Двічі сироти

Очевидно, звичка розтинати свої соціальні виразки іноземним «скальпелем» стає у нас доброю традицією. Можна припустити, що посол Великої Британії Рой Рів, який пообіцяв фінансову допомогу у розв’язанні проблем сирітства, знайомий з цими проблемами з офіційних джерел (тих же міністерств і відомств). Мабуть, йому невідомо, що держава, «б’ючи на жалість» міжнародних організацій, водночас знаходить у держбюджеті 200 тисяч гривень для фінансування молодіжної «тусовки» — Молодіжного світового конгресу. Але залишає без уваги нещодавній сюжет у вечірніх теленовинах про те, що внаслідок відсутності коштів (якісь чотири тисяч гривень) на ремонт єдиного у Києві відділення пологового будинку, призначеного для новонароджених «відмовників», цих малюків тепер просто нікуди подіти.

Показово також, що на конференцію до Угорщини, де обговорювалися проблеми віддавання сиріт для виховання у сім’ях, не делеговано жодної такої сім’ї. Хоч у вигляді експерименту в Запорізькій області вже створено кілька прийомних сімей, які виховують від одного до п’яти дітлахів. Швидше за все, і надалі про успіхи нововведень рапортуватимуть працівники Міністерства у справах сім’ї і молоді, чия діяльність видається все більш абстрагованою від реального життя українських сімей та молоді.