Хроніка кризи,

ПРО КРИЗУ

5 серпня. Президент України заявив, що восени цього року загострення економічної кризи не буде.

6 серпня. Можливо, восени рейтинг України підвищиться, порадував міністр фінансів Ігор Мітюков.

13 серпня. Український ринок акцій пережив одне з найсильніших падінь за свою історію. Ціни найбільш ліквідних українських акцій знизилися на 10%.

Очевидно, у повній мірі усвідомивши небезпеку кризи, прем’єр Валерій Пустовойтенко відкриває збори з цивільної оборони.

17 серпня. Леонід Кучма обговорив по телефону з керівниками уряду і НБУ ситуацію, що склалася на фондовому і фінансовому ринках Росії. Він доручив вжити додаткових заходів із забезпечення стабільності фінансово-банківської системи України.

Л.Кучма проводить свою відпустку в Криму.

1 вересня. За словами Леоніда Кучми, в Україні відсутні економічні підстави для фінансової кризи подібної російській.

11 вересня. За словами того ж Леоніда Кучми, від повторення кризи, подібної російській, Україну «врятував» кредит розширеного фінансування МВФ.

23 вересня. Леонід Кучма готовий піти «на найбільш жорсткі і непопулярні заходи» заради виходу із кризи.

Таким чином, складається враження, що в Україні є, щонайменше, три президенти, один із яких вважає, що причин для кризи немає, другий запевняє, що нас від кризи вже врятував кредит МВФ, а третій піде на найбільш жорсткі і непопулярні заходи.

Цікаво, який же з цих президентів виставив свою кандидатуру на президентські вибори 1999 року?

ПРО ВПЛИВ КРИЗИ У РОСІЇ НА СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ

7 серпня. За даними Держкомстату, найбільші обсяги експортного постачання України припадають на Росію — 24,6% від загального обсягу експорту. (Для порівняння Китай, що займає 2-ге місце — 6,5%).

23 серпня. Структура фінансового ринку України «дещо інша», ніж у Росії, підкреслив Леонід Кучма. За його словами, «сьогодні немає підстав нервувати з цього приводу.

28 серпня. Ситуація в Росії істотно не вплине на фінансовий ринок України, заявив глава НБУ Віктор Ющенко.

2 вересня. Ситуація в Україні, за великим рахунком, стабільна, однак на неї «дуже серйозно впливає» криза в Росії, заявив Президент України Леонід Кучма.

19 вересня. Ні у президентів Росії та України, ні в урядів двох країн «сьогодні немає різних думок відносно ситуації, що склалася», — заявив Леонід Кучма.

Аналіз ситуацій, що виникли в Україні та Росії, «перевершив усі наші очікування», підкреслив Президент України.

Люди, які керують країною, в силу свого становища і відповідальності, зобов’язані бачити і прораховувати ситуацію набагато краще, ніж обивателі. А вони ще й ображаються, коли їм кажуть, що невміння передбачати — достатній привід для відставки всього керівництва.

ПРО ПРИЧИНИ КРИЗИ

2 вересня. Серйозних економічних причин для кризи в Україні немає, однак є психологічний чинник, — підкреслив Леонід Кучма.

5 вересня. В.Ющенко вважає, що основним чинником тиску на курс гривні залишається психологічний.

23 вересня. Економічних причин для такої кризи в Україні не було, сказав Л.Кучма і відзначив, що на ситуацію, крім паніки серед населення, вплинули також і «деякі некомпетентні дії».

24 вересня. Віце-прем’єр Сергій Тигипко назвав психологічний чинник у розвитку кризи «найістотнішим».

Судячи з усього, основною причиною кризи є психологія народу. У зв’язку з цим можна запропонувати два шляхи усунення небезпеки криз в Україні:

* на всі кредити, одержані від МВФ, запросити кращих психотерапевтів. Нехай попрацюють із наші народом;

* після 7 років психологічних дослідів і «деяких некомпетентних дій» нарешті почати проводити економічні реформи. Одне незрозуміло: хто їх проводитиме? Адже нинішня влада вважає, що з економікою у нас все нормально.

ПРО БОРГИ

15 серпня. Валові валютні резерви НБУ становлять $1150 млн. За словами Віктора Ющенка, такий рівень валютних резервів на «кілька сотень мільйонів вищий», ніж той, який прогнозував НБУ при найбільш негативному розвитку подій на фінансовому ринку, й інвестори до нього готові.

