Віталій Бойко: "На 99,9% мета публікацій у пресі - примусити мене винести рішення на чиюсь користь"

Свій 75-річний ювілей Верховний Суд України зустріне з новими сподіваннями на реформування судової системи. Та навряд чи святкування в Маріїнському з роздачею почестей і нагород компенсує населенню моральні й матеріальні збитки від залежності, халатності, тяганини, якою заражена судова система країни. Проблемам правосуддя в нашій країні й була присвячена зустріч Віталія Бойка, Голови Верховного Суду України, з журналістами напередодні ювілею.

Свій ювілей Верховний Суд України зустрічає в умовах, які вимагають позитивних змін у судовій системі. На реформування цієї системи Конституцією України передбачено п`ять років. Проте пройшло майже два роки, але ніяких кроків у цьому напрямку не зроблено. Маємо надію, що новий склад Верховної Ради усвідомить повною мірою нагальну необхідність приступити до прийняття законодавчих актів по реформуванню судової системи України й тим самим забезпечити розвиток демократичних засад у країні, повний захист із боку держави прав і свобод громадянина.

- Надзвичайно складні стосунки виникли між журналістами й судами. Як відомо, Спілка журналістів України вирішила навіть започаткувати орден "За придушення гласності". У цьому контексті, напевне, судді були б першими медалістами. Як ви вважаєте?

- Проблема справді заслуговує на особливу увагу. У нас діє принцип маятника. Коли декілька років тому ми нічого не стягували (на користь споживачів, які вимагали значних грошових компенсацій за ніби-то ображені честь і гідність. - Ред.), то сьогодні йде така оцінка честі й гідності громадянина, що вона не входить ні в які рамки. Однак, це, у першу чергу, проблема законодавців. Адже параметри, якими судді повинні керуватися при винесенні судових рішень, чітко не визначені. Ми мали намір ввести певне мито, яке б оплачувалося залежно від суми позову. Таким важелем можна було б стримати пориви громадян вимагати необгрунтовані суми. Проте Верховна Рада не погодилася з нашими пропозиціями. Я дуже боюся, щоб руками суду не душили ЗМІ, бо можуть бути й справи на замовлення. Верховний Суд ретельно слідкує за цією категорією справ.

- За законодавством представником вищих посадових осіб-відповідачів у судовому засіданні є Міністерство юстиції, яке ж суддів контролює й платить їм заробітну плату. Чи можливо за таких умов неупереджене правосуддя?

- Взаємовідносини судів і суддів з органами виконавчої влади сьогодні ненормальні. Міністерство юстиції - посередник уряду - фінансує суди. Проте ж сьогодні, відповідно до статусу суддів і забезпечення незалежності їх роботи, такого бути не може. Адже в іншої сторони по справі не може бути віри в суд, що залежить від чиновника, який перед ним стоїть.

- На останньому засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією до судової системи було чимало претензій. У чому тут справа?

- Дійсно, є проблема з якістю слідства. Адже кожна десята справа повертається судами на розслідування. Сама система і порядок слідства потребує перегляду.

Я знаю про ту критику, яка надходить на нашу адресу. Однак потрібно сказати, що ми дуже неуважно ставимося до судової статистики. Ці цифри не повною мірою відображають стан злочинності. Правоохоронні органи фіксують статистику на стадії скоєння злочинів. А суди - за вироком і лише по одному злочину. У нас проблема в обліку. Думаю, варто мати єдину статистику, і тоді буде видно, хто як працює і що відбувається в державі.

Наприклад, виявлено (минулого року. - Ред.) тисячі випадків хабарництва. А засуджено за хабарництво - 167, за дачу хабара - 162, посередництво - 13 осіб. 7-10 років тому за цей злочин притягалося 800-1000 чоловік. Куди вони поділися? Може, тут облік вівся, наприклад, по статті за крадіжку в особливо великих розмірах. Я й це допускаю. У нас такий різнобій у обліку, що дати чітку картину боротьби зі злочинністю неможливо.

- Як відомо, суди найбільше потерпають від інформаційного голоду. До них із запізненням, або ж завсім не надходять нові закони. Правосуддя фактично чиниться за старим законодавством. Чи не вважаєте ви, що саме Верховний Суд має зініціювати ревізію законодавства?

- Інформаційне забезпечення судів незадовільне. Правосуддя чиниться за "газетним правом" (В. Бойко має на увазі те, що про зміст нових законів судді дізнаються... з газетних шпальт. - Ред.). У судах на полицях можна побачити лише звід законів СРСР... Дійсно, це найбільша проблема суддів. Проте надзвичайно важливу функцію ревізії законодавства покладено знов таки на Міністерство юстиції.

- Через два місяці почне діяти Вища рада юстиції. Як ви ставитеся до широкого спектру її повноважень?

- Вища рада юстиції має дуже широке коло повноважень. Вона забрала від Міністерства юстиції функцію щодо відбору кадрів. Мінюсту сьогодні залишилося лише перерахувати кошти не рахунок судів.

Не хотілося б сказати, що перші кроки будуть невдалими. Я й сам є її членом за посадою. Хоча складається враження, що це може бути "партійна комісія" для суддівства. Адже через функцію притягнення суддів до відповідальності можна теж впливати на стан суддівства, його готовність вирішити судову справу так, як комусь треба. Яку відповідальність нестиме рада за формування незалежного суддівського корпусу, покаже час. Адже затверджує суддів на посади Верховна Рада і Президент. І відповідальність за це несе той, хто підписує документи, а не той, хто підбирає кадри.

З іншого боку, Вища рада юстиції слідкуватиме за відповідністю суддів займаній посаді. Суддя, напевне, - єдина посадова особа, над якою стоять стільки людей, котрі можуть ініціювати питання про його притягнення до відповідальності.

- Як ви ставитеся до того, що громадяни, не знаходячи захисту в суді, звертаються до ЗМІ?

- Я пам`ятаю той час, коли ЗМІ були чиїмось органами. І брали на контроль нашу діяльність. Пам'ятаю: як тільки в "Правді" з`явилася публікація про те, як судили самогонщика в Донецькому обласному суді, то в той же день ми витребували справу, рішення суду скасували. За допомогою таких органів громадяни домагалися вирішення своїх питань. Ця тенденція залишилася. Бувають, звичайно, і справедливі звернення. Проте на 99,9% мета їх єдина - намагання примусити мене вирішити справу на чиюсь користь. Однак є й інша сторона справи, є потерпілі.

Тільки вислухавши обидві сторони й перевіривши докази, суд може прийняти рішення.