Анатолій МАТВІЄНКО: «Ми не хочемо бути в дурнях»

НДП, будучи основною у ситуативній коаліції 4-х фракцій, виявилася неспроможною забезпечити обрання свого кандидата на посаду спікера. Більше того, подейкують, що провал останнього «узгодженого» кандидата «четвірки» — Олександра Бандурки стався значною мірою і завдяки неголосуванню саме членів НДП. Фракція не одержала віце-спікерских місць і вважає, що її обійшли під час розподілу комітетів. Останнім часом усе більше розмов про те, що скоро НДП недорахується значної кількості своїх членів (насамперед «мажоритарників»), які в пошуках «кращої долі» начебто готові залишити фракцію. Кореспондент «Дня» В’ячеслав ЯКУБЕНКО звернувся до лідера фракції НДП Анатолія Матвієнка з проханням прокоментувати цю ситуацію.

— Чи не збирається НДП після обрання лівого спікера піти шляхом Руху й оголосити себе меншістю?

— Судячи з того, як Рух одностайно з комуністами голосував у п’ятницю за розподіл комітетів, вони не є в меншості. І Рух, як я зрозумів, підтримував «Громаду». Не знаю, про яку опозиційну меншість вони заявляють. У нас такий броунівський рух! Не Рух — броунівський рух, а в сесійному залі броунівський рух. Тому говорити про якусь опозиційність — це просто намагання бути популярним.

— Ви задоволені розподілом комітетів?

— Ми вважаємо, що комітети за підтримки комуністів та махінацій «Громади» розподілені нечесно, не за пропорційною ознакою. «Громада», яка могла претендувати на 2 — 4 комітети, одержала 4. Без комуністів, соціалістів-селян це було б неможливо. Вони вкрали квоту ПСПУ, а тепер це узаконили. За таких обставин важко вважати себе задоволеним. Ми не претендуємо на більшу кількість комітетів, але не хочемо бути в дурнях.

— На чому грунтується ваша підтримка ПСПУ? На антигромадівських позиціях?

— Ні. Я гадаю, якщо є правила, треба їх дотримуватися навіть щодо опонентів. Хоч би як були мені симпатичні ті чи інші політики або фракції, я не можу сприйняти подвійну мораль.

— Але ви підписали протокол про розподіл крісел заступників спікера та голів комітетів. Потім, кажуть, у вас були проблеми з вашою фракцією...

— Із фракцією проблем не було. Я підписав протокол, сподіваючись, що голова фракції є людиною правдивою (певно, мався на увазі Павло Лазаренко. — Авт). Він устає й каже: «Нам передала ПСПУ свою квоту». Тому я підписав. А коли у п’ятницю стало відомо, що прогресивні соціалісти нічого не передавали, я відразу ж виступив із протестом. І сказав: «Шановний Олександре Миколайовичу, за вашої підтримки нас усіх обдурили». А Олександр Миколайович, виявляється, на брехню з лівого боку реагує спокійно — як на правду. А під час голосування за заступників у нас у фракції був вільний режим. Хто як хотів — так і голосував.

— А вам тепер не здається, що краще б уже в кріслі голови сидів Мороз чи Симоненко?

— Думаю, що краще б там була конструктивна людина не з лівого крила.

— Чи не думаєте ви, що якби не було диктату НДП у «четвірці», результат був би іншим?

— Вважаю, треба враховувати, що в нас 90 осіб. От комуністи мають 120 депутатів — і домінують у лівому блоці. Ніколи не погодиться фракція зі ста осіб бути рівним партнером для фракції з двадцяти. Якби наші партнери мали таку ж кількість голосів, ми б, безперечно, ходили й узгоджували свою позицію з ними. Хоча ми й розуміємо: кожна фракція має право на свою претензію.

— Чи залишилися у вас союзники після розпаду «четвірки»?

— Нічого не було створено — тож і нічому розпадатися.

— Тобто, союзників у вас немає?

— Всі, хто хоче добра цій державі, хто за реалізацію права кожного жити краще — то наші союзники.