Симоненко не забив гол, зате Президент виконав Конституцію
20 июня, 00:00
Чемпіонат світу з футболу — річ, звичайно, чудова, але й у політиці іноді
бувають вельми захоплюючі моменти. На минулому тижні трохи було не вирізнився
лідер комуністів Петро Симоненко, якому забракло 5 голосів для взяття воріт,
тобто спікерського крісла. Щоправда, цей результат досить загадковий. Якщо
взяти ліві й «громадські» голоси, то вийде 200 депутатів. 35 позафракційних
— публіка переважно не лівих поглядів, а всім іншим за комуністів голосувати
не належиться. Ось і виходить, що пас Петрові Миколайовичу дав хтось із
команди суперника.... Знов-таки, судячи з результату, виходить, що його
дійсно хотіли обрати спікером — заздалегідь сплановану інтригу, в якій
би все трималося на 5 голосах, організувати неможливо. Щоправда, тепер
щось не стикується з антикомуністичними заявами Президента...
Сам же Президент виступив на минулому тижні з великою сольною програмою.
Він скасував призов до армії, по радіо пообіцяв парламентові видати економічні
укази, а потім чесно виконав обіцяне. Все це викликало деякі запитання.
Чомусь я пригадав наших військових, які нещодавно мали намір ставити під
рушницю студентів, пояснюючи, що народу в армії, мовляв, бракує. Тепер
же виходить, що не тільки не бракує, але навіть — забагато. Це я не до
того, що погано рахують, просто чиновники могли б іноді один з одним і
порадитися. Що ж до радіозвернення, то абсолютно незрозуміло, навіщо Президент
обрав такий дивний спосіб спілкування з парламентом. Тим більше, що поки
Кучма виступав у ефірі, депутати їли й чути його не могли. Та й по суті
— фактично — Президент сказав лише, що виконає пункт Конституції, який
дозволяє йому приймати укази в законодавчо неврегульованих питаннях. І
Президент Конституцію виконав. А може така радіоурочистість викликана тим,
що це відбувається нечасто?
Якщо ж говорити про серйозні події, то найсерйознішою з них був з’їзд Соцпартії.
Після з’їзду підозри про розкол у лівому блоці вже перестали бути підозрами,
а голосування за кандидатуру Ткаченка тільки підтвердило це. З іншого боку,
з’їзд остаточно зліпив образ сучасних українських соціалістів. Це публіка,
яка в політичних питаннях виступає як ліберали, а в економічних — як комуністи.
Такі розходження не мали б значення, скажімо, для НДП, але соціалісти —
чесні люди й, звичайно, виконують те, що обіцяють. У цьому випадкові —
це погано.
