Огляд блогосфери

Валентина КЛИМЕНКО

Для мене Ліна Костенко — насамперед людина, яка в час абсолютних маніпуляцій сама керує своїм життям. Більше таких людей я не знаю.

Народний рецензент статті (част. 5) (Рівне) 29.01.2011

(...) У переважної більшості людей залишились позитивні, неймовірні враження від зустрічі. І сьогодні в Рівному у книгарнях масово купували нову книгу, яку я вже прочитав і раджу це всім зробити. Чи багато Ви знаєте українських письменників, які б могли за вечір продати 1000 примірників і більше??? Велика людина. Дай їй Боже, міцного здоров"я!

07.02.2011

... А на встрече с Линой Костенко был аншлаг. Вот и все ответы на самом деле.

йцукенг 07.02.2011

Обидно, что огромное количество людей не смогло попасть. Отрадно, что очень много молодежи было. И это при отсутствии какой-либо рекламы в городе. Не все для Харькова потеряно.

Мирославу 07.02.2011

У Лины Костенко, как показала сегодняшняя встреча, в русскоязычном Харькове ОЧЕНЬ МНОГО почитателей.

Мирославу 07.02.2011

Не думайте, что если в Харькове искоренили украинский язык, то мы автоматически стали российскими империалистами, сталинистами, путинистами и пр. сатанистами. Мы в большинстве говорим по русски, но грамотные люди понимают, что в РФ власть уголовногэбэшной мафии вечна, и будущее наше – только с Европой.

ansh 07.02.2011

(...) Лина Костенко – прекрасная поэтесса. Нужно было видеть сколько людей пришло ее послушать и как они были разочарованы тем, что им не удалось попасть в зал.

Вася 08.02.2011

В чем же вина организаторов, если сняли самый большой зал города? Лина настояла, чтоб вход объявили свободным и бесплатным, и только часть партера – пригласительные для общественных организаций. А то, что пришло в полтора-два раза больше, чем вмещает зал, – так в зале сидели и на полу и на ступенях... Было где-то 1700-1800 человек. А что было делать им? Как мне обьяснили, экран выставить городские власти не позволили – мол, радуйтесь, что вообще пустили.

Учитель 08.02.2011

Слава Богу, українство ще не перевелося навіть у Харкові. Прекрасна, чиста атмосфера панувала у залі, не зіпсована гаспидським духом доп і геп. Ніколи не очікувала, що на зустріч з Великою Ліною Костенко прийде стільки моїх однодумців. Справді, зібралася шляхетна опозиція.

тм 08.02.2011

А Вы ходили на встречу с Линой Костенко? Да, да, 7 февраля 2011, в оперном театре! Нет? Вы много пропустили! Мне посчастливилось! С 17.45 до 19.15 я простояла с толпой таких же наивных единомышленников у дверей «парадного подъезда» нашего грандиозного очага культуры. В 17-45 хвост очереди изгибался в несколько раз и насчитывал не менее 1,5-2 тыс. разномастной и разновозрастной интеллигенции.

09.02.2011

Рівень її (книжки) просто несамовитий. Вражаюча правда про наше життя, котра все ж дає надію на врятування нашої нації.

Мария-москвич 10.02.2011

(...) на ТВ, тусовки, массовки – она не ходит. Не считает нужным. Она говорит с читателями через свои книги. Это турне было скорее исключением, и она даже не предполагала такого аншлага. А оказалось, что ее любят, ждут, хотят видеть. Встреча с ней была для меня событием. И таких было тысяч 7 в тот день.

Барса 10.02.2011

Послушал лепет львовских "писателей" – как смешно и по-детски захлебываясь мальчонки исходят от зависти!!! Как их жалко! Страшная штука зависть, прав был Олеша! Как она разрушает душу – это же просто страшно, во что превратились эти как бы литераторы! Какие жалкие аргументы и какие мутные потоки кипящей желчи! Какое счастье, что эти шавки не успели испортить ее визит в Харьков!

Віра 10.02.2011

Пані Ліні хочу побажати міцного здоров'я і мужності. Ви потрібні Україні і справжнім львів'янам! Завжди є "писаки", що намагаються піаритися на імені великих. Не зважайте. Ми з Вами.

Сергій Трегубенко 10.02.2011

(...) ідея в моєму сприйнятті є такою: події в Україні і в світі ніби не дають шансів для нашої нації. Але є щось, що нас поєднує. Ми про це можемо навіть не здогадуватись, але воно живе в нас, – це український дух. Дуже чітко прокладено зв’язок між шістдесятниками – студентами, котрі сиділи на граніті в 1990, – дітьми тих студентів. Твір Ліни Костенко – це гірка правда для нас, але одночасно він дає нам надію, що можемо, що ми не чужі і що маємо сили для побудови своєї України.

