Із чим їдять соціологічні прогнози?

Напередодні виборів громадський інтерес до соціології різко зростає. Мушу чесно признатися, що спочатку увага "партій і уряду" буває навіть приємною. Це ж треба: сама Верховна Рада помітила - заборонила публікацію даних соціологічних досліджень за два тижні до виборів! Але поступово стає зрозумілим, що це не стільки інтерес Принца до Попелюшки, скільки пильна увага до індички перед Днем подяки або до поросятка перед Різдвом. Ніщо тобі не допоможе: ані участь провідних американських фахівців у розробці вибірки, ані перевірена роками опитувальна мережа із трьохсот інтерв'юєрів, ані підручники і відео-касети для підготовки інтерв'юєрів, ані 20-відсотковий контроль шляхом повторних відвідань контролерів... І якщо в результаті ти отримуєш прогноз із точністю до 1% в середньому, то все одно ти приречений.

Є дві причини. Одна причина суб'єктивна - тривіальна й нецікава: особисті інтереси. Щодо соціологів, то в Україні фактично лише три-чотири соціологічних центри мають опитувальні мережі і рівень кваліфікації, що дозволяє отримати досить надійні національно репрезентативні дані про переваги виборців. А якщо твій центр нічого цього не має, то що ж робити? Залишатися в тіні? Зовсім не обов'язково, ліпше обгавкувати один із цих трьох-чотирьох центрів. А деяким партіям не подобаються дані опитувань. Ну не подобаються, і все. Що це означає? Ну звичайно, що дані фальсифіковані.

Інша причина об'єктивна: відмінності між даними опитування і прогнозом. Ця причина нетривіальна, і саме на ній я і зупинюся.

Методика опитування із приводу рейтингу партій у різних соціологічних центрів істотно не відрізняється і виглядає приблизно так. Спочатку ставиться питання: "Якби завтра був день виборів до Верховної Ради і якби це була неділя, то чи пішли б Ви голосувати, чи ні? Ви в цьому впевнені повністю або частково?" І далі тим, хто має намір прийти, пред'являється картка зі списком, яка повинна бути максимально схожою на виборчий бюлетень. А опитуваний відповідає, за яку партію або блок він проголосував би. У таблиці 1 наведено дані опитувань трьох соціологічних центрів - Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), центру "Соціальний моніторинг" (спільно з Українським інститутом соціальних досліджень (ЦСМ)) і центру "СОЦІС-Геллап" спільно з "Демократичними ініціативами". Для простоти ми обмежимося лише тими партіями, які отримали більше як 1% голосів на виборах.

Таблиця 1. Дані опитувань населення (% стосовно тих, хто має намір прийти на вибори). Сума не завжди дорівнює 100% через округлення.

