«Науці належить забезпечити існування людства, або підготувати йому заміну»,

АНКЕТА «Дня»

1. Які уроки ХХ століття Ви вважаєте найбільш важливими для подальшого розвитку цивілізації?

2. Які тенденції в розвитку українського суспільства на межі століть непокоять Вас найбільше?

3. Місце та роль науки в житті суспільства у нас і за кордоном. Які вони нині й якими Ви хотіли б їх бачити?

1. В останній чверті цього століття закінчилося формування ноосфери. Ця подія залишилася практично непоміченою. У той же час розум на планеті Земля, єдиним носієм якого поки що є людина, створив самодостатню систему, альтернативну біосфері. Ноосфера, яка жорстко паразитує як на біосфері, так і на природі взагалі, починає свій розвиток за особливими, поки що абсолютно незрозумілими для її носія — людини, законами. Тепер уже ці закони визначають те, що відбуватиметься (і вже починає відбуватися), з людською цивілізацією. Ноосфера є найбільш яскравим (і важливим за наслідками), але далеко не єдиним прикладом фундаментальної властивості людства, яка проявилася в ХХ столітті. А саме — абсолютна відсутність прогнозованості як самих відкриттів, так і (що, власне, суттєво) наслідків відкриттів. За такої особливості людській цивілізації доводиться пристосовуватися до нею ж скоєного «на ходу», і зі спізненням, а не завчасно. Й оскільки масштабність як самих відкриттів, так і їхніх наслідків (з розвитком науки) безперервно зростає, такий процес проходитиме з прискоренням. Тому слід чекати зростаючої непередбачуваності поведінки всієї людської цивілізації (як пристосовницької реакції на непередбачуваність відкриттів з їхніми непередбачуваними наслідками).

2. Дивним є навіть саме формулювання «розвиток українського суспільства». Внаслідок комплексу причин, з яких офіційно визнається лише одна — економічний стан країни, — в Україні стрімко відбувається зникнення корінного населення (незалежно від його національної приналежності), тобто тих, хто в декількох поколіннях жив на цій землі й становить її «суспільство». Якщо так триватиме ще якихось 30-40 років, тобто мить за історичними масштабами часу, то радикально зникне будь-яка стурбованість з приводу українського суспільства взагалі, оскільки замість нього на території, яка сьогодні називається «Україна», розвиватиметься абсолютно інше суспільство. Точнісінько так само, як, свого часу, зник неспокій щодо суспільств карпів, сарматів, етрусків і багатьох інших.

3. У нас, на жаль, наука, взагалi, не затребувана суспільством. Країна доведена до такого стану, коли більшості її населення не до науки. І якщо цей процес триватиме (для чого робиться все мислиме й багато немислимого), то скоро сформується нове «суспільство», яке забуде взагалі, що таке наука. А колишні вчені стануть кваліфікованими продавцями сигарет, нічними сторожами третьосортних офісів тощо. А для молоді пропозиція піти в науку стане ввічливим еквівалентом пропозиції піти за певною адресою. Ці поняття в недалекій перспективі дуже хочуть закріпити як синоніми. Щоб, значить, все було надійно й безповоротно.

А в розвинених країнах наука виконує функції водночас підмурівка сьогодення й передвісника майбутнього. У зв'язку з початком існування ноосфери науці належить або забезпечити існування людства, або підготувати заміну йому іншими носіями розуму. Крім того, там наука забезпечує саме ті непередбачувані відкриття, непередбачувані наслідки яких вона ж і парирує. Поки що досить успішно.