Іра 09.02.20 11

Читайте "Записки...", читайте "Річку Геракліта" Ліни Костенко. Мудрішими і добрішими будете. Ну написала Костенко правду про сучасних письменничків, ну образилися вони й епатують. Нехай. Читайте Ліну Костенко.

Харківець 09.02.2011

За своє совіцьке і постсовіцьке життя відстояв тисячі черг, і не завжди вдало. Але вперше, не отримавши бажаного, йшов з легким серцем і не заздрив, а радів за тих, хто всередині. Побачити цю шляхетну чергу аж до Сумської, ці очі людей... Запам'ятався якийсь міліцейський майор у формі у кінці черги – на наші часи це вже тягне на вчинок. Дійсно, до української поетеси прийшли люди десь на три чверті російськомовні, і це прекрасно.

Iren 09.02.2011

Панове організатори, на майбутнє: я бачила чудові очі людей, сповнені надії. Будьте ласкаві, бережіть цю надію!

Лариса 09.02.2011

Я была счастлива, идя домой с розой в руке, которую не удалось вручить Лине Васильевне, – от сознания, что в Харькове оказалось много людей "одной со мной крови", спасибо всем! Есть надежда...

Харьковчанин 09.02.2011

(...) сердце греет то, что так много людей хотели услышать Лину Васильевну. Очень много молодежи. Пели Гимн Украины те, перед кем не открыли двери главного входа в Хатобу... "Ще не вмерла Украины нi слава, нi воля"!!! Не дождетесь!!!!

10.02.2011

Читая роман "Записки українського самашедшого", мне прямо-таки захотелось, чтобы у моих будущих детей именно такой красивый язык был родным!!!!! Огромное спасибо автору!!!!!

G.K.M. 10.02.2011

У Харкові я мав запрошення на вечір з Костенко, прийшов до театру о 18.10 (початок мав бути о 19.00). Людей було стільки, що дістатись до дверей було неможливо. (...) Двері ми брали штурмом, у зал я попав о 19.30. Люди питали, чому немає телеекранів біля театру (...). Але місцева влада не дозволила.(...) ЛІНА ВАСИЛІВНА – це ЧУДО! Море позитивної енергетики!!!

Анізія 10.02.2011

Сьогодні в Україні Ліна Костенко – це не астероїд, який десь там пролітав і нікого, на щастя, не зачепив. Це планета. Це величина, яку ніхто не годен закреслити і навіть похитнути.

Лилия 10.02.2011

Лина Костенко – последняя из плеяды настоящих писателей Украины. Так, как она всегда и везде, во все времена воспевала и пропагандировала все украинское, не снилось ни одному из ныне живущих наших писателей.

Trapa natans 10.02.2011

Роман – класний! А цих писак – вперше чую!

Pifagor 10.02.2011

Всі знають, що Харковом керує ПР, тому місцеві провладні інтелектуали сподівались на звичайне обговорення літературного твору, коли приходять в «кабінет» (як у Львові) кілька десятків своїх осіб і кажуть те, що їм написали в папірцях. Але вони забули, що Харків був колись столицею України, і за переписом українців там залишилось тепер ще більше 70%. Якщо врахувати, що місто має 2 млн. мешканців (а приїхали на зустріч навіть з віддалених районів області), то, як сказала директор театру, на вулиці ще залишилось кілька тисяч бажаючих. Це був шок для команди Януковича, бо вони стверджують, що Харків чисто російське місто.

Влод Черкаси 10.02.2011

З великим інтересом, ба, навіть захопленням прочитав прозову книгу Ліни Костенко. Подумалось, якби про нашу епоху раптом зникли усі книги до одної, то із "Записок..." можна було б уявити, як ми жили всі ці роки.

serkush 10.02.2011

Я необъективен. Главный герой Костенко мне очень близок – те же рефлексии (...). Книгу прочитал практически на одном дыхании. Отпечаток новейшей истории. Это Литература. А как это назвать – "записки"-"роман"-"памфлет" или еще что-то – это важно только Латунским. У них все однозначно, разграничено. Они и Хемингуеевского Томаса Хадсона назовут "маской". (...). Это уже не критика – злобное безталанное критиканство.

