Протягом двох тижнів "новий курс" президента подешевшав на 250 млн. доларів
Два тижні тому, в понеділок, 21 липня, коли місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Адальбертом Кноблем щойно прибула до Києва, охоплений лихоманкою кадрових перестановок уряд не приховував своїх амбіцій стосовно фінансової підтримки з боку МВФ "нового курсу" президента. За найскромнішими підрахунками двотижневої давнини, допомога МВФ мала становити суму в розмірі близько $850 млн. Тоді ж у засобах масової інформації було названо й основні претензії до України з боку МВФ: не прийнято весь пакет законів з податкової реформи, закон про Національний банк, новий митний кодекс, діють обмеження для суб'єктів господарювання з відкриття кількох рахунків у комерційних банках (наприкінці тижня НБУ зняв ці обмеження), відстрочено терміни підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до 100% від їхньої собівартості, не введено обмеження діяльності Державної інспекції з цін, яка має здійснювати лише контроль за цінами на товари, що виробляються природними монополіями.
За кілька днів напружених переговорів кредитний портфель МВФ полегшає на $97 млн. (до $753 млн.), а серед основних умов надання фінансової підтримки Україні з програми Stand-by з'явилася вимога скорочення прихованого дефіциту бюджету. Але на цій цифрі торг не закінчився, і було вирішено попри початкові плани продовжувати переговори й після 26 липня.
Очевидно, ще один тиждень знадобиться урядові для того, щоб запропонувати гостям з МВФ "зустрічний проект" Меморандуму. Як прокоментував цей крок тоді ще заступник голови президентської адміністрації Анатолій Гальчинський, у проекті містилося багато питань, "не врегульованих чинним законодавством і таких, що знаходяться поза правовим полем України". Зокрема, серед умов проекту Меморандуму - заходи, виконання яких залежить від Верховної Ради: зниження нарахувань на фонд зарплати до 25% (тепер - 52%), заходи з налогоджування регуляції економіки. Щоправда, пізніше українська сторона висловила готовність домогтися скорочення нарахувань на фонд зарплати до 40%.
Незважаючи на складнощі, що з'явилися в процесі переговорів, та дискусії з приводу майже кожного пункту проекту угод, наприкінці першого переговорного тижня плани уряду, тим часом , випромінювали оптимізм. У суботу 26 липня віце-прем'єр Сергій Тигипко все ще розраховував дістати від МВФ кредит Stand-by у розмірі $1,5 млрд., у тому числі біля 40-50% від цієї суми ($600-$750 млн.) - 1997 року, хоча, за словами того ж віце-прем'єра, за станом на суботу залишилась "низка неузгоджених питань". Зокрема, він згадав про вугільну промисловість та комунальну сферу. "Ми не змогли ліквідувати шахти, котрі погано працюють, а гроші, надані нам, було використано на виплату зарплатні", - сказав віце-прем'єр. Щодо підвищення рівня відшкодування житлово-комунальних витрат, то С. Тигипко запевнив, що поки що його не буде підвищено до 100%, як того вимагає МВФ. До речі, кількома місяцями раніше проблеми вугільної галузі вже ускладнили стосунки України зі Світовим банком, який відмовився надавати чергову частку кредиту на на зміну структури вугільної галузі. А 31 липня Світовий банк повідомив уряд України про свої наміри зупинити виплату коштів за контрактами Проекту розвитку ринку електроенергії. Власне, майже водночас з поганими новинами зі Світового банку дозрів і компроміс на переговорах з МВФ, який ще більше полегшив виконання кредитних зобов'язань у обмін на полегшення тягаря позики для МВФ.
Як повідомив журналістам у середу, 30 липня, в Києві колишній заступник голови адміністрації Президента України, а нині його радник Анатолій Гальчинський, розмір кредиту становитиме 398 млн. SDR, або близько $600 млн. Незважаючи на те, що в ході переговорів з представниками МВФ, за словами А. Гальчинського, " було знято всі суперечності", ціна цього успіху виявилася надто високою як для українського уряду, так і для самого п. Гальчинського: уряд у результаті переговорного процесу втратив $250 млн., або 30% від початкової суми кредиту МВФ, а Анатолій Гальчинський - посаду заступника голови адміністрації Президента .
