Президент пропонує парламентові великий стрибок
Не виключено, що такі міркування справді мають місце. Проте як Актові про громадську згоду пропозиції Президента бракує комплексності й конкретності. Слід також відзначити, що "реформи" проголошують у нас уже далеко не вперше. А єдиного поки що досягнення українських реформаторів - фінансової стабілізації - досягнуто, попри перманентну політичну кризу. Відмова від виборів у визначений Конституцією термін не є ні необхідною, ні достатньою умовою успішного проведення економічного реформування.
ВЕРСІЯ ДРУГА - ЧЕСНА ОБОРУДКА
Утім, у Леоніда Кучми можуть бути й більш "земні" мотиви згоди на подовження існування нинішнього парламенту. Всі експерти згодні з тим, що наступна Верховна Рада буде значно лівішою й більш "антикучмівською", ніж теперішня. Від того, за якою системою проходитимуть вибори, залежить лише ступінь "лівизни" ВР XIV скликання. Необхідно також ураховувати, що у виборчих баталіях Президент, скоріш за все, стане основною мішенню найжорстокішої та безжальної критики. Тож ухвали нового парламенту, особливо перші, ухвалювані "з розгону", можуть у цьому плані бути вельми радикальними й шанси Леоніда Даниловича зберегти свій пост невисокі.
Заявляючи про свою готовність "розглянути пропозиції", глава держави обумовив (як поступку зі свого боку) незмінність дати проведення президентських виборів (жовтень 1999 р.), а також вийшов з ініціативою відкласти до 1 січня 1999 року набрання чинності законами про місцеве самоврядування. Отже, для Президента ще на півтора року збережеться можливість безконтрольного панування над місцевими керівниками. Переоцінити цю перевагу в контексті виборчої кампанії просто неможливо.
Погоджуючись на продовження повноважень нинішнього парламенту, Президент фактично пропонує депутатському корпусові угоду - парламентарі отримують додатковий рік депутатства, а Л.Кучма - гарантовані два роки президентства. У розмові з нашим кореспондентом саме так розцінив заяву Президента екс-прем'єр, лідер парламентської групи "Соціально-ринковий вибір" Євген Марчук. А те, що такої "душевної згоди" влада дійде за рахунок конституційного права народу на участь у виборах - це владу хвилює в останню чергу.
ВЕРСІЯ ТРЕТЯ - ПАСТКА
Варто звернути увагу на цілий ряд застережень і умов, якими Президент оточив свою індульгенцію. Передусім, за його словами, відпущений термін слід використати "не для політичних сутичок, а для ухвалення найневідкладніших законодавчих актів, у першу чергу, в економічній сфері". Уже в цьому прозирає каверза. По-перше, до яких адміністративно-політичних заходів можна вдатися, якщо депутати скористаються своїм роком не за призначенням, і хто визначатиме - "за призначенням" його використовують, чи ні? По-друге, часто саме прихильники Президента були ініціаторами "політичних розбірок" у парламенті. Чи вдаватимуться до санкцій і в цьому разі? Уклавши з Президентом угоду, чи не придбають депутати "кота в мішку"?
У цьому контексті варто проаналізувати й інші ініціативи, які пролунали у виступі Л.Кучми. Зокрема, пропозиція підписати "меморандум про спільні дії" ВР і Кабміну. Поле дії пропонованого меморандуму вельми обмежене. Йдеться про взаємні зобов'язання: уряду - подати бюджет-98 у конституційний термін (до 15 вересня ц.р.), а парламентові - прийняти його протягом 60 днів. А коли уряд внесе непідготований проект, як сталося з багатостраждальним бюджетом цього року? У Л.Кучми є універсальний рецепт: "Як вихід із правової неврегульованості цього питання я не виключив би надання президентові конституційним шляхом права затвердження бюджету, якщо парламент і уряд не зможуть дійти згоди в установлений термін, або розпуску ВР у разі його неухвалення". Вельми рішуче.
Є ще один аспект проблеми перенесення парламентських виборів. Питання явно непросте, і його обговорення затягнеться надовго, мабуть зі скандалами і взаємними звинуваченнями (а це вже "політичні розбірки"). Незалежно від того, яку ухвалу буде прийнято, сам факт його розгляду серйозно компрометуватиме і нинішню ВР, як орган, і кожного парламентаря, незалежно від того, яку позицію він обстоюватиме. Навіть якщо депутати й "відвоюють" собі додатковий рік, - це буде вже цілком інший парламент, - котрий "переступив через принципи" і дуже залежний від Президента.
ВЕРСІЯ ЧЕТВЕРТА - А ЧИ БУВ ХЛОПЧИК?
Кумедна деталь - за Конституцією функції Президента не включають "розгляд" таких пропозицій. Якщо ідея перенесення виборів збере достатню більшість голосів, справа Президента не "обговорювати", а підписати.
Аби перенести термін парламентських виборів, необхідно внести зміни в "Перехідні положення" Основного закону, тобто за це має проголосувати конституційна більшість депутатів - не менше 300. Напевне проти цього голосуватимуть усі ліві групи - фракція комуністів і об'єднана фракція СПУ й СелПУ. Крім того, це рішення не підтримають ні Рух, який уже почав виборчу кампанію, ні "сильні" центристи з груп "Реформи", СРВ, МЛРД. ГРН. і "Незалежні". Інакше кажучи, для ініціаторів перенесення виборів буде великою проблемою зібрати під свою пропозицію навіть просту парламентську більшість, а про конституційну годі й говорити.
Таким чином, найвірогіднішим наслідком президентської ініціативи стане не "узгоджена" політика реформ, а примітивні "розбірки". Ті самі, проти яких, на словах, так рішуче виступає Леонід Кучма.
КОМЕНТАР
Народний депутат Олександр Ємець (НДП): "Може існувати або авторитарний режим, або демократія. Я ніколи не проголосую за подовження своїх повноважень - без всеукраїнського референдуму як мінімум".
Народний депутат Левко Лук'яненко (УРП): "Як юрист, я проти такої ідеї. Не знаю, чим послугувався Президент, коли її висував".
Народний депутат Наталя Вітренко (ПСПУ): "Подовжуючи повноваження парламенту, Президент сподівається, що Верховна Рада по-джентльменськи подовжить і його повноваження. Кучма намагається зберегти своє панування ще на кілька років".
Координатор Блоку лівих сил Київського регіону Василь Арестов (СПУ): "Це рішення спрямоване проти нас. Президент намагається не допустити перемоги лівих на виборах. Ми зробимо все можливе, щоб вибори відбулися вчасно".