Зато засветились. Можно было еще ботинком бросить – тогда бы и по телеку показали. Я вот и не знал, что есть Кучерявый, Котик. Теперь вот поищу в сети их талантище.

yanus 10.02.2011

Я что-то не понял, кто такие эти небораки, кучерявые и т. д., чтобы диктовать нам – читателям, что считать романом или нет. Мне, например, абсолютно все равно, является ли книга Лины Костенко романом или памфлетом или дневником или мемуарами. Главное – тот жизненный заряд, те мощнейшие патриотические чувства, которые рождает книга у читателей. А то, что роман не отвечает каким-то надуманным канонам горстки горе-писателей, только доказывает гениальность автора.

G.K.M. 10.02.2011

Ліно Василівно! Велика Вам подяка від усіх харків'ян!!! Ваші гострий розум, самоіронія, щирість, позитивна енергетика залишаться у наших душах!

Hanry 10.02.2011

"Записки..." (...) – це роман-літопис. Зараз він дуже доречний для українського суспільства. Це сигнал: МИ ЗАБЛУКАЛИ! Це мітка на стіні печери: МИ ВЖЕ ТУТ БУЛИ! Це діагноз психіатра: У НАС- ДЕ-ЖАВЮ! Це вогник надії українцям: НЕ БІЙТЕСЯ, БО ЦЕ вони НАС БОЯТЬСЯ!!! (...) Це нашатирний спирт для нас всіх, хто надихався чаду (...). ПРОКИДАЙМОСЬ!!!

бун 10.02.2011

(...) Костенко їм ворог, і владі,і опозиції, і націоналістам, і українофобам. Бо вона дружить із здоровим глуздом.

Пугачев 10.02.2011

Спасибо, Харьков! Мы вместе!

@ 10.02.2011

Был на встрече с Линой Костенко. Всё класс – кроме организационных моментов... (...) скорее всего властями не планировался подобный аншлаг. С грустью прочитал сегодня о том, что её турне по Украине на этом заканчивается... А вообще, за эти последние две-три недели, я прочитал ОЧЕНЬ МНОГОЕ. И всем рекомендую. Величайший ЧЕЛОВЕК. Просто СПАСИБО!!!!!!!

timur (Ukraine, Kharkov): Знову Противсіхи? 10.02.2011

А ті кучеряві котики не противсіхи, бува? Чи просто хруні, а може, агенти? Ліна Василівна правильно зробила. Нехай Львів поговорить і поміркує, хто Україні ворогіший: Москва чи протиобохи з хрунями. Власне, це одне й те ж саме.

Катерина (Луганск) 10.02.2011

Лина Васильевна! Приезжайте в Луганск, здесь Вас не обидят.

Зритель из Харькова 10.02.20 11

Потратил совсем немного времени и обзвонил самые известные книжные магазины Харькова. Везде состоялся примерно один и тот же диалог: – Скажите, произведения Кучерявого или Котика у вас есть? – Нет. Не завозим – вообще не пользуются спросом. – А Лина Костенко? – Могу записать Вас в очередь на приобретение ее книг. Только предупреждаю, что ждать надо будет около месяца, т.к. ее лирика расходится практически сразу, а "Записки украинского самашедшего" – в течение всего нескольких часов.

ВЫВОД: когда книги Кучерявого и Котика в Харькове хотя бы начнут завозить в книжные магазины, вот только после этого они будут иметь право называть себя поэтами и писателями. Пока же они – ноль без палочки.

ТаняД 11.02.2011

Знаю пару людей, які не схотіли дочитувати книгу: "Це все про мене! Звідки вона все знає?! ВОНА, ЛІНА, має дар все передбачати. І про цю ситуацію написала давно: "Ідалія Полетика"...

Свирид 11.02.2011

Бачу, що ще треба пояснювати людям. Бо не хочуть розуміти , що ми всі разом створюємо ту моральну атмосферу, в якій хочеш-не хочеш – доводиться жити. Наша поблажливість хамству сприяє тому, що хамства стає більше. Багато хто звинувачує Ліну Костенко в неповазі до львів’ян. Шановні, Ліна Костенко жива (Богу дякувати) людина, і вона вам нічого не винна. Вона вже дала багато Україні. Вона має право на особисту гідність. А от до львів’ян запитання – чи не вбачають вони своєї вини в тому , що оте ганебне збіговисько сталося саме у Львові, а не деінде? От Харків, здавалось би, російськомовне місто, а як тепло він зустрічав українську поетесу! І от Львів напередодні її приїзду "подарував" українському суспільству отакий зразок неповаги до поетеси, жінки, просто гідної людини. Як же таке могло визріти у львівському суспільстві? Ось про що треба львів’янам опікуватись. Треба осмислити, де коріння того чортополоху, що отруїв молодих, зробив їх хамовитими. І як тепер їх лікувати?

