Амбітні форуми Президента
Володимир Зеленський заявив про необхідність чесної розмови. До 30-річчя незалежності України. На які запитання ми б хотіли почути відповіді?До попередніх анонсованих Президентом України заходів додалася подія, яка також присвячена даті незалежності і матиме системний характер. В понеділок у Києві розпочав роботу форум «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді», який триватиме три дні і стане першим з... 30-ти запланованих.
«Вітаю з початком першого дня нашого першого форуму. Я зараз не обмовився, назвавши форум першим... Сьогодні відбувається перший захід, яким ми починаємо серію 30 масштабних форумів в Україні. Це — старт великого суспільного діалогу за участі влади, громадськості, наших міжнародних партнерів, наших українських експертів, науковців, журналістів і всіх наших звичайних громадян України», — заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі.
За його словами, протягом наступних місяців, крім COVID-19, будуть обговорені теми безпеки та оборони, миру й війни, Криму та Донбасу, комунальних тарифів, судової та антикорупційної систем, сільського господарства, діджиталізації, інфраструктури, освіти, науки, культури та спорту, питання медичної та соціальної сфери, промисловості, екології, місцевого самоврядування тощо.
Президент зауважив, що цьогоріч відзначатиметься 30-та річниця незалежності України, тож увесь рік буде сповнений низкою заходів та подій, присвячених цій даті. «А формат святкування 24 серпня, повірте, буде для України безпрецедентним», — запевнив глава держави.
Що ж, заявлена мета (суспільний діалог) та перелічені президентом загальні теми — це амбітна заявка. Але і це все. Зеленський зауважив, що 30 років незалежності — це час, коли варто підбивати попередні підсумки, відзначати успіхи, визнавати помилки, робити правильні висновки, ставити амбітні цілі й разом рухатися вперед. «Для цього всім нам потрібна довга, ґрунтовна, можливо, непроста, але чесна розмова. Тому щотижня це місце ставатиме майданчиком для головних тем країни. Місцем діалогу, запитань, відповідей, а найголовніше — пошуку та генерації рішень», — наголосив Президент України.
Такий порядок денний, що запропонувала влада, можна тільки вітати. Разом з тим, ми б хотіли висловити декілька побажань, які варто взяти до уваги. По-перше, важливо, щоб заплановані заходи дійсно стали майданчиком для серйозних тем і правильних висновки, а не черговим піар-ходом з пустопорожніми розмовами. По-друге, важливим фактором є склад учасників запланованих форумів — з ким, власне, будуть обговорювати заявлені теми. Щоб не вийшло так, що модераторами і спікерами заходів будуть люди (це вже прослідковується), які, наприклад, обслуговували чи обслуговують заходи клану «Кучми-Пінчука». І по-третє, головне, зміст заявлених тем. Як бачимо, їх спектр дуже широкий — тільки перший триденний форум охоплює багато аспектів наслідків COVID-19 для різних сфер життя країни. Не кажучи вже про наступні 29, які планується провести.
ФОТО НАДАНО ОП
Проте, всі ці заходи не матимуть реального позивного впливу, якщо не будуть підніматися і аналізуватися ключові причини того, в якому стані опинилася країна за майже 30 років життя. Наприклад, хотілося б почути відповіді на деякі наступні запитання:
• — Чому країна стільки років, не дивлячись на зміну президентів, залишається монополізованою в різних галузях (економіці, політиці, інформаційній сфері...) кількома кланами і олігархами? Хто і коли започаткував, а потім став бенефіціаром цієї системи? І найважливіше — чи хтось сьогодні готовий і знає як зламати нарешті цей «спрут»?
• — Чому країна десятиліттями не знає відповіді в юридичному аспекті, хто є замовником резонансних вбивств політиків, бізнесменів, журналістів, зокрема в таких справах як Гонгадзе-Подольського?
В цьому аспекті важливим є пост головної редакторки газети «День» Лариси Івшиної: «У мене багато вражень від поїздок в Донецьк. В різні роки. Я пробивалась на зустрічі в університеті (який тепер у Вінниці), ми привозили туди фотовиставку, останню, перед війною, у 2013-му... На ранніх підступах можна було побачити ознаки катастрофи, яка насувалася. Чому? Там мало було «політичної України» (а де вона була?.. а не пограбована «урср»?). ...коріння в 90-х, вбивство Євгена Щербаня, другий термін Кучми, коли платою за підтримку на президентських виборах було те, що Донбас був, фактично, відданий в лізинг... під щільним патронатом Росії. Тиск соціальний, кримінальний, національний... Вбивство журналіста Ігоря Александрова, про якого, на жаль, мало говорять... А саме його, а не стільки Гію, вбили за професію. Ще надто мало правди про те, як штовхали Україну у війну...».
Насправді, перелік питань з приводу минулого можна продовжувати. І дуже важливо знати правильні відповіді, інакше визначити діагноз стану країни на 30-му році незалежності неможливо. Це конче потрібно для правильного лікування. Не кажучи вже про питання майбутнього — якою, наприклад, має бути стратегія розвитку різних сфер життя країни? Або — якою має бути стратегія з деокупації Криму і частини Донбасу? Якщо навіть уявити, що завтра ці території повернуться до складу України, як ми їх будемо реінтегровувати?
