До 180-річчя — національний статус

Одеська наукова бібліотека ім. М. Горького для газети «День» — не просто багаторічний партнер. Як і в будь-якій довгостроковій дружбі, в нашій також є свої спільні історії, які не лише запам’ятовуються, але й тягнуть за собою низку значущих подій. Навесні 2006-го в «горьківській» бібліотеці головний редактор «Дня» Лариса Івшина проводила презентацію газети і її проектів. На цю зустріч прийшли студенти Одеського національного університету ім. І. Мечникова. Один із цих студентів (як потім з’ясувалося, звати його Іван Капсамун) поставив питання про національну ідею, на що Лариса Івшина відповіла: «Про національну ідею найкраще говорити в Острозькій академії. Поїдемо?» Недовго думаючи, одеські студенти прийняли запрошення й уже у травні опинилися в Острозі. А там і з’явилася ідея заснування Острозького клубу вільного інтелектуального спілкування молоді. До речі, сьогодні автор питання про національну ідею Іван Капсамун — редактор відділу політики газети «День»...

Сьогодні виповнюється 180 років від дня заснування Одеської національної ордена Дружби народів наукової бібліотеки ім. М. Горького. Власне, національною вона стала всього кілька днів тому. Цей, мабуть, найбільший подарунок установі зробив до ювілею своїм указом Президент. Горьківка, як багато років називають бібліотеку одесити, стала не тільки науковою, але й архітектурною окрасою міста. Втім, у нинішньому приміщенні на вулиці Пастера вона знаходиться з 1907 року. До цього бібліотека змінила кілька адрес.

Усе почалося в лютому 1829 року, коли редактор газети «Одеський вісник» дійсний статський радник (і градоначальник Одеси у 1831 — 1837 рр.) Олексій Іраклійович Лєвшин подав генерал-губернатору Воронцову доповідну записку: «Я употребил бы во зло снисходительное внимание Вашего Сиятельства и даже оскорбил бы особу Вашу, если б стал доказывать перед Вами пользу учреждения публичной библиотеки... Если мысль сия заслуживает одобрения Вашего Сиятельства, то позвольте употребить составленный газетой капитал в сумме 15 тысяч рублей на покупку книг, кои составят основание здешней городской библиотеки. Полагать должно, что частные приношения деньгами и книгами доставят значительные средства к достижению желанной цели. Щедрость и любовь к просвещению Ваши послужат первым примером. Подражая оному, и я буду покорнейше просить общество городское принять от меня приношение книгами».

Кінцевим результатом записки став рескрипт імператора Миколи I, датованого 13 (25) вересня 1829 року про заснування Публічної бібліотеки в Одесі.

Це була друга в Російській імперії (після імператорської у Санкт-Петербурзі) й перша в Україні публічна бібліотека.

Граф Воронцов приніс у дар бібліотеці «зібрання творів, дорогих за рідкісністю». Це були 600 томів французьких класиків у розкішному виданні Фірмена Дідо. Приклад губернатора наслідували багаті одесити, й кількість книг у бібліотеці почала швидко збільшуватися.

За роки роботи бібліотека залишається провідним інформаційним центром півдня України, джерелом науки, освіти й культури. Унікальний фонд бібліотеки, концентруючи духовний та інтелектуальний досвід людства, є безцінним національним надбанням української нації. Доступ і оволодіння цими багатствами дозволили десяткам тисяч користувачів стати кваліфікованими фахівцями; тисячам — ученими, які наразі успішно вирішують проблеми теоретичного та практичного характеру; сотні кандидатів і докторів наук захистили дисертації з найактуальніших проблем сьогодення. У бібліотеці працювали такі видатні наукові працівники, як М.І. Пирогов, І.І. Мечников, І.М. Сєченов, В.П. Філатов, В.П. Глушко, М.Ф. Гамалія, С.А. Андронаті, Б.В. Буркінський, Г.Д. Гусейнов, Ю.П. Зайцев, В. П Малахов, письменники І.К. Тобілевич, І.А. Бунін, Е.Г. Багрицький, Г.Д. Зленко, Б.І. Сушинський та інші видатні діячі науки й культури.

Найстаріша публічна книгозбірня держави за вагомий внесок у перебудову національної культури, науки й освіти отримала визнання з боку як представників органів місцевого самоврядування, так і державних осіб. Це ще раз засвідчила Х ювілейна Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині» (травень 2009 р.), проведена в рамках заходів щодо святкування 180-річчя бібліотеки.

