’являється блиск в очах.
Звісно, є моменти, які потрібно поліпшувати. Нині триває реорганізація медицини, документообіг змінюється на електронний, зазнала змін реєстрація пацієнтів, зараз вона проходить через нову Медичну інформаційну систему. Тож необхідний час, щоб до неї звик як лікар, так і пацієнт.
Юлія ФОМIЧОВА, керівник інформаційної агенції ПроPR, менеджер з реклами Biopharma Plasma Черкаси:
— «Ми — краплі в морі. Ми — для когось море». Фотовиставка з такою назвою відомого черкаського фотографа Ігоря Єфімова нині демонструється у черкаському ТРЦ «Pioneer». Фотопроєкт присвячений донорам компонентів крові. Він проходив у три етапи. Спочатку співробітники Черкаського обласного центру служби крові Biopharma Plasma Черкаси разом з інформаційною агенцією ПроPR підібрали 20 героїв-донорів із цікавими донорськими історіями. Ігор Єфімов знімав їхні портрети, які б ілюстрували ці розповіді: Світлана Погоріла, яка на свята пригощає донорів тематичними пряниками — зі своїми виробами, Сергій Шмиголь, який залучив до донорства сотні людей — зі своїми друзями біля місця, де, як правило, вони обідають після донацій, Павло Мосійчук — з велосипедом, що ілюструє його здоровий спосіб життя, без якого донорство неможливе.
Другий і третій етап зйомок не планувалися. Вони виникли у талановитого фотографа вже в процесі. Він запропонував протягом двох днів фотографувати всіх охочих донорів, які приходять в обласний центр служби крові на донації. Він фотографував їх на одному фоні і з одного ракурсу. Усі фотографії він об’єднав у одне полотно розміром 2 на 3 метри. Велика кількість портретів символізує те, що всі донори різні, але їх об’єднує милосердя, жертовність і бажання рятувати інші життя.
Коли Ігор Єфімов готував до друку це полотно із зображеннями понад 200 донорів, розглядаючи ці обличчя, він помітив їх ідентичність. Методом мультиекспозиції митець наклав деякі світлини одна на одну: фото стали дещо розмитими, але підтвердили аксіому Ігоря — хоч всі люди різні, вони дуже схожі між собою. Ці світлини стали третьою частиною експозиції.
Фотопроєкт вперше було презентовано під час урочистостей до Дня донора в приміщенні Черкаського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Там виставка тривала один день. Тепер роботи Ігоря Єфімова переїхали до ТРЦ. Приміщення надано абсолютно безкоштовно — так ТРЦ підтримав соціально значущий проєкт, що має на меті популяризацію донорства компонентів крові.
Що негативного? Я планувала відпустку на цей період. Організм вимагає оздоровлення. Однак разом із чудовою командою я присвятила час монтажу цієї виставки. Бо це мене надихає. А для відпустки теж потрібне натхнення.
Юлія СТУСЕНКО, фотограф:
— Здебільшого я фотографую людей. І у кожного свої запити. Та все ж, їм дуже до душі атмосфера наших зйомок, делікатність, з якою до кожної підходжу, можливість відчути себе ще красивішою, вільнішою, відкритою. І потім вони це бачать в готових знімках. Говорять про це, і мені від того також радісно. Це надихає й мотивує рухатися в тому ж напрямку, старатися. Для мене дуже важливий такий емоційний зворотній відклик. Він — як внутрішнє паливо. Також не менше люблю предметну зйомку, різні натюрморти і флет леї. Захоплює сам процес компонування всіх елементів у кадрі і картинки, що виходять, як на листівку, вже в готовому варіанті. Особливо обожнюю додавати різні букети квітів у свої композиції.
Ще одне з моїх найдавніших джерел натхнення — це природа. Не менше натхнення знаходжу в красивих фільмах із цікавим сюжетом, у випусках про подорожі, в музиці, в роботах інших фотографів, художників та ілюстраторів.
Бувають моменти, які відверто засмучують мене, а то й вибивають з колії.
Наприклад, коли клієнт намагається різними способами знизити вартість зйомки, аргументуючи це тим, що «я ж тільки на кнопку натискаю». В таких випадках аж боляче, бо в реальності ж роботи в рази більше: підготовка до зйомки, організаційні моменти, вивантаження фотоматеріалу, відбір найкращих кадрів, обробка по кольорах і світлу, детальна ретуш...
Благо, що таких клієнтів небагато, і я продовжую працювати з тими, хто вміє цінувати час, працю і будь-які інші ресурси.