ДРУГИЙ ТУР:

Можна сказати: ех, вибори без вибору, не піду на них, краще вже напитися. Проте якщо задуматися, ситуація набагато гірша!

Признаюся відразу ж: із дитинства я захоплювався шахами. Найстрашніша ситуація в партії, коли раптом вимальовується ясно і чітко все на двадцять ходів наперед і змінити нічого не можна.

Утім, спробую розказати про нашу теперішню ситуацію без шахової термінології. Отже, підрахуймо:

5 847 667 + 2 969 815 + 2 885 924 = 11 703 406

Це (як ви здогадалися) кількість людей, що проголосували за Симоненка, Мороза і Вітренко. Ніяк не менше людей прийде голосувати за Симоненка в другому турі. Хоч і Мороз, і Вітренко закликали «своїх» виборців прийти і проголосувати за лідера комуністів, вони, виборці, зробили б це і без закликів.

Скільки голосувало за Кучму? 9 592 397. Це на 2 111 009 менше. Та й сумнівно, чи прийдуть усі вони на виборчі дільниці в другому турі. Дуже вже постаралися «оспівувачі Кучми» їх демобілізувати вигуками про «безперечну перемогу Кучми в другому турі». І оспівувачам подвійна вигода — увірвати від Кучми хоч би щось (та й до того ж підстрахуватися, а раптом і справді переможе), — й одержати що-небудь від Симоненка після виборів. Можуть, щоправда, проголосувати за Кучму ті, хто голосував у першому турі за Удовенка, незважаючи на заклики Пинзеника не робити цього. Однак таких трохи: 319 605. Персонального електорату панів Базилюка, Габера та Кармазіна, що підтримують у другому турі Симоненка, ненабагато менше.

Тобто врятувати Україну від комуністів можуть нині тільки люди, що голосували в першому турі за Марчука. І то!.. Лише в тому випадку, якщо прийдуть, проголосують «за Кучму» всі як один!

Я не писатиму про те, що сам Кучма цього ніколи не зрозуміє, не оцінить, не зробить із цього жодних висновків. Для мене це очевидно. Перший тур виборів висвітлив, між іншим, із цілковитою певністю, що Кучма звик довіряти тим, хто солодкою патокою затикає йому вуха для того, щоб його ж і зрадити. Можливо, саме ця риса його особистості найбільш дискваліфікує його як керівника.

Однак прорахуймо, що буде відбуватися, якщо ми не підемо поставити галочку в графі «за Кучму».

Отже, вибори виграє Симоненко. Що далі? А далі... Парламентські вибори в Росії. Усупереч нашій психологічній інерції, вибір в Україні президентом комуніста не може не вплинути на результат російських виборів, не даремно Симоненко вже пообіцяв референдум про об'єднання із братською Росією і Білоруссю в «слов'янському союзі». І не даремно поляки, чехи, словаки, хорвати, босняки, чорногорці, словенці та македонці не вважаються вже слов'янами: як можна вважати слов'янами прихильників «капіталізму»! Отже, в Росії вибори виграють також комуністи. Залишається ще одне зусилля плюс усі гроші, які знайдуться в Росії, — і референдум виграно. Об'єднання в єдиному комуністичному, як істинно слов'янська душа, Союзі відбулося. Що далі?

Обіцянки дано чималі. Усі залишки фінансових коштів Росії та України витрачено на агітацію за об'єднання і саме об'єднання. Більшість людей, що мали валюту, повтікали за Захід. Що далі?

