Возвращение «репрессированных» норм
В Острозькій академії обговорили проект нового «Українського правопису»
Наприкінці серпня Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект нової редакції «Українського правопису». Кожний охочий може залишити свої пропозиції, заповнивши відповідну форму до 15 вересня. Науковці й активісти почали висловлювати неоднозначні думки щодо орфографічних нововведень. Одні вважають цю реформу важливою й потрібною саме зараз, інші розцінюють її як політичний піар. Найбільше змін у новій редакції стосується написання слів іншомовного походження, зокрема вживання дефіса. Не оминули автори й питомих українських лексем, яким прагнуть надати дорадянської форми. Щоправда, ця норма варіативна.
«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення», — ідеться на сайті МОН.
Правописні новинки, які чекають українців у разі ухвалення запропонованого проекту, та те, з якими труднощами може зіткнутися суспільство, днями обговорювали науковці, аспіранти, журналісти, студенти Національного університету «Острозька академія» під час круглого столу «Український правопис-2018: за і проти».
За словами кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри української мови і літератури Віталія МАКСИМЧУКА, основні нововведення стосуються повернення деяких мовних норм «репресованого» правопису 1919 р., так званої скрипниківки, а саме розширення вживання літери и, спрощення написання складних іншомовних слів, дозволу на паралельне вживання літер ф і т, г і ґ у словах грецького походження, написання окремо з іменниками пів у значенні «половина», написання назв нижчих державних посад (міністр, канцлер) з малої букви, написання по-різному назв торгових марок, сортів рослин в офіційному й неофіційному мовленні.
Під час круглого столу учасники висловили низку власних пропозицій щодо таких нововведень.
«Щодо вживання і/и на початку слова, то пропоную додати лексеми інший (инший), іноді (иноді), інакше (инакше), іржа (иржа), іржавіти (иржавіти), адже в проекті правопису подано здебільшого похідні від слова індик (индик)», — зауважив Віталій Максимчук.
Також українські філологи Острозької академії пропонують не обмежувати вживання форм родового відмінка із закінченням -и лише в художньому стилі, про що йдеться в проекті нового правопису, а подавати їх як морфологічні синоніми, придатні до використання в усіх функційних стилях мови: гідності й гідности, Русі й Руси, соли й солі, так само, як батькові й батьку, синові й сину в Д. в. одн. іменників ІІ відміни. Те ж саме стосується іменників IV відміни, у яких під час відмінювання з’являється суфікс -ен-: імені (імени, ім’я), племені (племени, плем’я), вимені (вимени, вим’я), сімені (сімени, сім’я), тімені (тімени, тім’я).
Крім цього, Віталій Максимчук наголосив на присутності «мертвих топонімів» на сторінках українського правопису, серед них такі, які не вдалося відшукати на Google-карті, зокрема Повализька Бистриця, Перше Садове, Нижньокилимськ, Сахо-сквер, Бонна-фіорд. Також науковець навів приклади топонімів, які стали історією: с. Красне Друге (Україна) — перейменовано в с. Германівка; с. Дмитро-Варварівка (Україна) — зникло; с. Новосілки-на-Дніпрі (Україна) — затоплене під час заповнення Київського водосховища в 1960-х роках.
«Річку Яр-під-Зайчиком на карті також не вдалося знайти. Її згадано переважно в російських підручниках з ономастики й українському правописі. Уважаю, що потрібно вилучити з правопису «мертві» топоніми, додавши європейські власні назви», — прокоментував Віталій Максимчук.
Усі пропозиції щодо проекту нової редакції «Українського правопису» науковці Острозької академії планують надіслати Українській національній комісії з питань правопису.
Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог, фото автора