18 серпня. За словами міністра фінансів Ігоря Мітюкова, ситуація на українському фінансовому ринку істотно відрізняється від російської, оскільки в Україні відсутні чинники ризику, які сприяли дестабілізації російського ринку, зокрема, значні запозичення на фондовому ринку, насамперед у нерезидентів.

Віктор Ющенко підкреслив, що «ні сума зовнішніх запозичень, ні обсяг портфеля, що належить нерезидентам ОВДП, не здатні вчинити критичного тиску на стан українського фінансового ринку, оскільки вони добре кореспондуються з обсягом валютних резервів НБУ».

10 вересня. Міжнародне рейтингове агентство Moody’s знизило рейтинг України за валютними облігаціями з «B2».

Згідно з прес-релізом агентства, скорочення золотовалютних резервів країни до критичного рівня у $800 млн. веде до зростання ризику дефолту за зовнішніми зобов’язаннями країни.

НБУ запропонував іноземним інвесторам схему добровільної конвертації держоблігацій.

15 вересня. Уряд звернувся до 20 нерезидентів — найбільших держателів ОВДП — із пропозицією приїхати до України для проведення переговорів про конверсію ОВДП.

Валерій Пустовойтенко повідомив, що фінансове становище країни продовжує залишатися дуже складним, незважаючи на одержання кредитів від міжнародних фінансових організацій і конверсію ОВДП, що належать банкам-резидентам.

«Якщо ми зробимо конверсію і за зовнішніми, і за внутрішніми ОВДП, то у нас не вистачає до кінця року 1,4 млрд. грн.», — підкреслив прем’єр.

24 вересня. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s розглядає умови, запропоновані Україною інвесторам, які володіють номінованими в гривнах державними облігаціями, як фактичний дефолт.

На думку агентства, поняття дефолту передбачає непогашення в строк зобов’язань, а також висунення умов обміну, які є менш сприятливими для інвесторів, ніж первинні.

За оцінками експертів, внаслідок обміну іноземні власники повернуть 40-50% своїх коштів.

Можна поспівчувати уряду — важко працювати з іноземними інвесторами. Менталітет у них інший: сказано їм добровільний обмін облігацій, а вони вирішили, що йдеться про їхню добру волю.

А ось на що розраховували наші банкіри? І де тепер банкам узяти гроші, які було вкладено в цінні папери? Адже це — гроші їхніх вкладників — українських підприємств, фізичних осіб. Тобто уряд через банки забрав гроші у народу. Чим він тепер має намір виплачувати пенсії і зарплати? Вихід, на жаль, поки один — запустити грошовий верстат і надрукувати гроші, що «згоріли» в облігаціях.

ПРО НАШОГО СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРА

8 вересня. Леонід Кучма вважає, що Державна дума Росії, виступаючи проти затвердження Віктора Черномирдіна на посаду голови уряду, виступає, таким чином, проти політики, що проводиться президентом Росії.

9 вересня. Президент України дуже уважно стежить за урядовою кризою в Росії, повідомив прес-секретар Президента.

Він нагадав про позицію українського Президента, який заявляв про те, що призначення Віктора Черномирдіна на посаду глави російського уряду сприяло б стабілізації ситуації в Росії.

11 вересня. Головне, щоб призначення Є.Примакова було вигідним для Росії, «що буде вигідно для Росії, буде вигідно й Україні», — підкреслив глава української держави.

19 вересня. Президент України висловив думку, що події 17 серпня, коли було проведено девальвацію рубля, «не піддаються логіці нормальних дій». «Це було зроблено настільки непрофесійно, що здається зробленим спеціально, що й призвело до нинішньої ситуації в Росії».

Отже, панове, виходить, що наш стратегічний партнер — ненормальний, який спеціально робить собі гірше. Знов-таки главою уряду Росії призначено не Черномирдіна, який «сприяв би стабілізації в Росії». У цьому плані, фраза «що буде вигідно для Росії, буде вигідно й Україні» набуває вельми зловісного значення.

А на закуску головне питання про головне: «Хто відповідає за економічну кризу, за відсутність реформ, за зубожіння населення?»

«Головне — курс, який проводить Президент, а уряд є виразником цього курсу», — відповідає Президент України Леонід Кучма.

P.S. У статті використано повідомлення агентства «Інтерфакс-Україна».

№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»