Сподіваємося, відповіді на ці запитання ми почуємо впродовж наступних півроку, коли будуть проводитися заявлені форуми. А поки звернемо увагу на перший з них, який, як було зазначено, був присвячений коронавірусу. Виступаючи перед аудиторією, Зеленський заявив, що влада має здійснити низку заходів у боротьбі з поширенням коронавірусу в Україні, і проведення вакцинації від COVID-19 є одним з пріоритетів. «Перший — це вакцинація, її дорожня карта. Ця карта розроблена для забезпечення належного й рівного доступу до вакцини для всіх мешканців України. Її головним завданням є охоплення щонайменше половини населення України протягом 21-го та початку 22-го року», — сказав глава держави.
Президент наголосив, що зовсім недавно забезпечення України достатньою кількістю доз якісної вакцини від провідних міжнародних виробників було головним завданням. Однак нині питання практично вирішене. «Ми домовилися про поставку в Україну вакцин від компаній Pfizer, Sinovak, AstraZeneca та Novavaх. Перший етап вакцинації почнеться вже цього місяця, вакцину отримають наші медики, військові та нацгвардійці», — констатував Володимир Зеленський.
Однак, зауважив глава держави, вирішивши питання постачання вакцини в Україну, влада зіткнулася з новою проблемою — недовірою до щеплень та відмовою від вакцинації чималої частини населення. «Це — нове, але, я вважаю, дуже серйозне сучасне питання, яке всім нам належить вирішити. Я готовий на особистому прикладі, як і більшість світових лідерів, показати людям, що вакцинація — важлива, вона безпечна, вона потрібна», — резюмував глава держави.
Якщо бути до кінця чесним, то недовіра до щеплень — це в тому числі недовіра до влади. Тому що різні скандальні історії, які мали місце під час карантину («Епіцентр», «Велюр»...») не могли не позначитися на історії з боротьбою проти вірусу.
У форумі також взяли участь іноземні гості. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму відеозверненні до учасників форуму повідомила, що завдяки ініціативі COVAX лікарі та медперсонал України одержать перші вакцини вже цього місяця. «Ще мільйони доз вакцини надійдуть в Україну до літа», — сказала вона. Президент Єврокомісії зазначила, що Європейський Союз є найбільшим донором ініціативи COVAX, і повідомила, що попросила інших членів ЄС пожертвувати частину їхніх вакцин Україні. «Усі вакцини з ЄС гарантовано безпечні та дієві. Їх було ретельно перевірено незалежним Європейським агентством з лікарських засобів. ЄС — на боці України, як і був завжди, зокрема у важкі моменти вашої новітньої історії. Тому що всі ми — одна європейська родина», — запевнила Урсула фон дер Ляєн.
Як експерти оцінюють перший форум? Які б меседжі вони хотіли почути від Президента?
«Ковіди» приходять та ідуть, як кір, дифтерія тощо. Але лишається багато інших проблем у системі охорони здоров’я, — відповідає член координаційної ради Української медичної експертної спільноти, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин НАДУТИЙ. — У цьому контексті ковід — це невичерпна історія про медицину. Від першої особи мені особисто хотілося б почути якусь ідею, а не розмови про те, як ми долаємо окрему проблему, хотілося б мати картинку бачення розвитку системи охорони здоров’я в цілому. Це не так складно, як здається. І це цілком досяжно. Я б хотів, аби президент озвучив одну мету і три цілі. Наприклад, мета — покращення здоров’я населення. Це тривіально, але важливо. Бо система охорони здоров’я створена не для боротьби з ковідом, це система охорони здоров’я населення, у центрі якої мала б бути людина, а не ковід.
Отже, треба говорити про покращення здоров’я громадян України і на цьому ставити акцент. Потім говоримо про цілі — зменшення смертності, збільшення тривалості життя, забезпечення доступності і якості необхідних людям медичних послуг. Усе це мало б бути озвучено президентом. Повинна йти мова про ті речі, які можна виміряти, приміром, доступність послуг легко виміряти: якщо у системі трапляється за рік 100 тисяч апендицитів, то вона повинна бути розраховані на 100 тисяч операцій. І треба говорити про необхідні, а не гарантовані державою медичні послуги. Бо в нас же хитре формулювання у законі про реформу, де йдеться про забезпечення доступу до гарантованих послуг. І має бути забезпечення чутливості системи до потреб населення.
Загалом порядок денний цього форуму — це зразковий приклад проблемно-орієнтованого менеджменту. Про подію я чув кілька тижнів тому, мені надходила інформація про нього, але настільки це непродумано, що я не хотів у це вникати. Міністр охорони здоров’я скаже, що він багато чого зробив, і це дійсно так, бо без деяких його ініціатив був би ґвалт. Але від президента більше очікуєш. Нащо участь президента у вирішенні проблем з ковідом, якщо це більше рівень районних державних адміністрацій? Від президента ми очікуємо бачення, що він надихне націю на щось. А на що він надихає? На подолання епідемії?».