Дорога ціна донецького вугілля

Шахта ім. Скачинського була збудована в 1975 році. Її потужність - 770 тис. тон вугілля на рік , глибина основного горизонту 1200 м. Середньодобовий видобуток 1998 року - 2,2 тис. тон. На шахті працює 3,5 тис. робітників. Один із шахтарських профспілкових лідерів Донецька Михайло Крилов упевнений, що ця шахта є однією з найнебезпечніших у Донбасі. Вона належить до числа шахт, на яких існує тенденція до накопичення метану.

Як відомо, метан - це порівняно важкий газ, що не має кольору та запаху, який може природнім чином накопичуватися під час видобутку вугілля за умови поганої вентиляції шахти. Сам по собі цей газ не вибухає, але підпалити його здатна навіть іскра.

Ще однією причиною такої чисельності жертв, за словами Крилова, може бути низький рівень охорони праці на вугільних копальнях, які переживають глибоку економічну кризу. За два дні до аварії на шахті ім.Скачинського, 2 квітня, гірничі рятівники підняли з-під землі на поверхню тіла трьох гірників, які потрапили напередодні під завал породи під час вибуху на шахті "Нова" у м.Дзержинську Донецької області. І як повідомили тоді служби охорони безпеки, передбачити вибух, що стався на глибині 615 метрів, не було жодної можливості, позаяк прилади стеження за концентрацією газу в лаві до останнього часу не подавали жодних тривожних сигналів.

Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець переконаний, що умови праці українських шахтарів сьогодні не відповідають жодним нормам безпеки і що це пояснюється, насамперед, економічним станом вугільної галузі:

- Борги по зарплатні у галузі на перше квітня перевищили 2 млрд. 200 млн. гривень. Це означає, що в середньому по галузі не виплачується платня вже 10 місяців. Але насправді є такі шахти, де робітники не бачили грошей уже по півтора року. Отже, якщо немає коштів навіть на виплату зарплатні, то їх тим більше немає й на охорону праці. Я вже не кажу про безпечні технології вуглевидобутку, якими користуються в Німеччині чи США. Не вистачає навіть елементарних респіраторів та спецодягу! Наразі в галузі поширені випадки раптової смерті робітників від гострої серцевої недостатності та виснаження. Їх кваліфікують, як природну смерть, але ж ясно, що до такого спричиняється через ті ж економічні проблеми галузі та невиплату зарплатні.

За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, минулого року на українських шахтах загинуло 290 людей, а за перші три місяці цього року видобуте в Україні вугілля було оплачене життям ще 91 шахтаря. У цій ситуації уряд України дозволив наприкінці березня спрямувати кілька сот мільйонів гривень, виділених на технічні потреби вугільної галузі, на виплату зарплатні гірникам.

Раніше, попри численні рішучі заяви, жоден із українських урядів не спромігся покращити ситуацію в цій галузі. Світовий Банк навіть був змушений припинити надання чергового траншу кредиту на закриття нерентабельних копалень через неспроможність Мінвуглепрому виконати свою частину фінансових зобов'язань.

Однак профспілкові лідери шахтарів украй критично розглядають як дії українського уряду, так і спроби надання міжнародної фінансової допомоги. Голова профкому шахти номер 10 вугільного об'єднання "Укрзахідвугілля" Степан Стефківський, висловив думку, яка була поширена серед делегатів 2-го надзвичайного з'їзду шахтарів, який відбувся наприкінці березня: "Світовий банк видає гроші виключно на закриття шахт. І ніхто не дає гроші на їхню реструктуризацію та переустаткування. Та й ті гроші, що їх дають на закриття шахт, не вирішують жодних соціальних проблем. Із тих, уже закритих, копалень немає жодної, де б робітники були працевлаштовані, чи то вирішені інші проблеми. У мене склалося враження, що МВФ не надто турбує доля їхніх грошей у тому сенсі, що вони явно розкрадаються на місцях. Ані ці міжнародні подачки, ані рекламовані зусилля уряду досі не дали жодного позитивного ефекту".

Водночас, піддаючи нищівній критиці уряд України, більшість шахтарських лідерів не заперечує проти закриття вугільних копалень, але вимагає обов'язкового працевлаштування робітників, які наразі працюють в галузі. Вчора, перебуваючи у Донецьку, прем'єр-міністр Пустовойтенко пообіцяв, що "вся подальша політика закриття шахт буде пов'язана з попереднім створенням робочих місць". Він повідомив, що на найближчому засіданні КМУ буде обговорено питання про створення двох спеціальних економічних зон у Донецькій області і запровадження в 16 містах області режимів пільгового оподаткування для інвесторів.

В останні роки існування Радянського Союзу поклади вугілля у Донбасі були майже вичерпані на порівняно невеликій глибині. Уряд СРСР оголосив Донбас неперспективним регіоном та різко скоротив фінансування і вугільних підприємств і всього регіону. В цей час було завершено спорудження однієї з найглибших у світі копальні ім. Скачинського, найнижчі горизонти якої наразі становлять тисячу триста вісімдесят метрів.

Науковцями Донбасу кілька років тому була створена і випробувана система видобутку шахтного газу метану для його промислового використання, однак на серійне впровадження тієї системи забракло коштів. Фахівці кажуть, що широкомасштабний видобуток метану не лише дозволив би отримувати додатковий дешевий енергоносій, а й міг би значно зменшити небезпеку раптових вибухів того газу під землею.

Найбільша аварія в Донбасі сталася ще за часів СРСР. 30 квітня 1980 р. на шахті Горська (Первомайськ, Луганська область) загинуло 84 шахтаря. Серед інших катастроф найбільш трагічними були: загибель 50 гірників на шахті Південно-Донбаській 1992 року, 2 аварії на шахті Суходільська-Східна, де 1993 року загинуло 64, а 1996-го ще 30 шахтарів. 1992 року на шахті Скачинського стався вибух метану, який забрав життя 17 робітників і спричинив пожежу, яка тривала під землею кілька місяців.

.