Головна ялинка країни

На майдані Незалежності монтується головна ялинка країни, яка є «символом радості та перемоги над силами холоду», як вважають усі християнські народи приблизно з перших століть після Рiздва Христового. А незабаром кожен iз нас прагнутиме й собі поставити маленьку ялинку. Здається — а як інакше? Прикрашати живі дерева ілюмінацією, як це роблять у багатій Америці, неможливо — енергетична криза, та й покрадуть у нас гірлянди на вулиці. Продавати деревця разом із землею, в гарних горщиках, як у «старенькій Європі» — цей бізнес треба ще розвивати. Відбутися скромною такою ікебаною, як у Японії — рідна естетика потребує монументальності. Отож і маємо «своє». Але вставити в металеву конструкцію мертві гілки — й зробити гіганта, що буде обертатися «на радість» майже місяць — дуже просто. Значно складніше — виростити, викохати справді 10-15-метрову красуню в лісництві, а потім, зрубавши її для центрального майдану (центрального палацу, центрального клубу), поставити поряд табличку, в якому лісництві, скільки років росла, до якої породи належить. Бо таки справді наша традиція, яку призабули в містах, але знають в кожній сільській хаті: де зрубав деревину взимку — пам'ятай, а навеснi — нову саджай.

№245 21.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»