УКРАЇНЦІ — ЧИТАЙТЕ!

Крути: гідна відповідь нащадків

Нарешті тривалий процес формування в Україні громадянського суспільства став приносити зримі плоди у вигляді навіть на перший погляд привабливих, оформлених зі смаком і, головне, актуальних, потрібних суспільству книжок. Солідне видання — збірник документів, матеріалів, досліджень і кіносценарію під назвою «Крути. Січень 1918 року» — підготували члени історико-культурологічного товариства «Герої Крут», голова якого Ярослав Гаврилюк і став упорядником тому.

Крутянський бій, як, мабуть, жодна інша подія бурхливих років Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного роду — від нестримної глорифікації до повного заперечення історичної ваги бою. Природно, що цей огром «обріс» і відповідною кількістю літератури. З часом викристалізувалася й основа міфологеми: Крути — це «українські Фермопіли»: реалії бою почали забуватися. Натомість на перший план виступив міф про 300 студентів, які самотужки протистояли більшовицькій навалі й майже всі загинули. Тому потреба у подальшому з’ясуванні ситуації довкола Крут є досить нагальною.

Дане видання завдяки системному поданню практично усіх відомих документальних свідчень, коментарів відомих дослідників виглядає досить вагомою і серйозною спробою саме наукового підходу до вивчення важливого епізоду революційного протистояння. Подвиг молодих, як слушно наголосив у передмові академік І. Дзюба, «став викликом юнацького ідеалізму — духові зневіри й байдужості. Він продовжив традицію лицарства і заповів її майбутнім молодим поколінням. Без прикладу Крут, без пам’яті про Крути не було б ні ідеалізму патріотичної галицької молоді 20—30-х років, ні Української повстанської армії, ні поезії Василя Симоненка, ні жертовного подвигу Василя Стуса та його друзів, ні «революції на асфальті» — студентської протестної голодовки 1990 року у Києві».

Дана книжка вийшла достатньо об’ємною за рахунок ретельно підібраних 148-ми різних за обсягом і вагою документів, які в цілому вводять читача у світ ідей, подій, настроїв доби Української революції. На тлі інших подібних видань збірник виграє вже тим, що його упорядники подбали про зазначення джерел. Наступний розділ являє собою спогади уцілілих крутян та їхніх близьких і рідних. Особливий інтерес викликає інформація про Володимира Шульгина.

Історико-публіцистичну літературу розміщено у трьох наступних розділах, які відповідають великим історичним періодам ХХ—ХХІ ст.: 1919—1939; 1939—1945; 1946— 2008 рр. Тут не можна не зупинитися на сюжетах про вшанування пам’яті крутян у містах та селах України в роки Другої світової війни.

Завдяки невеликій, але змістовній добірці наукових розвідок, які певною мірою деміфологізують подію, ставлять на науковий грунт факти, спростовують безпідставні твердження, відтворюється процес дослідження історичного осягнення Крутянського бою в контексті історичного осягнення Визвольних змагань в цілому. Водночас ми дізнаємося, що юнаки були дуже талановитими людьми: виявляється, що Валентин Отамановський всупереч усім своїм «гріхам» перед радянською владою — він ще був притягнутий до судової справи неіснуючої СВУ і виставлений на сумнозвісний процес у березні-квітні 1930 р., відбув тяжке, незаслужене покарання, але спромігся захистити кандидатську і згодом докторську дисертації з історії рідного Поділля. Такі факти набагато переконливіше пафосних слів свідчать, що на полі бою під Крутами воювала дійсно інтелектуальна еліта України.

Завершує збірник текст кіносценарію В. Портяка та Я. Гаврилюка з цією ж промовистою назвою «Крути», декілька пісень на слова відомих поетів і зворушливі поезії В. Левицького, які, можливо, стануть романсами і зазвучать у майбутньому фільмі. Хочеться побажати членам товариства «Герої Крут», щоб і цей їхній намір здійснився. В Україні немає історико-патріотичного фільму, і цю прогалину треба негайно заповнювати. А історія бою під Крутами, крім усього іншого, дуже кінематографічна.

Приємно відзначити, що до книжок включено й роботу чернігівського автора С. Бутка — дослідника історії ОУН, а перша презентація збірника пройшла у Чернігові — історичному центрі землі, де й проходив понад 90 років тому Крутянський бій.

Нова книга про героїв

«Крути. Січень 1918 року» — така книжка вийшла друком у видавничому центрі «Просвіта» напередодні річниці знаменитого бою. Підготовлена вона історико-культурологічним товариством «Герої Крут». Упорядник видання — голова товариства Ярослав Гаврилюк, а редакційну колегію очолював відомий український історик Сергій Білокінь. Йдеться про тематичну збірку документів, матеріалів, досліджень, а також деяких художніх творів. Книжка складається з семи розділів, п’ять із них — надзвичайно різноманітні історичні джерела, як документальні так і наративні. Розташовані вони у хронологічній послідовності від моменту створення — починаючи від ІІІ Універсалу Української Центральної Ради і до інформації про відкриття Президентом України Віктором Ющенком другої черги меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут», що в Борзнянському районі Чернігівщини. Більшість з оприлюднених документів добре відома, але частина матеріалів міститься або в періодиці, або в малотиражних виданнях свого часу. Тобто тепер завдяки новій книжці вони стали доступними не лише для дослідників, а й для значного кола небайдужих до української історії читачів.

Упорядники спробували також оприлюднити хоча б частину прізвищ українських вояків під Крутами, зробивши тим самим важливий крок у вшануванні пам’яті їх та їхніх безіменних побратимів за зброєю. А головне, що нині збірник — найповішого виданням матеріалів, дотичних до бою під Крутами. Щоправда, вона не містить публікацій з регіональної преси, дослідження якої — необхідний елемент для розуміння епохи, але їхнє узагальнення можливо за вже оприлюдненими іншими збірками документів доби Центральної Ради.

Як зазначають ініціатори, книжка стала результатом десятирічної роботи зі збору матеріалів. У цьому контексті вона — подарунок для всіх, хто навчається. До речі, видання здійснено на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга» накладом три тисячі екземплярів, отже, потрапить до найбільших бібліотек та вищих навчальних закладів України.

В окремому розділі вміщено добірку деяких сучасних публіцистичних матеріалів, а також досліджень, серед яких виділяються узагальнюючі статті Сергія Білоконя, Олени Бойко.

Серед художніх творів, надрукованих у виданні, центральне місце обіймає кіносценарій «Крути». Це задум митців українського кінематографу, які хотіли б відтворити крутянські події на екрані. Ідея, на жаль, існує лише на папері, бо жодних певних планів стосовно зйомок нема, хоча й добре відомо, що не існує потужнішого засобу популяризації минулого (і не лише його), ніж хороше кіно. Це чергова перевірка як для держави на здатність розуміти засоби свого ствердження у свідомості людини, так і для сучасного бізнесу, точніше — почуття його відповідальності за долю країни, в якій він працює.

Книжка вийшла і тепер житиме власним життям, однак під час нещодавньої її презентації в Чернігові Ярослав Гаврилюк зазначив: роботу можна продовжувати, тоді вона вже стане багатотомною.