Особистий рахунок у банку: розкіш, норма чи необхідність?

— В українських громадян укоренилася звичка тримати свої заощадження вдома «у панчохах». Який сьогодні, у зв’язку з цим, ступінь довіри до банківських рахунків з боку фізичних осіб?

— Дійсно, проблема довіри дуже актуальна. При русі країни зі стану «розвиненого соціалістичного суспільства» до відкритого суспільства демократичних цінностей виникло питання, скажемо так, «місцепроживання» грошей. На Заході це місце легко визначити: рахунки юридичних і фізичних осіб. В Україні, як, власне, і в усіх країнах колишнього СРСР, спостерігається ситуація, коли кошти, що знаходяться в обігу, не потрапляють на банківські рахунки. Безліч грошей зосередилося у населення і навіть встигли отримати кілька назв: «тіньові», «чорні» гроші, гроші «у панчохах». Це проблема державного масштабу, адже на руках у населення знаходяться мільярди доларів. Говорячи про ступінь довіри, необхідно зазначити, що люди довіряють банківським рахункам значно більше, ніж державі.

— Тобто, проблема не у банках?

— Цілком справедливо. В країні існує проблема гарантії банківської таємниці, не вирішивши якої, ми не можемо вирішити і проблему довіри до банківських рахунків. А тому люди вважають за краще зберігати кошти на руках, щоб вони не стали предметом пильної уваги компетентних органів. Дуже часто потенційні вкладники просто перестраховуються.

Хоч не можна сказати, що ніяких змін не відбувається. Державі вже вдалося вирішити проблему так званих трастових компаній, більшість з яких, на жаль, пішла у небуття разом з грошима вкладників.

На мою думку, сьогодні необхідно йти далі. Багато років з найвищих трибун говориться про реабілітацію капіталів фізичних осіб. Нинішній уряд має вирішити цю проблему. Виграють усі. Підписаний нещодавно Президентом України Указ «Про заходи з легалізації фізичними особами прибутків, з яких не платилися податки» є тільки першим кроком. Парламентом також готуються відповідні законопроекти. Раз уже держава ступила на цей шлях, то проблема довіри до банківських рахунків має бути вирішена. Інакше ефективність заходів з повернення у реальний сектор економіки величезних коштів дорівнюватиме нулю.

На цьому шляху існують і проблеми прикладного характеру, які також не можна залишити невирішеними. Найцікавішою з них видається проблема обігу окремого виду цінних паперів — ощадного сертифіката на пред’явника.

Я вважаю, що це винятковий і унікальний вид цінного паперу, який є у пострадянському суспільстві універсальним інструментом підвищення довіри фізичних осіб до банківських рахунків. Ощадний сертифікат на пред’явника — це цінний папір, який дозволяє приватній особі зберігати гроші на депозитному рахунку в банку, не ідентифікуючи себе як особистість (фізичну особу). Просто пред’явивши цей папір до платежу, можна отримати свій прибуток у вигляді купона або відсотка. Що робить держава? Сьогодні прибуток з особистих заощаджень громадян, розміщених на внесках у банках, не підлягає оподаткуванню. Що стосується ощадного сертифіката на пред’явника, то запроваджено норму, згідно з якою емітент цього цінного паперу при виплаті прибутків по ній зобов’язаний обкласти прибуток по сертифікату 20%-м податком. Це перше. По-друге, приватна особа, приходячи до банку, має пред’явити паспорт, розписатися. Ці два моменти лякають людей, адже ощадний сертифікат на пред’явника — це універсальний інструмент, що дозволяє не тільки розміщувати гроші у внесках. Цінним папером на пред’явника можна розрахуватися за товари або послуги, заповісти його, передати іншій особі, тобто цей цінний папір підлягає вільному громадянському і торговому обігу. Грошовий обіг і кошти на банківських рахунках були б істотно збільшені, якби даний фінансовий інструмент діяв. Виникає просте запитання: ну чому у нашій країні не працюють найзвичайнісінькі фінансові механізми?

— Наскільки для банку прибуткова робота з фізичними особами? Чи виправданий у цьому випадку вислів «маленькі проблеми — маленькі гроші»?

— Банк — це передусім інститут, який продає на ринку фінансові послуги. Чим ширший діапазон і вища якість послуг, що пропонуються банком, тим цікавіший і спроможніший банк для клієнтів. Перед кожним із банків стоїть завдання розробляти максимум фінансових інструментів для всіх категорій клієнтів, у тому числі для фізичних осіб. А тому вислів «маленькі проблеми — маленькі гроші» не є визначальним у діяльності банку. Чим більша кількість людей, що купують банківські послуги, тим прибутковіший цей напрямок діяльності загалом.

