За справедливість необхідно боротися
Я завжди з цікавістю читаю аргументовані статті Юрія Райхеля. Такою ж є його стаття «Міф двомовності» — відповідь на статтю Олега Заславського та Івана Іванова «Одна мова чи дві: тези й контртези» («День» № 110—111 від 25—26.06.2010 р.). Останнім двом авторам, оскільки вони розмірковують про мовне питання, раджу звернути увагу на значення слів. Прикметник «рідний» походить від іменника «рід». Рідна мова — це не лише та мова, якою розмовляємо ми чи навіть наші батьки, але й та мова, якою розмовляли наші предки, якою розмовляв наш рід. О. Заславський і І. Іванов визнають, що навіть на сході, центрі й півдні України в селах і маленьких містах говорять і думають «діалектами української». Село завжди більш консервативне. Тому воно свідчить, яка мова для даної країни є рідною.
Мовна проблема України, на мою думку, є штучною. В нашому місті Ірпіні на Київщині, наприклад, живе поетеса Ніла Висоцька з Донбасу. Чималу частину свого життя вона прожила в Росії, на Камчатці. Ніла Василівна пише чудові вірші українською й російською мовами. Згадаймо, що прекрасний український лірик Володимир Сосюра походить із Донеччини. Подібних прикладів можна навести безліч.
І нині на сході та півдні України живе багато україномовних українців. Хіба це демократія, якщо їх позбавляють права на рідну мову в Україні?
Мовної проблеми не було б, якби в нас була українська влада. Відразу після проголошення Незалежності слід було перевести вищу освіту на українську мову. Натомість у нас чомусь з’явилося багато російськомовних видань і телеканалів, радіостанцій. Вони не просто російськомовні. Вони ведуть шалену агітацію проти української нації в Україні. Антидержавна агітація — це не демократія. Це дії «п’ятої колони». А ще й наші можновладці консервують зросійщену частину України й нацьковують російськомовних на україномовних, щоб відвернути увагу від власної політики розкрадання нашого національного багатства. Справедливість є, якщо за неї борються. І нам необхідно боротися і за соціальну, і за національну, зокрема, й за мовну, справедливість. Іншої України в нас нема.
