Перейти к основному содержанию

Не вір очам своїм

09 июня, 00:00
«День» уже повідомляв (№ 96 за 1 червня 2000 р.) про проведення акції «Чесні терези», в рамках якої передбачають створення постів народного контролю на столичних ринках, і про подальше розповсюдження цієї ініціативи на всю Україну. Пропонований лист нашого читача свідчить про актуальність зазначеного питання, а його пропозиції в частині покарання правопорушників багато в чому збігаються з пропозиціями організаторів акції.

Що показують результати метрологічних перевірок на київських ринках? Особливу небезпеку для покупців становлять продавці, які користуються побутовою вагою, яку легко можна «підкрутити» на 100 — 200 г (на кожен кілограм) і так само швидко «повернути на місце» у разі перевірки. Якщо продаж відбувається з машини, то за день такий підприємець може «зекономити» сотні кілограмів продуктів, а відтак пограбувати нас на тисячі гривень. Одна така мила дівчина продала мені 650 г бананів замість одного кілограма. Відтоді я йду на ринок, як у розвідку.

Ще підступнішими є підприємці, що торгують із власними терезами, які нічим не відрізняються від ринкових. Саме в них дуже часто «кілограмова» гиря важить насправді всього 800—850 г. Тож як то кажуть: «не вір очам своїм!»

Та й це ще не все. Навіть не всі ринкові терези відповідають встановленим стандартам, оскільки їх нерегулярно перевіряють. Тому вони можуть мати погрішність, яка в чотири-шість разів перевищує допустиму. Хочеш не хочеш, а на 20—30 г все-таки обважать.

І директори ринків, як правило, дивляться на це крізь пальці. Отже, «щедрі» продавці ставляться до них краще, ніж до покупців.

Як же борються з цим «негативним явищем»? З 768 порушників 22 (5 посадових осіб і 17 підприємців) «покарано». На них складено протоколи про адміністративну відповідальність. Скільки ж саме з них зазнають «адміністративного покарання»?

Адже відомо, що головна причина правопорушень — безкарність, що полягає в невловимості правопорушників або в неадекватності покарання, яке застосовується до них.

От якби такого горе-підприємця карали штрафом у розмірі зекономленої ним за наш рахунок продукції за весь сезон, то бажаючих обманювати свого ближнього знайшлося б мало. А якщо такий торговець працює на фірму, яку теж потрібно було б штрафувати на суму з урахуванням кількості її працівників, то другого разу вже не було б — це точно. Не кажучи вже про те, що для другого разу слід би передбачити не тільки штраф, а й виправні роботи для безпосереднього виконавця обману із забороною торгувати на майбутнє і займатися підприємницькою діяльністю. Фірму, що прихистила таких працівників, закрити після виплати нею штрафу.

Тоді на наших ринках пануватимуть чесність і порядок. А ми ходитимемо за покупками, як на відпочинок, а не як на полювання.

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать