Російське озброєння в Криму для України є зайвим
У середині травня Президент України Леонід Кучма підписав указ про приєднання країни до флангового документу, який вносить зміни до Договору про звичайні збройні сили у Європі (ОВСЄ). Українські урядовці та дипломати не втомлюються повторювати, що цей документ не дає Росії жодного права розміщувати своє озброєння та військову техніку на території інших держав без їхньої згоди.
Проте де-факто на території Криму в складі Чорноморського флоту РФ є озброєння, що й досі створює складнощі для Києва у справі виконання вимог Договору про ЗЗСЄ.
Суть цих суперечок на прохання "Дня" коментує генерал-майор Микола Гончаренко, який очолює Центр верифікації Збройних Сил України, що відповідає за дотримання країною положень угод у галузі контролю над озброєннями.
- Текст указу Президента про приєднання України до флангового документу ДЗЗСЄ й досі не оприлюднено. Які деталі містить цей указ?
- Почну з того, що появі указу Президента України від 14 травня передувала Заява 16 країн НАТО від 8 травня 1997 року, де вони підтвердили, що фланговий документ не надає будь-якій державі-учасниці права розміщувати чи тимчасово розгортати звичайні озброєння й техніку на території інших держав - учасниць договору без згоди тієї країни, де ця зброя буде розміщуватись. А президентський указ визнає, що за чинним законодавством і Конституцією на території нашої країни не можуть постійно розташовуватися будь-які угруповання військ інших держав. Що ж до нинішнього перебування російських військ на території України, то така ситуація склалась історично, і вирішуватися вона має шляхом переговорів. Але, як підкреслюється в указі, у будь-якому випадку згода України на таку присутність, яким би чином вона не була висловлена, не може розглядатись як така, що не може бути анульована.
- Скільки російської зброї, що підпадає під обмеження ДЗЗСЄ, перебуває у складі російського Чорноморського флоту на території Криму?
- Нині на території України знаходиться 144 російські бойові броньовані машини й 24 артилерійські системи. І загалом на території нашого флангового району перевищення становить 97 бойових броньованих машин.
- Це перевищення означає, що формально ми, аби не порушувати вимоги ДЗЗСЄ, повинні були б знищити власні бойові броньовані машини, щоб укластися в дозволені для України рівні... Як реагують на таку ситуацію інші держави - учасниці Договору?
- На переговорах у Відні, де проходять засідання Спільної консультативної групи представників країн - учасниць ДЗЗСЄ, це питання постійно порушується, проте не в контексті тиску на Україну. Наголошується, що на території України перебувають війська іноземної держави. Я сприймаю це як ознаку того, що світова спільнота не мовчки спостерігає за ситуацією, що склалась з огляду на історичні обставини, а зацікавлена в цивілізованому вирішенні цієї проблеми. Я сподіваюся, що вже до кінця року буде завершено переговорний процес між Україною та Росією щодо російських військ берегової оборони та морської піхоти, які перебувають на території України, і підпадають під обмеження ДЗЗСЄ. Досягнення такого порозуміння цілком відповідає духові флангового документу, який набрав чинності 15 травня.
