Ще один політик викопав томагавк війни?
ЗНАМЕННЯ. У час, коли нічого не трапляється, знак того, що що-небудь станеться
Амброз Бірс, "Словник сатани"
28 серпня екс-прем'єр-міністр України Павло Лазаренко став офіційним керівником парламентської групи "Єдність".
Сам собою цей факт не вельми дивний, позаяк неабиякий вплив голови Дніпропетровської облради на членів групи, рекрутованих, головним чином, з подніпровських округів, ніколи не був таємницею. Проте до останнього часу цей природний зв'язок не те щоб приховували, але й не дуже афішували.
У діях екс-прем'єра після відставки явно простежується певна логіка. Зміцнюються його позиції в політичному істеблішменті й у пресі. Команда П. Лазаренка демонструє зростання активності, навіть агресивності, - досить пригадати недавню заяву лідерів "Громади" (зокрема найближчої соратниці Павла Лазаренка Юлії Тимошенко) про ініціювання імпічменту Президента. Коли бути точним, то Президент, його оточення й новий уряд не залишають екс-прем'єру великого вибору - занадто очевидним є прагнення "списати" всі нинішні соціально-політичні проблеми на прорахунки, якщо не злочини, попереднього керівника Кабміну. Далеко не випадково під час закордонного лікування Павла Івановича поповзли чутки, нібито він може затриматись у сонячній Іспанії надовго. У Лазаренка є лише дві альтернативи - або дозволити зробити з себе "козла відпущення", або продемонструвати твердий намір захищатися, а при потребі - перейти в рішучу контратаку. Схоже, він вирішив не здаватися.
Найвірогідніше, саме так розцінили ситуацію й нинішні керівники виконавчої влади. За чутками, підтвердженими П.Лазаренком на вчорашній прес-конференції, від членів "Єдності", особливо тих, хто працює в уряді, зажадали негайно залишити лави групи. Така примітивна спроба ослабити "Єдність", а водночас і Лазаренка, навряд чи зможе загнуздати останнього, якщо він справді вийшов "на стежину війни".
