Пань Чжаньлінь: "Між Україною та Китаєм ніколи не було конфліктів"

Надзвичайний та повноважний посол Китайської Народної Республіки в Україні Пань Чжаньлінь ділиться з "Днем" своїм баченням українсько-китайських стосунків.

- Пане амбасадоре, як відомо в минулому році товарообіг між Україною та Китаєм досяг $840 млн. Чи задовольняє Китай сьогоднішній стан українсько-китайських економічних стосунків?

- Ви знаєте - це, звичайно, ще мало. Особливо з урахуванням потенціалу обох країн. Наприклад з Росією минулого року товарообіг складав $5 млрд. і при цьому у Москві вважають, що резерви для зростання є.

Зараз обидві сторони - і Китай, і Україна докладають зусиль до збільшення обсягів торгівлі. Поставлено таке завдання і цього року, принаймні, наступного ми плануємо досягти $1 мільярда. Це - реально. У нашої країни є продукція, яка потрібна українській стороні, а у вашої країни також є товари, необхідні нам.

У свою чергу Китай вітає участь української сторони у будівництві великих об'єктів у себе. У травні Україна взяла участь у тендері з будівництва величезного гідроенергетичного комплексу "На трьох ущелинах". Я ще не знаю, чим конкретно закінчився цей тендер, але як представник КНР, який мешкає в Україні, я б дуже хотів, щоб саме Україна виграла цей тендер.

Китайська сторона знає Україну як високотехнічну країну. Проте українська сторона має більш активно рекламувати себе, дати про себе знати нашим підприємствам.

- Пане амбасадоре, а як добре знають Україну у Китаї? Який вона має імідж серед простих китайців?

- Звичайно, раніше Україну знали тільки у складі Радянського Союзу. Але й тоді Україна була добре відома китайському народові. Ще у 50-х роках на наших екранах пройшов кінофільм "Кубанські козаки", який у нас називався "Щасливе життя". Люди дивилися цей фільм і бачили, як живуть у вашій країні. У ті роки також багато українських фахівців працювали в Китаї. Я народився на північному сході Китаю і сам пам'ятаю багатьох українських інженерів, які працювали на китайських об'єктах.

Ви знаєте, що між Україною та Китаєм ніколи не було конфліктів, ніколи не було суперечностей і територіальних суперечок.

Наразі існують дуже добрі контакти між нашими вищими керівниками. В Україні побували й голова КНР Цзянь Цземін і прем'єр Держради Лі Пен. З вашого боку Китай відвідали колишній президент, нинішній президент, колишній голова Верховної Ради. Ми запросили також вашого прем'єр-міністра, проте, у зв'язку з відомими нещодавніми подіями, цей візит опинився під великим сумнівом.

- Як відомо минулого року виникла досить делікатна ситуація у зв'язку з візитом до Києва офіційних осіб Тайваню. Чи не навела ця подія тінь на стосунки між Україною та КНР?

- Ми впевнилися, що ці люди приїздили не на запрошення керівництва України, а на запрошення ректора київського університету імені Т.Шевченка. Цей інцидент мав випадковий характер.

Під час генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку наші міністри закордонних справ обговорили це питання і зняли всі сумніви з цього приводу. Але в той же час потрібно бути більш пильним до тайванських підступів.

- Як китайська сторона ставиться до відомих міркувань про те, щоб наші країни стали одна для одної своєрідними воротами. Україна для Китаю до Європи, а Китай для України в Азію?

- Під час переговорів між вищими керівниками України та Китаю неодноразово говорилось про подібні проекти. Ми знаємо, що Україна хотіла б вийти на тихоокеанські ринки, а Китай тут є головним аванпостом. Особливо таке значення Китаю зростає у зв'язку з його возз'єднанням з Гонконгом - найбільшим торговим та транспортним вузлом.

Ми знаємо, що Україна посідає дуже вигідне географічне положення і що через її територію Китай може мати вихід на Європу. Але для цього потрібно ще активно попрацювати. Як нам відомо, Гонконг - вільний порт. Там дуже низькі тарифи при вивезенні товарів на захід і митні збори. У то й же час заходити в українські порти дуже важко - тарифи й збори в Україні дуже високі.

А взагалі, як відомо, ще в давні часи існував так званий шовковий шлях, який вів з Китаю через Центральну Азію, через Кавказ та Україну до Європи. Зараз будується новий шовковий шлях. Тепер він проходить не лише суходолом, а й повітрям, і водою. Коли цей шлях стане потужним, тоді потужні торговельно-економічні зв'язки пов'яжуть Китай та Україну.

Інтерв'ю взяв Олексій ГОЛУБ, "День"