Фермерські страждання

Говорячи про наболіле, секретар підгороднянської організації АФУ Микола Гайдук звернув увагу преси й на інше. Фермерські господарства з'явилися в Підгородньому ще на початку 90 – х і зо двадцять з них працюють на землі досить успішно. Однак розвиток фермерства в тутешніх краях стримується невеликими розмірами наділів — в середньому по 20 гектарів, хоч є й значно менші. Створити рентабельне господарство на «цих клаптиках», вважають фермери, неможливо, а механізму їх збільшення, принаймні легального, практично не існує. У той же час переважна кількість земель, як і раніше, залишається в руках «колгоспних феодалів».

Проте, деяка надія з'явилася після того, як Указом Президента України Леоніда Кучми № 720/95 від 8.08.95 був встановлений порядок паювання колгоспних земель. Та ось уже чотири роки потому, як місцеві жителі, трудівники радгоспу «Підгороднє», не можуть отримати земельні сертифікати, що засвідчують їхнє право на володіння та розпорядження наділом. З приводу цього, сказав Микола Гайдук, селяни неодноразово скаржилися до районної адміністрації та самому Президентові України, але «все залишається на рівні відписок».

На підтвердження цього на прес-конференції виступив мешканець Підгороднього, ветеран та інвалід Великої Вітчизняної війни Іван Потебенько — двоюрідний брат нинішнього Генерального прокурора України. У місцевому господарстві, за його словами, він пропрацював біля 30- ти років. А тепер, ось уже котрий рік, Іван Кузьмич ходить по інстанціях, домагаючись отримання сертифіката. «Я маю право, — сказав він, — володіти хоча б трьома гектарами землі та розпоряджатися нею на свій розсуд. Звичайно, сил обробляти наділ не маю, але я б здав його фермерам в оренду та й мав би з цього вигоду на старості років». У тому, що коїться, Іван Кузьмич та інші селяни бачать підступи місцевого начальства, небажання розлучатися з «годівницею».

На жаль, узнати думку директора КСП «Ніжнеднепровськоє» Олександра Лазового з приводу конфлікту з фермерами кореспондентові «Дня» так і не вдалося. У приймальні пояснили, що шеф хворіє, а коли він з'явиться — невідомо.

Дещо прояснила (з приводу розподілу земель і видачі сертифікатів мешканцям Підгороднього) бесіда з членом ліквідаційної комісії, яка займається майновими справами радгоспу «Підгороднє», Валентиною Фроловою. Вона повідомила, що радгосп, в якому працювали підгороднянці, хоч і не виключено поки що з реєстру, але перебуває в стадії ліквідації з лютого минулого року. Його працівники перейшли в КСП «Нижньодніпровське» й продовжують обробляти ті ж поля. Не можна категорично сказати і про те, що нічого не робиться для розподілу земель. Цей процес, сказала Валентина Фролова, «почався ще в 1997 році», а самі сертифікати були виготовлені в нинішньому. Проте вона не змогла повідомити, коли ж, нарешті, їх будуть видавати на руки селянам. Не змогла вона з'ясувати це й у вищого начальства.

До речі, підгороднянські фермери та селяни, що сподівалися на виконання указу Президента, недавно подалися було в об'єднання «Злагода». Але й там, судячи з їх відгуків, особливої підтримки чи допомоги не отримали.