«Зелені» запропонували енергетичним концернам компроміс
З іншого боку, людям, які одночасно є виборцями, стало зрозуміло, що ядерне паливо не лише захищає світ від парникового ефекту, а й дешеве. А платити все більше й більше за струм не хочеться нікому. Поштовх до роздумів дали, вочевидь, і вибори до ландтагів у Тюрінгії та Саксонії, де «зелені» з тріском провалилися, не потрапивши до парламентів.
Тому саме від «зелених» походила ініціатива зібратися разом і обговорити перспективи. «Зелені» політики запропонували не «граничний», як раніше, а лише «базисний» час експлуатації реакторів — 25 років. Старіші й слабкіші реактори можуть відключатися від мережі раніше, новіші й потужніші — працювати довше. Щоб уникнути частих транспортних перевезень, Юрген Тріттін запропонував також стару як світ «нову ідею» будувати тимчасові сховища поблизу електростанцій. Ця «ідея» є результатом, зокрема, напружених стосунків із сусідами — Великою Британією та Францією. Річ у тім, що саме ці країни мають переробляти німецьке відпрацьоване ядерне паливо, й угоди були укладені на багато років. Після того як до влади в Німеччині прийшли соціал-демократи й «зелені», які передусім заходилися зупиняти АЕС, було зроблено спробу ці договори переглянути. Це викликало хвилю обурення за кордонами Німеччини: адже партнери були б змушені скорочувати своє виробництво, що мало б для них неприємні економічні та соціальні наслідки. Сама Німеччина переробляти відпрацьоване ядерне паливо не має права, бо таким чином вона впритул наблизиться в технологічному ланцюжку до виробництва ядерної зброї, що заборонено рядом ратифікованих Німеччиною міжнародних договорів.
І от тепер вихід із глухого кута: не транспортувати за кордон і не переробляти самим, а до певного часу зберігати у своїх сховищах. Як довго?
Переговори «зеленої» верхівки та енергетичних концернів відбулися за зачиненими дверима, учасники ухвалили їхню повну конфіденційність.