N Партія КМІС СОЦІС ЦСМ КМІС

6 березня 9 березня 18 березня 28 березня

КПУ 15,6 13,9 14,4 17,9

Народний рух 7,6 5,1 6,7 7,7

Блок СПУ і СелПУ 4,7 3,9 2,5 3,8

Зелені 4,8 6,3 6,0 3,9

НДП 2,4 1,4 2,6 2,5

Громада 1,7 2,3 3,3 2,2

ПСПУ 2,0 2,4 1,8 2,3

СДПУ(о) 6,4 4,3 5,5 4,6

Аграрна 0,7 1,0 2,0 2,5

Реформи і порядок 1,4 2,2 2,0 1,5

Трудова Україна 2,2 1,5 2,2 1,9

Національний фронт 2,6 1,3 1,3 1,1

Праці і Ліберальна 1,1 1,0 1,7 1,4

Вперед, Україно 2,4 1,4 1,2 1,5

ХДПУ 0,8 0,8 0,9 1,7

Блок НЕП 2,8 1,9 1,3 0,8

Інші партії 7,8 7,5 5,2 5,3

За жодну 4,0 7,3 5,7 5,3

Не визначилися 29,0 32,4 34,3 32,1

Відмова відповідати - 2,1 - -

Разом 100 100 100,6 100

Кількість опитаних 2923 1800 3004 1503

Побачивши таку таблицю, дуже просто сказати: "Ну що це за прогнози? СОЦІС передбачив комуністам 14%, а вони отримали майже 25%. У КМІСу за день до виборів "проходять" лише три партії, а пройшли вісім. Халтурники ці соціологи!" Звернувши увагу на останні кілька рядків таблиці 1, можна, однак, помітити, що близько третини тих, хто відповів, ще не вирішили, за яку партію будуть голосувати (а у другому стовпчику є ще 2% тих, хто відмовився відповісти). Адже на виборах не буває тих, хто не вирішив: серед тих, хто голосує, є лише ті, хто голосує за одну з партій або проти всіх ("За жодну"). Тому, щоб скласти уявлення, як же розподіляться голоси на виборах, розраховують відсоток лише стосовно тих, хто визначився (див. таблицю 2). Дані таблиці 1 можна назвати ДАНИМИ ОПИТУВАННЯ, дані таблиці 2 - ПРЯМИМ ПРОГНОЗОМ. За 100 відсотків приймається сума всіх відсотків у стовпчиках таблиці 1 без рядка "Не визначився" (а для даних СОЦІСу і без рядка "Відмова"). Читач легко може сам зробити відповідні розрахунки. До речі, саме такі дані були опубліковані в газеті "День" від 4 квітня 1998 р. Для повноти картини ми додали в таблицю також дані так званого "exit-poll", проведеного СОЦІСом спільно з "Демократичними ініціативами" і Мідіа-клубом. Це опитування виборців у день виборів на виході з виборчої дільниці (власне, це не зовсім прогноз, оскільки опитуються виборці після голосування, як прогноз його можна розглядати лише в тому значенні, що соціологи встигають обнародувати результати опитування раніше, аніж Центральна виборча комісія - результати виборів).

Таблиця 2. Прямий прогноз результатів виборів (% стосовно тих, хто визначився).

N (exit poll) Партія

КМІС СОЦІС ЦСМ КМІС СОЦІС

Результати виборів 6 березня 9 березня 18 березня 28 березня 29 березня 29березня

КПУ 22,0 21,2 21,9 26,4 26 24,7

Народний Рух 10,7 7,8 10,1 11,4 11 9,4

Блок СПУ і СелПУ 6,6 6,0 3,8 5,6 5 8,6

Зелені 6,8 9,6 9,1 5,8 7 5,5

НДП 3,4 2,1 4,0 3,6 5 5,0

Громада 2,4 3,5 5,0 3,2 6 4,7

ПСПУ 2,8 3,7 2,7 3,4 4 4,0

СДПУ(о) 9,0 6,6 8,3 6,8 5 4,0

Аграрна 1,0 1,5 3,0 3,6 3 3,7

Реформи і порядок 2,0 3,4 3,0 2,1 4 3,1

Трудова Україна 3,1 2,3 3,3 2,8 4 3,1

Національний фронт 3,7 3,1 2,0 1,6 3 2,7

Праці і Ліберальна 1,5 2,0 2,6 2,0 3 1,9

Вперед, Україно 3,4 2,2 1,8 2,3 2 1,7

ХДПУ 1,1 1,2 1,4 2,6 1 1,3

Блок НЕП 3,9 2,9 2,0 1,2 2 1,2

Інші партії 11,0 11,4 7,8 7,8 8 7,1

Ні за одну 5,6 11,1 8,6 7,8 - 8,3

Разом 100 101,6 100,4 100 99 100

Кількість опитаних 2923 1800 3004 1503 10 000 26 540 800

Ці дані вже можуть розглядатися як прогноз виборів і можна визначити його точність, що я і зробив. У таблиці 3 наведено максимальну і середню (за абсолютною величиною) відмінності од виборів стосовно 16 партій, які набрали більше як 1% голосів, і стосовно всіх 30 партій.

Таблиця 3. Точність прямих прогнозів результатів виборів, %

Точність прогнозу,

відмінність від результатів виборів, % КМІС СОЦІС ЦСМ КМІС СОЦІС

(exit poll)

6 березня 9 березня 18 березня 28 березня 29 березня

Максимальна відмінність 5 4,1 4,8 3,0 3,6

Середня відмінність (щодо 16 партій) 1,7 1,6 1,4 1,1 1,0

Середня відмінність (щодо 30 партій) 1,0 1,0 0,8 0,6 0,6

Як бачимо, дані різних соціологічних центрів досить близькі між собою і точність прогнозу збільшується в міру наближення дати досліджень до дати виборів.

Якщо вдуматися, що означає розрахунок прямих прогнозів на підставі відповідей лише тих, хто визначився з вибором, то виявиться, що ми при цьому фактично пристаємо на гіпотезу, що ті, хто не визначився, будуть голосувати так само, як і ті, хто визначився, тобто їх голоси розподіляться пропорційно голосам тих, хто визначився.