Традиційно її учасників привітали Президент України, прем’єр-міністр, голова Верховної ради України, міністр культури й туризму України та інші посадові особи. За час тривалої діяльності праця багатьох провідних співробітників бібліотеки була відзначена привласненням їм почесних звань «Заслужений працівник культури України», «Заслужений діяч мистецтв України», відзнаками Кабінету Міністрів України та відзнаками Міністерства культури й туризму України, органів місцевого самоврядування тощо.

Директор бібліотеки, заслужений працівник культури України Ольга Федорівна Ботушанська стала першим у державі бібліотекарем, відзначеним усіма ступенями Почесної відзнаки Президента України «Орден княгині Ольги». Це є визнанням як її особистого, так і колективного внеску працівників бібліотеки у збереження й популяризацію книжкових фондів. Горьківка давно стала для Ольги Федорівни другим домом.

— Бібліотека переживала різні часи. Особливо це було помітно в 1990-ті роки, — говорить Ольга Ботушанська. — Щоправда, криза також внесла значні корективи у життя бібліотеки. Надію дає привласнення нам національного статусу. Це обіцяє збільшення фінансування й покладає нову відповідальність.

Про інтенсивність видавничої діяльності бібліотеки переконливо свідчать публікація понад 1500 наукових праць, збірок статей, бібліографічних покажчиків, методичних розробок і матеріалів конференцій, книгознавчих досліджень. Достатньо пригадати двотомний бібліографічний покажчик «Голодомор в Україні 1932 — 1933 років» — фундаментальну працю, що отримала широке визнання наукової спільноти, громадськості України, українців, котрі живуть закордоном. Це й участь співробітників бібліотеки в упорядкуванні 17-томної «Національної книги пам’яті Голодомору 1932 — 1933 років в Україні» (2008).

Про різноплановість і всебічність досліджень свідчать і такі видання, як «Стародруковане видання кирилівського шрифту XV — першої половини XVI ст.», серія книг «Невичерпні джерела пам’яті», «Товариство південно-руських художників», «Іван Франко в Одесі», «О.С. Пушкін в Одесі», «Одеська письменницька організація», а також серія книг на екологічну тематику й інші.

Успішний розвиток бібліотечної мережі в сучасних умовах неможливий без впровадження новітніх технологій. У бібліотеці діють Інформаційно-аналітичний центр «Екологічне відродження Чорноморського узбережжя України» й Університет екологічних знань, створено бази даних різних сфер діяльності: історії, економіки, культури, екології регіону.

Фондами бібліотеки широко користуються читачі зарубіжних країн (Російської Федерації, Болгарії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, Італії, Німеччини тощо). До послуг читачів — інтернет, електронний каталог, унікальний предметний каталог, фактографічні та прикладні повнотекстові бази даних.

Горьківка підтримує зв’язки з бібліотеками 50 країн світу, зокрема, Бібліотекою Конгресу США, національними бібліотеками Франції, Австралії, Канади тощо. У бібліотеці активно діють центри міжнародної співпраці: інформаційно-культурний центр «Закордонне українство», Канадсько-український бібліотечний центр, Німецька читальна зала, інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку», документальний центр матеріалів Ради Європи з прав людини, регіональний осередок «Асоціації сприяння програмам ООН».

З нагоди 180-річчя бібліотеки відбулося відкриття міжнародної науково-практичної конференції «Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку» за участі провідних фахівців бібліотек України, гостей із зарубіжжя, серед яких — Бріжіт Блан, директор департаменту рідкісних видань бібліотеки Альказар (Марсель, Франція), Ярослава Колотило, радник Міністерства культури Румунії, та інші. Тематика доповідей охоплює проблеми гуманітарного, соціального та науково-методичного аспектів, маркетингової діяльності, знайомить із перспективами подальшого розвитку бібліотечної мережі за умов впровадження інноваційних технологій.

Під час урочистостей відбулося нагородження постійних відвідувачів. Адже найголовніше для будь-якої бібліотеки — це її читачі. Це люди різного віку і професій. Сюди ходять десятиріччями.

— Горьківка — майже наркотик, — каже читач із півсторічним стажем, полковник Микола Свириденко. — Від неї неможливо відмовитися. Це те, що ніколи не виходить із моди. Як любов, сім’я і музика.

Крім старожилів, практично щодня тут з’являються нові юні читачі.

— Річ у тім, що в інтернеті є далеко не все, що потрібно для навчання, — каже студент-історик Олексій Петренко. — А тут є.

Зараз у фондах Національної бібліотеки — близько 5 млн. документів (різними мовами), серед яких — понад 200 тис. рукописів, стародрукованих книг, рідкісних і цінних видань. У 17 відділах установи працюють близько 200 осіб. А початкове зібрання складало всього п’ять тисяч томів.