Нова Конституція чи зміна старої?
Леонід Підпалов свого часу був у складі Конституційної комісії, яка готувала Основний закон у 1994—1996 роках, входив до робочої групи з її доопрацювання і, згідно з нинішнім Указом, увійшов і в цю комісію. З його слів, до комісії входитимуть представники як із президентської і парламентської сторін, так і від партій, судової системи, правоохоронних органів, громадських організацій, вчені. «Президент, як і говорив раніше, створив комісію, в якій представлено практично всі частини українського суспільства, — і це принциповий момент, який відрізняється від того, як це хтось хотів би зробити», — сказав Л.Підпалов.
Згідно з Указом, відповідні законопроекти комісія повинна підготувати до кінця 2000 року.
Політолог Микола Томенко вважає, що для імплементації результатів може знадобитися проведення ще одного референдуму. У понеділок на прес-конференції він зазначив, що для внесення змін в Основний закон потрібно створити Конституційну комісію. На думку політолога, обидва законопроекти, які перебувають на експертизі в КС, не є довершеними і відповідними суспільним запитам. Недолік проекту Президента він бачить у тому, що «юристи і команда вирішили не пояснювати логіки подання змін до Конституції. З проекту Президента незрозуміло, що таке «парламентська більшість», яким способом відбувається обмеження депутатської недоторканності і як вводиться система двопалатного парламенту». Варіант же групи народних депутатів він вважає «варіантом нової Конституції України, яка передбачає парламентсько-президентську форму правління». Недолік депутатського проекту політолог бачить у його зіставленні з результатами референдуму, яким він суперечить. Крім того, цей проект «фактично робить законною парламентську модель держуправління».
Народний депутат Володимир Філенко також вважає, що необхідних для внесення змін до Конституції 300 голосів не набере жоден із цих проектів. З його слів, на сьогоднішній день «на смерть за президентський проект у ВР стоять 174 депутати і майже стільки само — за варіант народних депутатів, інші не визначилися». Тому В.Філенко припускає, що найвірогіднішою формою імплементації результатів референдуму може бути «варіант силового тиску».
Загалом же розв’язання конфлікту різних підходів внесення змін в Основний закон виглядає сьогодні досить туманно, і жоден політолог поки що не в змозі спрогнозувати остаточно, яким шляхом підуть і Президент, і парламент і коли, власне, будуть внесені зміни. Зрозуміло тільки одне: комісія, яку створює Президент, старанно працюватиме до нового року. А це ще не означає, що до цього терміну парламент зможе ухвалити напрацьовані нею проекти. І якщо пригадати, що Конституційній комісії знадобилося два роки для підготування Основного закону, то цілком можливо, що знову створеній знадобиться тривалий термін для внесення змін.