мед-бра 11.02.2011

Вначале просвещенным погромщикам досаждало само появление Костенко на законном пьедестале, тут им привиделся культ личности, затмивший якобы их культурные горизонты. Так поспорьте же с восторженными почитателями, культ это или горячая признательность и радость от долгожданной встречи. Но спорить с поклонниками уже не с руки, и какой там теперь роман! Началась вторая атака – издевательски приписывать Лине Васильевне "звездную болезнь", заносчивость (...). И дающая направление мысли "болоту", по выражению Костенко, т.е. плебсу, околокультурной черни, чтобы опорочить и низвергнуть. Хочется спросить у этих недавно выдернутых из чернозема морковок, умело завлеченных сиянием "соврємєнних огнєй": не узнаете себя в собственных дедушках и бабушках, с энтузиазмом и матом громивших сельские храмы и проверявших щупами в Голодомор, не припрятана ли тут где картопелька?

MIK196 11.02.2011

Хто образив Ліну Костенко? Ні, це ображено Україну. А хто? Ті, що самі не можуть протистояти злу.

Мария-Ирина 11.02.2011

Перевода книги нет. Книга в конце декабря только вышла. Мой знакомый, живущий в Харькове, но выросший в России, опасался ее читать. Уже 2 дня как выпал из жизни и из семьи. Читает. На мой вопрос, понятно ли, сказал, что он украинский отлично знает и отлично понимает, чего мы все к нему привязались. И опять уткнулся в книгу. Вот так.

Оксана 11.02.20 11

До Тетяни про інше обличчя Львова: Ліні Костенко і нам не потрібно показувати будь-яке своє обличчя. Вона хоче бачити нас по суті, а не наше обличчя. Тому і не їде, що їй наші маски (хоч які, і з лагідним виразом, і з оскалом) не потрібні. Вона ж то до нас звертається душею, а не обличчям.

den 11.02.2011

Украинский Египет, вот название ее следующей книги. "Майдан и по-украински и по-египетски звучит одинаково"– это вместо предисловия.

Неля з Харкова 10.02.20 11

Кожна фраза цього ТВОРУ заставляє задуматись, і це – основне! У Харкові я ледве попала на зустріч з Костенко. Під театром було біля 8000 людей. Але позитивна енергетика Ліни Василівни розтопила наші серця. Низький ЇЙ уклін.

Олег 10.02.20 11

Послухав подкаст. Зустріч – гидота і клоунада, самопіар. І у "Високому Замку" – статті (...) того самого рівня. Сумно. Правильно зробила Ліна Василівна, що скасувала Львів. Прикро для нас, але мудро для неї.

Петро 10.02.20 11

Я був на зустрічі з Ліною Костенко у Харківському Оперному театрі, і тому стає зрозуміло, чому влада так боїться її творів.

Свирид 11.02.2011

Почались обговорення – і виявилось, що "болото" ширше ніж той "Кабі.нет".

yadviga 11.02.2011

1. Яскравий заклик до бунту. 2. Ліна Василівна – дуже смілива. Не кожен геній зважиться показати, як він реагує на стандартні ситуації. Вона – зважилася. Респект. 3. Вже давно не траплялася книга такого рівня узагальнення, навіть на стадії постановки питань.

bloker 11.02.2011

Головним чином, книга орієнтована на чоловіків (і як представників гендеру, і як українців), і є для нас дуже некомпліментарною. І позбутися перспективи слухати ці "некопліменти" в майбутньому – хоч від своїх жінок, хоч від Ліни Костенко – через самовдосконалення неможливо, а лише через бунт.

Оксана 11.02.20 11

Дякую Спостережливому – усе правильно! Приїзд Ліни Костенко не змінить ані рядочка її віршів: якщо хочеш бачити і чути – побачиш і почуєш! Я впевнена, для неї важливіше, щоб написане її великою Душею сприймалося нашими душами, а ще важливіше – витягувало наші душі із болота ліні. До чого тут її особиста присутність? Хай Львів витрусе із себе кров боягузливих служак, хай посміє підняти гордо підборіддя і випрямити спину, коли немає гарантій, що за це нічого не буде. Тоді і приїде Ліна Костенко – Єдина і Справжня.

Таня 12.02.20 11

Ми також незахищені і боремося так, як уміємо. Вибачте. Про це також прекрасні "Записки українського самашедшего".

Evgen.I 12.02.2011

"Непокаране зло має здатність регенеруватися".

Боляче та прикро, що Лина Костенко відмовилась від зустрічей. Покара нас, наше зло змушує задуматись, подивитись навколо: що не так? Ставить нас до боротьби з тим злом. Вимагає всім очищатися. Якщо б Ліна Костенко приїхала, ми б таке тихенько проковтнули. Ми очистимся. Приїжджайте.

Свирид 12.02.2011

Ввважаю, що Ліна Костенко зробила абсолютно правильний крок. Це виховальна акція і, як бачите, вона має резонанс у суспільстві. Переконаний, що Ліна Костенко не відійде від боротьби, не така вона людина. Ось побачите. А львівській інтелігенції є над чим подумати. Та й іншим не завадить. От ми вже з Вами думаємо.

Uruz 13.02.2011

Правильно Лина Костенко написала. Измельчали мужики и даже оправдывая свои слабости, винят в их происхождении женщин. Пресмыкающиеся вы, особенно те, что привыкли вкусно жрать и мягко спать. Если б не были слабаками, разве произошло бы в парламенте, то что произошло?! Прикрыли трусость лозунгами и продались голубым. А выборы в местные советы – ведь ни один город не возмутился беспределу. А высказывается против гнилой политики, кто? Снова женщины. Мужчины станьте мужчинами, а не мямлями, и выведите страну из позора.

Шнапс  Кривбас 13.02.2011

Любив, люблю й буду любити твори Великої Ліни. І запрошення на її концерт не викидаю. А раптом?..

emarinicheva.livejournal.com/191180.html

Лично мне "Записки..." кажутся чрезвычайно интересными. Украинского же читателя, сужу я по большинству откликов, книга РАЗДРАЖАЕТ: очевидно, задет какой-то глубокий, ноющий нерв. О ней говорят, говорят и говорят... А на презентациях романа происходит вообще что-то невероятное.

...Харьков

Лина Костенко на сегодняшнем вечере сделала очень многое для меня. Вряд ли это удалось бы хоть одному политику. Меня, русскоговорящего харьковчанина, еще со школьной скамьи критично (но не враждебно) воспринимающего все украинское, намного приблизила к украинской национальной идее одним своим творческим вечером. Вот так -то.

Спостережливий 11.02.20 11

(...) Її рішення – це її рішення, а не кокетування з публікою. Ажіотаж, роздмуханий навколо її туру, нагадує збурення люду, що біг за здоров'ям до Кашпіровського. "Нам потрібне ваше слово!" – читайте "Берестечко", читайте "Самашедшого", читайте поезію: там слово є. Вам не слово потрібне, а спектакль, щоб гримотіти оплесками, а другого дня не мати сміливості зауважити якомусь ідіотові, що він зневажає державну мову.

G.K.M. 13.02.2011

Правильно пише Ліна Василівна у своїй книзі: оборону тримають мертві, а не живі. Омертвіла свідомість багатьох дописувачів, які можуть лише танцювати на кістках і, поверхнево осягнувши її роман, не здатні зрозуміти глибинну суть послання Ліни Костенко. А суть у тому, що УКРАЇНЦЯМ слід прокинутися, і оборону нашої країни мають тримати живі. На жаль, Львів розчарував мене. З далекого Харкова я споглядав на це місто як на уособлення українського духу. Тепер розумію, що оборону будемо вибудовувати ми – харків'яни, бо Ліна Василівна зуміла нашу безнадію перетворити на надію. Вона дала такий імпульс позитиву, про який Львів уже може і не мріяти.

La Bonne Fee 13.02.2011

(...) Ліна Костенко завжди робила правильний моральний вибір – і в 60-ті роки, і в 90-ті. Думаю, не помилилася вона й зараз, відмовившись від виступу у Львові (...). В неї можуть бути міркування, вам зовсім не відомі, але цілком правильні. Це складна жінка, непроста, але водночас не пихата і не примхлива. До вас же закид один – не робіть ЇЙ закидів, бо ви ще не піднялися на той п'єдестал, звідки це можливо. І не перебільшуйте власну журналістську значимість. Ви завжди стояли осторонь гарячих і небезпечних тем, в журналістиці здебільшого вибирали "попсу", не стільки писали, скільки піарилися. Щодо літературної критики, то де ви його опанували – взагалі загадка.

Мария-den 14.02.2011

Вполне возможно, что перевод сделают. Но это когда еще? А читать хочется сразу, и Вы попробуйте, если интерес у Вас не ернический, а настоящий. Думаю, понятно будет. После Вашего поста я подумала – хорошо все-таки знать и украинский, и русский. Мне перевод Пушкина и Толстого не нужен – я все могу в подлиннике читать. Повезло так повезло. А Вы не огорчайтесь – читайте и поймете, стучите и откроется, боритесь и поборете!

До Олександра 14.02.20 11

Весь Львів з нетерпінням очікував на приїзд легенди, але що в результаті?! МИ НЕ "ОБМЕЖЕНА ПРОВІНЦІЯ", МИ КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ, але хтось домагається того, щоб ми справді стали тим неосвідченим селом...

Добро Олександру 14.02.20 11

(...) Ліна Костенко сказала: "Гряде неоцінізм". Він уже розцвітає. Перелічені вами "достойники" – успішні нео-ціністи. Крапка.

Галина Михайловська (з Харкова) 14.02.20 11

Ваші думки поділяю. Читаю і згадую часи, які ще не стали минулим, згадую, якими ми були в 2004 і якими нам знову доведеться стати. Тільки сильнішими і більш далекоглядними. Чесна й потужна книга... Чому я зробила позначку "з Харкова"? Бо для нашого міста книга пані Ліни, її приїзд, те, що вона зібрала в окупованому місті своїх однодумців і показала нам, що ми є, важать дуже багато.

МаксимС 14.02.2011

Я був на зустрічі в Києві і досі відчуваю цей вибух духу української нації. А ви з панами із-за канави як один спротив, хто вас назвав літературними критиками? Краще б попоралися у себе на Бі-Бі-Сі. Така безпорадня "толерантна" станція. Ви вже щось загубили.

conscience_propre 04.02.2011

Історія української літератури всіх минулих століть, але передусім двадцятого – це історія несвободи і цензурних утисків... А також не надто героїчна історія побутових доносів, анонімних сигналів, парткомівського стукацтва й тихого алкоголізму. Ліна Костенко не належить цій історії. Саме вона – і ніхто інший – прищепила сотням тисяч українців непохитну певність у тому, що цензура – це зло і злочин, а самоцензура дорівнює самогубству. Саме вона привчала цих духовно вайлуватих і від природи не надто схильних до максималізму та різкості, а по-іншому кажучи, не надто сміливих людей до того, що слова «незалежність», «гідність» і «свобода» в українській мові існують не просто так. Про неї циркулювали десятки історій – про її зухвалі репліки, бездоганні афоризми, ризиковану жестикуляцію... і з викликом пронесені на політичні судилища квіти для засуджених. Тому вона, хоч і вся з історій, узагалі не належить історії, а швидше навпаки – майбутньому. Вона його «абсолютний слух»... Ю.Андрухович, 2005 рік.

iceolga 05.02.2011

І я була серед тих, хто не мав запрошень, але мав сподівання потрапити до Оперного театру, щоб хоч стоячи на сходинках, послухати Ліну Костенко... Не сталося... Але куплена книга зараз читається-перечитується з олівцем у руках... Вже, як у бібліотеці, розписана черга... І довжелезна черга (такого не бачила з часів Союзу) однодумців біля театру дає надію, що мій Харків – ПРОКИДАЄТЬСЯ!

Сергій Трегубенко 15.02.2011

Панове, є тема головна, дійсно надзвичайної ваги – куди і як ми йдемо українським суспільством. Чи скочуємося. Є люди, котрі намагаються прокласти шлях в успішне майбутнє; з останніх подій – це звернення Блаженнійшого Любомира, виступ о.Бориса та твір пані Ліни.

Бандера 15.02.2011

Нікому в світі не потрібна сильна, згуртована, цілеспрямована нова нація. Ні на Заході, ні на Сході. Нікому, крім, можливо, самих українців. Тому й маємо те, що маємо. Маємо організовану атаку на Ліну Костенко не через особливості чи вади її прозового твору, а через її всеукраїнський тур, що без сумніву став би явищем об'єднавчим.

nepatriot 15.02.2011

Книга написана мовою, якою мислить сучасний ТИПОВИЙ ТЕХНАР: уривками по суті комп’ютерного тексту. Це мова програмістів, навіть рефлексії уривчасті.

hazel 15.02.2011

Вельмишановний Пане Арсенію [Авакову]! Честь Вам і хвала, ще й найщиріша дяка [за відео: http://life.pravda.com.ua/culture/2011/02/15/72990/]. Ліна Василівна відвідин Півдня не планувала, завдячуючи Вам є нагода прилучитись до джерела духовності й державності. Хай Господь благословить Вас за благородну справу!

