Показухою народ не нагодуєш

Шановна редакціє!

Я із задоволенням читаю ваші статті, аналізи економічного стану України. Але я хочу, щоб ваша газета била на сполох. Через той стан, в якому знаходиться народ України.

Україна — вимирає. Я живу в Запоріжжі й буквально на кожному кроці зустрічаю зубожілих чоловіків і жінок активного віку 40—50 років серед бездомних бродяг. Дуже багато безпритульних дітей, котрі «розкладаються»: п'ють, курять, нюхають клей, жебрачать і крадуть. Одна справа вказати, що Україна за рівнем соціально-економічного розвитку посідає 97 місце, а інша справа — показати розгорнуту картину в масштабах міста, області, країни. Я прожив довге життя. Навіть у період лихоліття (виключаючи 1933 рік) піклувалися про людей, особливо про дітей. 1921 року врятували кілька сот тисяч дітей від голоду. Дзержинський організовував дитячі будинки, притулки. Подивіться зараз: п. Кучма присутній на дитячому шоу, відвідує Будинок маляти, п. Людмила Кучма роз'їжджала на поїзді Україною. Це, як-то кажуть, «показуха». Я бачив на власні очі, як жінка віком 25—30 років із двома дітьми, пристойно одягнута, на картонному аркуші тримала напис «Прошу на хліб». Уявіть, що буде із цими людьми, коли прийдуть холоди. На очах у всього уряду Президент прирікає людей на болісну смерть від голоду й холоду. У Росії (в Москві) є будинки-нічліжки, благодійницькі кухні. У нас же нічого не робиться.

Шановна гл. редактор! Я знаю особисто, що таке голод. Ви повинні у вашій газеті відкрити розділ «Злочини перед народом» і розповісти про геноцид українського народу: крайня убогість, безпритульні діти, десятки тисяч пенсіонерів напівголодно живуть через мізерну пенсію та невчасну виплату її. Цим ви допоможете прокинутися громадській думці, розбудити совість у декого й бити на сполох як на пожежу в рідному домі. Крім того, покажіть хто є хто!

Чому Президент, прагнучи повторно до влади, махнув рукою на народ? Його діяльність — це тільки «показуха», пустопорожні обіцянки та критика Верховної Ради.