Захоронення хімічних боєприпасів залишаються таємницею для України

Переговори між Україною та Росією про те, щоб російське міністерство оборони надало повну інформацію щодо місць захороненя бойових отруйних речовин на території нашої країни за часів СРСР завершилися безрезультатно.

"Ми хотіли від Росії отримати письмове підтвердження, що такі захоронення в нас або є, або немає. Цих даних ми не отримали. Відмова нічим не мотивувалася", - повідомив кореспондентові "Дня" начальник Головного управління військ радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту ЗС України генерал-лейтенант Віктор Литвак.

Росія залишається одноосібним власником даних як про подібні захоронення, так і про те, які українські підприємства були залучені до виробництва хімічної зброї за радянських часів. З огляду на перспективу ратифікації Верховною Радою міжнародної Конвенції із заборони розробок, виробництва та накопичення хімічної зброї ці дані, що безпосередньо стосуються України, Київ мусить представити до Гааги, де розташовано штаб-квартиру організації із заборони цієї зброї масового ураження. Йдеться, зрозуміло, і про проблему екологічної безпеки.

На питання кореспондента "Дня", чим саме можна пояснити мовчанку росіян щодо місць можливих захоронень бойових отруйних речовин на території України, а також в акваторії Чорного моря генерал В. Литвак відповів:

- Якщо буде підтверджено, що ця зброя похована Росією, точніше СРСР, правонаступником якого Росія себе визнала, то знешкодження має робитись за російський кошт. А якщо ми такого підтвердження не отримаємо, а захоронення знайдемо - то знешкодження здійснюватиметься або за наш рахунок, або допомогу буде надавати Організація із заборони хімічної зброї.

Генерал В. Литвак висловив надію, що подальші переговори навколо цієї проблеми з Росією будуть продуктивнішими з огляду на підписання широкомасштабного Договору про співробітництво між двома країнами.