Analityk1957 15.02.2011

У мене немає питань до Ліни Костенко. Я прочитала всі її твори. Вона сказала все у своїх віршах і останньому прозовому творі... Ці твори варто читати і перечитувати...

julian2010 15.02.2011

Подивіться відео і ви зрозумієте, що вам нас не знищити...

Sparrow77 15.02.2011

Ось вона моя Україна, мої співвітчизники, наша спільна душа, як я мрію саме про таку Україну! Подивився тільки першу частину, але навіть після переглянутої половини на душі та серці бальзам любові і радості, спокою і щастя. Книгу пані Ліни вже прочитав, дуже сподобалася! Пане Арсене, дякую за хоч і віртуальну,але можливість побувати на творчому вечорі цієї чудової і без сумніву геніальної жінки – Ліни Василівни Костенко! Щирий уклін вам усім.

Miss Zet 15.02.2011

Господину Авакову спасибо за видео. Спасибо, за предоставленную возможность посмотреть, потрясающее выступление Линочки Костенко. Украина форева.

bari 15.02.2011

Пане Аваков! Дякую за відео! 2 години найкращих емоцій! Харківчани, ви молодці!

Ігор 15.02.20 11

(...) Ліна Костенко, мабуть, не тому перервала турне, що "образилася", бо ображатися тут нема на кого, а тому, що не побачила вчасного ляпаса тим смітниковим "кабінетникам". Був би вчасний ляпас, вчасно якби їм вказали люди на їхнє місце, то й не перервала би Пані Ліна турне. Не перервала би, якби побачила, що є перед ким виступати. На жаль, сміття було забагато, і тому вона зробила правильно... (...)

agora 16.02.20 11

Має рацію Петро: якби тим придуркам ми, львів’яни, дали ляпаса, може, цей тур би і продовжився. В нашому суспільстві вже, здається, всі забули, що є поняття честі. До вас їде шанована людина, що хтозна скільки років не була в нашому місті, – то, може, є сенс спершу з нею зустрітися? Може, щось і про роман ясніше стане? А то як подуріли. А накидаєтесь на роман ще й через те, що боїтеся визнати, що безжально про нас там сказано. Бо ми байдужі. Бо сидимо по кнайпах, поки країну нашу довалюють. Бо прикриваємо естетизмом нашу нездатність боротися. В 30 років Ліна у Львові воронки перекидала. А вас у 30 вистачає на сопливе базікання. Кидаєтесь на шістдесятників, щоб ніхто не запитав: а ви що зробили?! Хлебтати будете пійло з кожного корита. Ще трохи – і кар’єру зробите. Через таких, як це кодло, Україна й не буде ніколи в Європі. Нікчемні імітатори. Кишки надірвали, а все одно читати вас ніхто не буде. Через те й сказились.

Олег 16.02.2011

[В книжці] не про програміста лоха написано, а про мудрих, талановитих Українців, яких бездарна антиукраїнська влада викинула з життя впродовж вже 20-ти років.

Александр Місто: Київ 17.02.2011

Прочитав 1-у половину "Записок..." Книжка читається на одному подиху. Весь час чуєш голос автора, який не бреше, не вигадує і тому, чесно сказати, байдуже, як оцінюють цю книгу критики, бо книга має ГОЛОВНЕ – вона не залишає МЕНЕ байдужим. А струсонути мою ледачу душу – це мабуть і є головне завдання письменника, і вже не так важливо як, яким способом він цього досягає.

незграба 17.02.2011

Сьогодні саме дочитав "Записки..." Ліни Костенко. (...) Я не програміст, але Ліна Костенко ТАК ухопила і показала мій внутрішній світ, мої почуття тих часів (початок тисячоліття), що я інколи переставав читати, і мимоволі задумувався: а може, вона мене звідкись знає? До речі, я якраз приймав участь у будівництві тих потворних "теплиць" (торгівельного комплексу) на Майдані. Рядовим монтажником. Жаль, Ліна Костенко не знає одного цікавого факту з тих часів: за проектом у ТРК "Глобус" мав бути пандус для інвалідів, щоб можна було спуститися і піднятися на інвалідному візку. Так на одній з нарад "Хазяїн" відмінив його. Сказав буквально таке: "Нєчєго інвалідам дєлать в торговом комплєксє". І всі промовчали. Взяли до відома. Пандуса там немає і зараз.

