Вимучені успіхи, або Вимушені успіхи

По-перше, властям поки що вдавалося утриматися від спокуси назвати себе банкрутом услід за російськими колегами. Звиклим у всьому повторювати дії російських реформаторів, цього разу їм довелося діяти самостійно. Тепер стало абсолютно ясно, що, відмовившись платити за державними боргами, російський уряд не тільки не полегшив собі життя, а багаторазово ускладнив проблеми, що стоять перед країною. Так що ця невелика, швидше психологічна, ніж економічна перемога зберегла Україні шанс відновити перервані на час фінансового шоку економічні реформи. А в майбутньому, знов таки завдяки випадку, Україна може вирватися з федеративної орбіти на власну.

По-друге, минулого тижня було вирішено одне із найболісніших і важко виконуваних (за умов втечі капіталів) питання «подовшання» й здешевлення державного боргу. Ця подія особливо радує в тому плані, що, з одного боку, реструктуризація ОВДП дозволяє дещо «змiцнити» фінансову піраміду з ОВДП, а з іншого, — демонструє здатність уряду знаходити спільну мову з кредиторами. Примітно, що таке ж саме рішення російського Мінфіну місячної давності, можливо, послужило поштовхом для прискореного краху російського фондового ринку. Втім, український варіант «конверсії» держборгу не був цілковитою копією російського сценарію.

Незважаючи на зовнішню успішність операції обміну, що почалася, потрібно мати на увазі, що 10 банків-«добровольців», які погодилися замість короткотермінових активів покласти до своїх кредитних портфелів довготермінові папери з важко прогнозованою ліквідністю, прирікають себе на сюрпризи, що недавно засмутили їхніх російських колег. Справа в тому, що осторонь фінансової кризи опинилися тільки ті російські банки, які орієнтувалися на ринкову, а не на політичну кон’юнктуру. Для цього вони заздалегідь звели до мінімуму частку державних цінних паперів і акцій в активах, забезпечили високу частку касових залишків, наростили власний капітал, забезпечили прибуткову працю. Наші банки поки що не засвоїли цього уроку. Хоч не виключено, що вони не бачать інших перспектив, оскільки ситуація на фондовому ринку продовжує залишатися складною. Ціни на ОВДП на вторинному ринку інтенсивно знижуються. З кожним днем стає дедалі менше психологічних бар’єрів, що стримують паніку. «Обсяги впали настільки, що далі знижуватися вже нікуди», — сказав «Українським новинам» трейдер банку «Україна» Андрій Чуботін. За словами торговців, рівень прибутковості облігацій на вторинному ринку досяг 200% річних порівняно із 110-130% наприкінці позаминулого тижня. Не сприяє падінню прибутковості й рішення Департаменту валютного регулювання Національного банку, яке повідомило, що до 1 січня 1999 р. показник максимальної прибутковості в іноземній валюті за облігаціями зовнішніх державних позик, емітованих Мінфіном, становить 221,5% річних.

Але не будемо про сумне й продовжимо список перемог, які вражають порівняно з російськими поразками. Безпрецедентне падіння курсу рубля минулого тижня перетворило українську гривню на вельми стійку валюту. Як зазначають експерти, у девальвації рубля, безумовно, негативну роль зіграв Центробанк Росії, який дозволив нав’язати собі гру «на пониження». У результаті за пару останніх тижнів валютні резерви ЦБР скоротилися на $9 млрд. Тільки за один «чорний» вівторок 25 серпня ним було продано півмільярда доларів за приблизно 7,8 рубля за $1, які потім з’явилися на міжбанку по 11-12 рублів. НБУ, навпаки, відразу ж дав зрозуміти валютним спекулянтам, що готовий до найрішучіших адміністративних заходів, аж до «прикриття» міжбанківського ринку. І те, що Віктор Ющенко поки що публічно спростовує такого роду наміри, говорить не про відмову боротися за збереження валютних резервів Нацбанку, а лише про наявність певних резервів у його впливі на банкірів. Таких, наприклад, як «законне» відлучення від деяких видів банківської діяльності. До речі, минулого тижня за грубі порушення валютного законодавства й нормативних актів Нацбанку уповноваженим банкам АКБ «Трансбанк», АКБ «Форум», КБ «Згода» заборонено здійснювати неторгові операції з обміном валюти в обмінних пунктах і укладати агентські угоди з юридичними особами на право здійснення валютообмінних операцій. Крім того, Комісія з нагляду й ліцензування діяльності комерційних банків упродовж тижня розгляне питання щодо скорочення переліку операцій з валютними цінностями в рамках ліцензії на здійснення банківських операцій АКБ «ТК Кредит», АКБ «Мрія», АБ «Брокбізнесбанк», КБ «Інкомбанк-Україна», АБ «Реал-Банк», КБ «Експобанк», банку «Україна», «Українського кредитного банку», АКБ «Персональний комп’ютер», АКБ «Інтеграл», АБ «Південний», «Укрнафтогазбанк», АКБ «Правексбанк», КБ «Трансбанк», АБ «Старокиївський», АТ «Укрінбанк», КБ «Демосбанк». Одним словом, полюючи за легким прибутком, банкам тепер треба гарненько підрахувати, скільки така пристрасть коштуватиме.

Чергова перемога, як, утім, і всі попередні, дісталася не без драматизму. У вівторок увечері західні ЗМІ розтиражували повідомлення агентства Bloomberg про те, що МВФ відклав розгляд питання про виділення Україні кредиту на загальну суму $2,2 млрд. «через невизначеність у регіоні». Наступного дня цю новину підхопили українські видання, а вже в середу ввечері відбулася зустріч Президента Л. Кучми з директором-розпорядником МВФ, на якій Мішель Камдессю підтвердив готовність Фонду провести найближчим часом засідання Ради директорів, присвячене Україні. Більше того, він не виключає високої ймовірності ухвалення позитивного рішення про надання Україні кредиту розширеного фінансування EFF (його розмір може становити $2,2 млрд).

Завершуючи щотижневий економічний огляд, не можна обійти увагою подію, яка не тільки не потрапляє до переліку досягнень, а й легко перекреслює кожне з них. Дотримуючись логіки здорового глузду, український уряд повинен всіляко демонструвати свою готовність захищати законні права інвесторів, щоб тим самим повернути їхнє довір’я й гроші. Замість цього він, зосереджений збиранням бюджетних і пенсійних боргів, укотре поставив інвестора «на своє місце». За словами голови Української ліги підприємств АПК Леоніда Козаченка, прострочена заборгованість аграріїв компаніям, що постачали в кредит паливо, техніку, мінеральні добрива, зараз перевищує $1,7 млрд. Тепер повернення цих грошей проблематичне, оскільки місцеві адміністрації заборонили реалізацію зерна комерційним структурам «до розрахунку господарств з держрезервом, Пенсійним фондом, виконання регіонального замовлення»...