Гіперінфляція, карткова система — це ми вже проходили. Це народ перетерпить. Це тимчасово. Але... Тут- то все і починається. Комуністи обіцяють дати свободу тому, що в нас називається дрібним бізнесом, і дадуть. Я не сумніваюся. Принаймні спочатку. Проте вони також спробують відродити, цілком згідно з оголошеними пріоритетами, паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний та оборонний комплекси, а також і сільгосппідприємства. Спробують жити в ХХI столітті з підприємствами (і то в кращому випадку) з 50-х років століття, що минає. А «загниваючий Захід» відтоді здійснив щонайменше дві промислові революції. У них уже і суднобудування заведено вважати заняттям для бідних. Якщо вони в себе щось виробляють, то продукцію високих технологій. Малі фірми виробляють ноу-хау або дизайн, продаючи їх недешево тим країнам, що бідніші. А сорочки або штани їм шиють (за їхнім дизайном) на Мадагаскарі, там робоча сила дешева, клімат теплий і робочій силі тільки на шматок хліба за день і платять — без одягу і житла, не кажучи вже про комп'ютери, вони обходяться.

А найбагатша людина у світі Білл Гейтс заробив свої сто мільярдів доларів, торгуючи програмами для персональних комп'ютерів. Починав він, між іншим, із капіталу в 45 USD, пішовши для цього із третього курсу університету, де його ідеї тоді вважали несерйозними. Пам'ятаю також, якось за десять років до розпаду Радянського Союзу мені втовкмачували приїжджі із Сибіру інженери, що більше як десять років СРСР не проіснує, описуючи, на підтвердження цього, як директори наказували заганяти в болото, топити, ламати дуже складні машини, придбані в обмін на сировину в Японії. До нас в Україну та техніка, що вони описували, і не надійшла, але й набагато простіші машини, які постачалися, ламали дуже скоро. Технологічну дисципліну дотримувати зовсім не так просто, як загнати 60 мільйонів людей до табору і примусити працювати киркою і лопатою, завдяки чому і була побудована радянська промисловість середини століття, що минає.

Як бачимо, спроби здійснити програму комуністів (я вже не буду говорити про собівартість нашого вугілля, щоб не розстроювати вкрай) не тільки зафіксують карткову систему, але дуже скоро призведуть до прямого голоду. Також дозволю собі нагадати, що клімат в Україні не такий теплий, як на Мадагаскарі. Чому до голоду? Адже працювати без нормального торгового обміну з рештою планети (а що ж продавати, крім сировини і танків) — це натуральне господарство. Дуже скоро колгоспники пересвідчаться, що виробляти більше, ніж можеш з'їсти, нам немає сенсу. Знову посилати солдатів на село відбирати — влаштувати голодомор. Адже після цього зовсім нікому і нічого буде їсти. Вікова структура населення на селі не та, що була в тридцяті роки.

І все це станеться дуже скоро. Голод уже не пізніше ніж через 2 роки почнеться. Що далі?

Далі треба буде вказати на ворогів, підступами яких це викликане. На яких ворогів? Природно, на «проклятий Захід». Простий інстинкт не дозволяє комуністам вийти до народу і сказати: ми винні, каємося, судіть нас...

Значить, на ворога почнуть вказувати одразу ж, потім дедалі частіше. Чим гірше буде ставати життя, тим частіше і гучніше доведеться викривати НАТО, США, ЦРУ тощо. А коли антизахідна істерія дійде до певної точки, доведеться...

Я впевнений, що сьогодні ні Симоненко, ні Зюганов цього не хочуть. Однак я з дитинства захоплювався шахами і звик прораховувати ситуації, хоч би вони і були малоприємними. Інших варіантів у них просто немає.

А я ось жити ще хочу. І щоб мої діти жили, в мене їх, щоправда, аж двоє, що не цілком типово. І тому нап'юся я, тільки поставивши галочку в бюлетені.

Проте, як старий шахіст, скажу вам іще, перш ніж напитися. Для чого я цю саму галочку поставлю. Щоб час виграти! Щоб за несолодкі майбутні роки спробувати зробити концентрацію сил, тобто об'єднання.

А тоді ох які ж цікаві комбінації проглядаються. Саме наше незавидне становище, сама нікчемність величезної більшості наших заводів відкривають блискучі перспективи для практично миттєвого розвитку економіки. Це не просто так німці сміялися, коли після війни наші в них цілі заводи з обладнанням вивозили! Ну та це вже інша тема.