Нарешті, крім прямих прогнозів, існують також ПРОГНОЗНІ РОЗРАХУНКИ, які робляться з допомогою тих або інших математичних методів і моделей і грунтуються на інших гіпотезах про розподіл тих 30-35% опитаних, які відповідають, що не знають, за кого будуть голосувати. Наскільки мені відомо, на ці вибори такі розрахунки зробили тільки на основі даних КМІСу два дослідники, котрі основуються на різних гіпотезах, - зав. кафедрою НаУКМА, д. ф. н. В.Хмелько та американський професор П.Ордешук.

В.Хмелько виходив із того, що ті, хто не визначився, будуть голосувати так само, як особи близьких до них орієнтацій, котрі вже визначилися. Ця гіпотеза підтвердилася під час аналізу даних президентських виборів 1994 року. В.Хмелько провів чинниковий аналіз орієнтацій виборців і виявив, що вони розміщуються на двох осях - соціально-економічній (грубо кажучи, "ринок - планове господарство") і національно-політичній (ставлення до російської мови і зв'язків із Росією). Далі він використав спеціальну методику для оцінки розподілу тих, хто не дав відповіді, на основі їхньої орієнтацій. (Прогнозні розрахунки були обнародувані на прес-конференції КМІС 10 березня. Розрахунки П.Ордешука не були обнародувані до виборів).

Максимальна помилка прогнозних розрахунків виявилася рівною - 5,9%, а середня помилка - 2,2%. Як бачимо, точність прогнозу трохи менша за отриману в той же період часу за допомогою прямого прогнозу. Дані прогнозних розрахунків П.Ордешука (він зробив їх лише для 10 партій) виявилися не ліпшими. Із чим це пов'язано? Чого на президентських виборах ця методика працювала добре, а на парламентських - погано? Можливе пояснення полягає в тому, що під час президентських виборів електорат мав більш-менш чітке уявлення про платформи обох кандидатів, тому ті, котрі не визначилися, зрештою, розподілилися відповідно до своїх орієнтацій. Нині ж, за наявності 30 партій, ті, котрі не визначилися, не мали уявлення про те, чим одна партія відрізняється від іншої, і голосували так, як їм підказували ті, хто вже визначився (члени сім'ї, родичі, знайомі). Тому прямі прогнози на основі даних лише про тих, хто визначився, виявилися більш точними.

Підводячи підсумки, хочу сказати, що перш ніж "споживати" соціологічні прогнози разом із соціологами, корисно розібратися, про що йдеться: про початкові дані, прямі прогнози або прогнозні розрахунки. Зіставлення даних різних центрів найкраще здійснювати у прямих прогнозах - тоді видно динаміку процесів, які відбуваються. Потрібно пам'ятати також, що вибіркове опитування завжди містить деяку помилку, через те не треба чекати, що дані опитування півтори-двох тисяч респондентів дадуть інформацію з точністю, більшою за 2 - 3%. А збільшення точності на 1% спричинить 3 - 4-разове зростання витрат на дослідження. Наприклад, у соціологічних дослідженнях легко визначити лідерів та аутсайдерів, але якщо рейтинг партії близький до 4%, то визначити, чи подолає вона "бар'єр", практично неможливо. Знову ж таки, час опитування. Ми запитуємо: "За кого б Ви голосували, ЯКБИ ВИБОРИ БУЛИ ЗАВТРА?" - не ставлячи перед опитуваним непосильного завдання сказати, що він буде робити через місяць. Тому те, що ми отримуємо, це не стільки прогноз, скільки стан громадської свідомості на момент опитування. За умови, що майже третина електорату за тиждень до виборів не знає, за кого буде голосувати, важко запропонувати що-небудь інше. Незважаючи на ці складності, в цій передвиборній кампанії прогнози соціологів виявилися вельми точними (що, до речі, відзначено й Американською асоціацією вивчення громадської думки - AAPOR).

На закінчення хочеться подякувати партіям та уряду за увагу і завірити широкі маси народних депутатів, а також претендентів на президентське крісло, що шкода від соціологічних прогнозів значно перебільшена: їх читає невелика частина електорату, одна частина якого тут же забуває, що було прочитано, а з тих, хто не забув, половина їм не довіряє. З тих, хто довіряє, велика частина жодним чином не змінює своєї поведінки під впливом цих прогнозів.