Небезпечні копалини
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20041012/4183-2-1_0.jpg)
Лише в урочищі Фурси на Київщині було знайдено 500 боєприпасів часів Другої світової. За 60 мирних років Україна досі не встигла відійти від війни. Територія країни — одна з найбільш насичених застарілими боєприпасами серед 71 держави світу, які на сьогодні «зберігають» під землею в загальній кількості близько 120 мільйонів протипіхотних мін і невідому кількість нерозірваних снарядів та авіабомб. За даними експертів Товариства Червоного Хреста, кожного місяця ці вибухонебезпечні предмети вбивають і калічать до 2000 людей. Лишень на початок поточного року піротехнічними підрозділами МНС на території України виявлено і знешкоджено понад 31 тисячу вибухонебезпечних предметів часів Другої світової. Днями піротехніки влаштували «публічну страту» 100-кілограмовій бомбі з урочища Фурси.
Ще до війни біля села Фурси Білоцерківського району Київської області розміщувався склад німецьких боєприпасів, який було підірвано при відступі, захоплено німцями і ще раз підірвано — вже під час їх відступу. Але боєприпаси, які зберігаються на складі, не детонували, а залишилися поховані в товщі землі, причому в цілком боєздатному стані. «Новітня історія» урочища Фурси почалася влітку 2001 року, коли там, при спробі розібрати фугасну авіабомбу (?!) загинуло двоє чоловіків. Це послужило сигналом для початку розкопок у Фурсах: протягом 2001 року піротехніками тут було знайдено та знешкоджено понад 1800 вибухонебезпечних предметів — авіабомб, реактивних снарядів, артилерійських снарядів, мінометних мін різного калібру. 2004 року в Фурсах було виявлено близько 500 бомб, останню партію яких — близько 150 вибухонебезпечних предметів — утилізували днями.
Вибухонебезпечні «копалини» являли собою декілька купок темно-іржавих капсул. У більшості своїй — це авіаційні бомби АО-10, пояснив піротехнік Володимир Дяченко. Окремо, на носилках, лежала велика світло-іржава капсула — 100-кілограмова авіабомба. Як твердили піротехніки, при її розриві уламки розлітаються майже на півтора кілометра.
Всі солдати, які працюють з викопаними боєприпасами (наприклад, складають їх до машини), після закінчення військової служби отримають статус учасника бойових дій.
Стабільним винятком із цього правила є «сапери-самоучки». У січні нинішнього року в Севастополі внаслідок спроби самостійно розібрати військову знахідку загинуло дві людини, двоє — в березні в Тернопільській області і 21- річний юнак — у серпні в Харківській області. За словами заступника міністра України з питань надзвичайних ситуацій Петра Борисова, ключем до розв’язання проблеми смертності від застарілих боєприпасів є насамперед свідомість людей, розуміння простих істин власної безпеки. Загалом, замість того щоб зачіпати підозрілі предмети, розумніше набрати 01.
Що ж до подальшої «вибухонебезпечної» історії урочища Фурси, то вона досить непередбачувана. Землі, говорять фахівці з МінНС, властиво відштовхувати чужорідні предмети, особливо овальної форми. І якщо боєприпаси ще залишилися в надрах Фурсів, то за декілька років «осколки війни» будуть уже у верхньому шарі грунту...