Нова архітектура безпеки

За текстом документу, відкритість Альянсу для нових членів, у відповідності до ст.10 Вашингтонського Договору (договір 1949 р. про утворення НАТО - "День"), спрямована на зміцнення стабільності в Європі й безпеки всіх держав у Європі, без відновлення ліній поділу.

Україна та НАТО відзначають позитивну роль Альянсу в підтримці миру й стабільності в Європі та сприянню вищій довірі в Євроатлантичному регіоні.

Україна підтверджує свою рішучість продовжувати військову реформу, зміцнювати демократичний і громадянський контроль над збройними силами.

Згідно з документом, консультації між Україною та НАТО торкатимуться, зокрема, політичних питань, питань, що стосуються безпеки, запобігання конфліктів, керування кризами, політичних та оборонних аспектів нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї, експорту озброєнь і передачі супутникових технологій.

Військова місія зв`язку України в Брюсселі буде заснована як частина місії України при НАТО. НАТО також зберігає за собою право заснувати військову місію зв`язку в Києві.

Україна та НАТО також створять комісію, яке збиратиметься не рідше ніж 2 рази на рік.

У сферу діяльності комісії буде входити, серед іншого, загальна оцінка стану розвитку відносин, розробка пропозицій на шляхах покращення та подальшого розвитку співпраці між Україною та НАТО.

Союзники НАТО продовжують підтримувати суверенітет і незалежність України, її територіальну цілісність, демократичний розвиток, економічне процвітання, її статус без`ядерної держави, а також принцип недоторканості кордонів, як ключові чинники стабільності та безпеки в Центрально-Східній Європі та на континенті в цілому.

Україна та НАТО домовилися створити кризовий консультативний механізм для проведення спільних консультацій в будь-якому разі, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності та безпеці.

НАТО вітає й підтримує той факт, що Україна отримала гарантії безпеки від усіх п`яти ядерних держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без`ядерна країна-учасниця договору про нерозповсюдження і нагадує про зобов`язання, які взяли США, Велика Британія разом з Росією, а також Францією, які 1994 році ухвалили історичне рішення надати гарантії безпеки Україні.

Україна й НАТО також поділяють точку зору про те, що присутність іноземних військ на території країни-учасниці має базуватися на міжнародному праві, вільно висловленій згоді цієї країни або відповідній ухвалі Ради Безпеки ООН.

ОЦІНКИ

Голова Постійного комітету Верховної Ради з питань оборони Володимир Мухін вважає, що Хартія "важливий для України" документ посилить її безпеку. Її підписання, сказав Мухін, "свідчить про те, що вплив України на Європу стане коли не порівнянним із російським, то принаймні дозволить зробити так, аби Україну не забули в загальноєвропейській системі безпеки".

Заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко переконаний, що реалізація Хартії "цілком зніме всі тривоги", пов'язані з недоторканістю українських кордонів. Він підкреслив, що особливі відносини України з НАТО передбачають не лише військове, а й науково-технічне співробітництво, що не може не бути корисним для України.

Секретар Ради національної безпеки та оборони Володимир Горбулін назвав Північноатлантичний альянс "найефективніше діючою організацією в Європі".

Президент України, підписавши Хартію про особливе партнерство України й НАТО, заявив, що з підписанням цього документа на європейському континенті створюється нова архітектура безпеки. Він відзначив, що Мадрид ввійде в історію як місто, в якому зникли лінії поділу в Європі. Президент вважає, що з підписанням Хартії Україна реально стала частиною Центральної, Східної і Південної Європи. "У нас попереду багато роботи", - додав Президент.

За матеріалами "Інтерфакс-Україна" підготувала Наталя ДЯЧЕНКО й Віктор ЗАМ'ЯТІН, "День"