Наталія 17.02.2011

Як раз закінчила читати роман, видатна річ, сувора правда про нас українців. От такі ми і є. Спасибі Ліні Костенко, здоров’я і духовної сили.

Uruz 18.02.2011

А я рада, что у нас есть Лина Костенко, которая заставляет нас думать. Вы посмотрите, как соскучились люди по интеллекту, по вкусным мыслям и словам. Значит, еще не все потеряно для Украины, если таких людей готовы слушать стоя на улице!

незграба 18.02.2011

Я, наприклад, відірватись від книжки не міг, доки не дочитав. (...) Я в кожній сторінці впізнавав себе – тодішнього. Єдине – я не намагався повіситись, як головний герой, але один мій близький родич тоді таки повісився

рушій 19.02.20 11

Студенти Львівського національного університету імені Івана Франка написали лист Ліні Костенко. Чекатимемо на відповідь, адже ми справді обурені тим лайном, котре було сказане з уст псевдолітераторів.

крым 19.02.2011

На вас, а значит, и на нас всех наступает орда. Завтра, возможно, уже не удастся спасти язык и литературу от тех "законов", которые уничтожают Украину. Имеете по-настоящему великого писателя – научитесь хотя бы его анализировать. Мало приходилось читать о Лине Костенко научной аналитики на уровне. Но это проблема науки. Значит, инструментов не хватает. Но сейчас вам бы сказать спасибо этому писателю: огромные аудитории, интерес к каждому слову. Спросите себя: почему? Не она ведь виновата, что у Котика и как его, Кучерявого, кажется, да и Неборака, тридцать читателей. Но даже не в этом дело. Хоть бы и 15. Что вы делите?! Станьте рядом с вашим писателем и защитите всместе с ним вашу культуру. Будет ведь хуже. А то окопались, как дешевые клоуны, в забегаловке и умничаете. Не любите вы свою страну, потому как не хотите видеть, что с ней происходит. По сути, и не жалко вас. А талантливых людей жалко. Вы то взъелись потому что роман вас показал как в зеркале: слабости ваши, трусость, беспомощность. Ну да не беспокойтесь, у нас люди и без литературоведов разберутся. А вы закройтесь изнутри в забегаловке и не выходите. Авось, лет через 30 демократическая Украина в Европе сама к вам в дверь постучится.

m 21.02.20 11

Прочитала "Записки..." і хочу сказати, що я готова до Майдану ще раз.

Мирослава 21.02.20 11

А що стосується Ліни Костенко, так їй треба сказати велике дякую за те, що так жорстко й непривабливо показала нам нас самих. Вона бачить краще й глибше, ніж ми. І саме оце бачення важливе в її "Записках...".

Анатолій 21.02.2011

Ліна Костенко у нас одна. І її треба цінувати і берегти. Комусь її реакція подобається, комусь не подобається. Але давайте шанувати авторитети. Дуже вже ріже вухо слово "адекватність" чи то "неадекватність" у багатьох коментараях. Вона так вирішила, має право. Хоча, звичайно, шкода, що багато читачів зараз її не почує і не побачить. Але, може, хтось після її вчинку задумається і про себе. Я прочитав роман з великим інтересом. І якщо співвіднести рівень проблем, зачеплених там, із рівнем наступної критики і дискусії взагалі, отут якраз і є величезна неадекватність. Ох, люблю Ліну Костенко. Колись ще у радянські часи моя знайома переписала її збірку від руки (було ж не дістати!), під копірку, – хто ще пам’ятає таку мультимедійну технологію? І мені дісталася копія, досі зберігаю.

Леся 21.02.2011

Солідарна зі всіма коментарями. (...) роман сколихує, проймає. Я от думаю: мабуть, в цьому і є творчий задум Ліни Василівни: щоб КОЖЕН подумав – ЦЕ Я, ЦЕ ПРО МЕНЕ, ПРО НАС! І НЕ ПРИПИНЯВ ДУМАТИ, А НЕ РЕФЛЕКТУВАТИ! Отже, і діяти! Переконана, що тільки в цьому сила! 

Патсо 24.02.2011

Роман – гениален. Ещё ни одному писателю, ни одному публицисту, ни одному политику не удалось так достоверно и так иронично-печально поведать о нас, наших надеждах, ужасе, восторге и разочаровании. Я – это он, ну, почти он. Наверное, тысячи людей приходящих на встречу с Линой Костенко, – это тоже он. И ещё – любовь. Так уже о ней давно не пишут, а она такая всё же есть – и слава Богу.