— Однак все ж таки юридичні особи володіють куди більшими коштами...

— У балансі будь-якого з банків, які очолюють список найбільших українських банків, ви знайдете величезні кошти, залучені від населення, які не поступаються сумам юридичних осіб. Інша справа, що категорії «кредит юридичній особі» і «кредит фізичній особі» істотно відрізняються. Остання на сьогоднішній день не дуже розвинена. Наприклад, наш банк донедавна спеціалізувався на наданні кредитів тільки юридичним особам, а тому сьогодні перебудовувати його роботу у напрямку кредитування і фізичних осіб, безумовно, складно.

— Що дає наявність банківського рахунку звичайному українцеві? Чи можна на відкритий банківський рахунок отримувати зарплату?

— Це, безумовно, вигідно, оскільки з’являється можливість здійснювати великий спектр фінансових операцій, не вдаючись до власного гаманця. Маючи рахунок у банку, можна отримати кредитну лінію, перевести гроші на інші рахунки, у тому числі на картковий рахунок, здійснювати комунальні платежі тощо. Мати рахунок у банку економічно вигідно, оскільки банки нараховують відсотки на залишки на рахунку. Сьогодні також існує можливість електронного розпорядження своїм рахунком, коли людина за допомогою комп’ютера здійснює платежі, не виходячи з дому. Не менш цікавий варіант здійснення фінансових операцій через Інтернет. Українські банки ще не зовсім готові до цього у зв’язку з невирішеністю проблеми захисту інформації. Рахунки приватних осіб — це свята святих, а тому робота в Інтернеті, наприклад для нашого банку, — це поки що лише перспектива, хоча деякі банки вже сьогодні дають можливість приватній особі побачити залишок на власному рахунку через Інтернет.

Що стосується отримання зарплати на відкритий банківський рахунок, то для банку це ціла технологія, а для приватної особи — безумовна зручність. Не треба юрмитися у черзі біля касового віконця підприємства у визначений день і годину двічі на місяць. До банку можна прийти і зняти зарплату у будь-який день і у будь-який робочий час.

Ми активно пропонуємо підприємству зарплатні проекти, при цьому бухгалтерія підприємства також позбувається досить клопітливої справи видачі зарплати. Наш продукт вигідно відрізняється ще й тим, що заробітна плата співробітника підприємства може нараховуватися не просто на рахунок фізичної особи, а на картковий рахунок. Маючи картку, фізична особа може отримувати гроші не тільки у банку. Потрібну суму можна зняти у будь-якій точці міста, де є банкомати, уникаючи готівкового розрахунку, за допомогою картки можна розрахуватися у будь-якому маркеті за продукти тощо.

— Яка ситуація з кредитуванням фізичних осіб? Чи може людина взяти кредит для купівлі квартири, оплати навчання у вузі і т.ін.? Що може бути заставою в цьому разі?

— Кредитування фізичних осіб як напрям діяльності активно розробляє наш банк, і ми готові вийти на цей ринок. Існує кілька схем кредитування. Як мінімум, у двох із них ми маємо особливий інтерес. Перша — іпотечне кредитування.

Сьогодні в Києві триває бум житлового будівництва. Зазвичай у таких схемах бере участь банк, який інвестує будівництво. Приватна особа приходить у банк і виплачує певну частину вартості квартири, іншу частину вартості за неї вносить банк, отримуючи за це квартиру під заставу. Така схема задовольняє всі сторони. Будівельна компанія будує житло й отримує кошти для цього будівництва, приватна особа задовольняє первинну життєву потребу в житлі, банк отримує ліквідну заставу.

Другий цікавий напрямок — це споживче кредитування приватних осіб, де фізична особа бере кредит під заставу вже наявної квартири. У цьому виді кредитування особливий інтерес має наша співпраця зі страховими компаніями. В ідеалі це виглядає так, що позичальник разом з кредитом отримує можливість застрахувати закладене майно, а також власне життя. Такі види страхування оберігають і банк, і позичальника від будь-якої випадковості. Крім цього, страхові компанії сьогодні вже більш уважно ставляться до банківських ризиків, ризику неповернення кредиту. Довгий проміжок часу страхувальники ставилися до ризикових видів страхування дуже насторожено. Як результат, страхові компанії і банки сьогодні співпрацюють надто мало. Хоч загалом це суміжні фінансові інституції.

