Київським водіям можна не хвилюватися
До існування драконівських, на думку автомобілістів, методів - брати за стоянку машини гроші - водії за три роки так і не звикли. Тож червневу ухвалу Київради про відмову справляння плати за паркування до кращих часів зустріли схвально. Й... поквапилися.
Державне комунальне підприємство "Паркування" й аналогічні служби, створені при міській та районних держадміністраціях, цю ухвалу виконувати не поспішали. Водії почали сердитися. Й цілком даремно. Бо ухвала Київради має рекомендаційний характер. Лише міськадміністрація має право його "ратифікувати". Вона мала видати відповідне розпорядження протягом місяця. Тобто - до 26 липня цього року. Держадміністрація цього не зробила.
"Еге! - скажуть водії, - ось хто козел відпущення. Подати його сюди!" І просять подати. Сам був свідком телефонного дзвінка Миколі Бойкові, секретареві постійної комісії Київради з дуже довгою назвою, яка займається крім усього іншого також транспортом. Інвалід-"чорнобилець" обурювався "самодуром Омельченком" і висловлював сумнів у доцільності його перебування на своєму посту...
Аби зрозуміти, з чого розпалилися пристрасті, слід повернутися в день 26 червня, на засідання Київради під головування Олександра Сергієнка. Депутати солідно підготувалися, об'їздивши інкогніто кілька місць, де орудують паркувальники. З'ясували на свій жах, що плату з водіїв беруть переважно готівкою, квитанції не виписують - звідси величезні зручності для "лівого заробітку".
Незадоволені можуть котитися куди хочуть. За скасування попередньої ухвали про паркування проголосувало 45 депутатів. Проти - 1. Позаяк ухвалу вирішили не обговорювати, Бойко не зміг нічого довести розлюченим нахабством паркувальників депутатам.
Довів згодом за допомогою преси. Аргументи його зводилися до такого. Частка ДКП "Паркування" в загальній кількості паркувальних місць становить лише 22%. Решта належить різноманітним комерційним структурам. 1500 паркувальних місць ДКП "Паркування" принесли торік 620 тисяч гривень. 5300 місць комерційних структур - 680 тисяч. Мало того, деякі структури пред'явили документи, за допомогою яких як двічі два довели, що загалом є збитковими! Аби не бути голослівним, наведу приклад Володимирського ринку, паркувальні місця поруч з яким забито на сто відсотків. І вони збиткові? Коли вже що й скасовувати, вважає Бойко, то саме такі, пардон, фірми. Скасували все.
Друге. Те, що впорядкувати паркування в такому великому місті як Київ необхідно, зрозуміло навіть пішоходу. В більшості країн до цього дійшли давно. Полюбляєш кататися, полюбляй і санчата возити. Тобто платити за стоянку гроші, даючи містові прибуток, а лікарням, для безкоштовного лікування пішоходів, - гроші. Автомобіль за рік забирає майже 4,5 тисячі кілограмів кисню, викидаючи замість нього тисячі кілограмів вуглекислого газу, кілограми монооксиду вуглецю, оксиду азоту, незгорілих вуглеводнів і свинцю. Центри більшості міст для проїзду машин загалом зачинено.
Те, що питаннями паркування повинна займатися одна фірма, бажано комунальна, також зрозуміло. Хоча б для того, щоб регламентувати ціни, запроваджувати паркувальні автомати, будувати модульні паркувальні стоянки... Тримати ситуацію в одному потужному кулаці простіше, ніж у двадцяти кволих і жадібних кулачках.
Розв'язання проблеми паркування має бути комплексним, до цього слід залучити ДАІ, архітекторів, будівельників і міську владу. З огляду на це Микола Бойко разом з іншими депутатами готує принципово новий проект ухвали Київради, яка увібрала б у себе всі згадані нововведення, а також установлення паркувальних автоматів вітчизняного виробництва, розрахованих на удари долі й хуліганів і запровадження чіп-карток. І все було б добре, та дивно либонь, що дійшли цього депутати за три з половиною роки.
А обговорюватимуть новий проект після депутатських канікул, у вересні. Тоді нарешті й вирішать долю паркування в місті.
- А якщо не вирішать? - запитав я нескромно.
- То не вирішиться тоді це питання ніколи, - відказав Бойко.