У цьому плані ми ведемо переговори з однією із страхових компаній про продаж на ринку комплексної послуги із приблизною назвою «накопичувальне пенсійне страхування».

— Що, крім квартири, може бути заставою під кредити?

— Поки що ми працюємо тільки з квартирами. Хоч, у принципі, можливе кредитування під заставу машин, виробів із дорогоцінних металів.

— Як банк в умовах відсутності кредитної історії у населення визначає, кому з фізичних осіб дати кредит?

— Існує спеціально розроблена серйозна методика оцінювання кредитоспроможності будь-якої фізичної особи. У нашому банку розроблено цілий пакет документів, в якому ми спробували врахувати максимальну кількість критеріїв такого оцінювання. Наприклад, враховуємо нерухомість, якою володіє приватна особа, попередній досвід отримання і подальшого повернення кредиту (якщо такий є), чи притягували особу до кримінальної відповідальності, чи не зверталася в лікарню із психічними захворюваннями, факультативно оцінюємо геть моральні риси. Тільки ретельно вивчивши всі ці чинники, банк для себе дає відповідь на запитання, чи можна надати цій фізичній особі кредит.

— Скільки триває ця перевірка?

— На кредитному ринку існує конкуренція між банками у швидкості надання кредиту. Наш банк надає кредит відразу після рішення кредитного комітету. Частіше за все, терміни надання кредиту залежать не від банку, а від того, наскільки швидко приватна особа зможе надати необхідний пакет документів на розгляд кредитного комітету банку. Як такого, встановленого терміну немає, ми просто намагаємося робити це якнайшвидше.

— Від чого залежить відсоткова ставка у кредитах?

— Відсоткова ставка залежить від вартості ресурсів. Вартість ресурсів будь-якого банку залежить від багатьох чинників. Як приклад: залучаючи кошти у населення під відсотки, ми можемо розміщувати їх у кредити. Отже, при мінімальній банківській маржі ми надаємо кредити населенню під 25% річних.

— Які мінімальний і максимальний розміри кредитів для фізичних осіб? Чи є винятки з правила?

— Правила у цьому випадку відсутні. Щоправда, видавання великої суми кредиту фізичній особі тягне за собою цілком зрозумілий пильний інтерес банку: на що буде витрачено гроші? Сьогодні фізичні особи в основному беруть кредити в розмірі, еквівалентному від $3 тис. до $40 тис. Як правило, середній розмір кредиту — $5—10 тис.

— Чи були випадки неповернення кредитів фізичними особами? Як банк виходив з такої ситуації?

— Безумовно, такі поодинокі випадки є у будь-якого банку. У цій ситуації банк стикається із законодавчою неврегульованістю стягнення застави. У Конституції України, Житловому кодексі задекларовано пріоритетність права людини на житло. Це конституційне право будь-якого громадянина України. Зобов’язання щодо кредитів не є таким пріоритетом. А тому кредитування приватних осіб під заставу квартири часто стає «головним болем» для банку у разі неповернення кредиту. Банк, намагаючись продати квартиру «невдахи», згідно із законом може зіткнутися з ситуацією, коли зробити це практично неможливо. Іншими словами, не можна позбавляти людину конституційного права на житло, факт переходу права власності на житло не є основою для виселення членів сім’ї позичальника. Якщо навіть новий власник квартири виплатив банкові необхідну суму, він все одно стикається із судовим розглядом за фактом виселення колишнього власника. Це серйозне правове питання. Заставні зобов’язання позичальника перед банком мають бути, як мінімум, рівноцінними конституційному праву на житло. На жаль, повторю ще раз, сьогодні це неврегульоване законодавцем питання.

— Якщо ваш клієнт вирішив зняти всі гроші з рахунку і закрити його, за який термін банк гарантує йому отримання грошей?

— Усе залежить від суми внеску. Банк робить це за максимально стислий термін. Певна річ, при знятті великої суми грошей банк потрібно попередити за день, щоб мати можливість знайти необхідну суму готівки.

— Отже, підведемо підсумок нашій розмові: рахунок у банку — це розкіш, нормальне явище чи необхідність для звичайного українського громадянина?

— Для малозабезпеченої частини населення — це, безперечно, розкіш, для середнього класу — це цілком нормальне явище, а для людей заможних, які мають справу з грішми щодня, це необхідність. Питання в тому, щоб у нашому суспільстві багатих людей ставало чимбільше.