Плата за повітря

Виконуючи термінове урядове доручення, Держспоживзахист України закінчив комплексну перевірку стану обслуговування на залізничному транспорті й охарактеризував його як незадовільний. Показник "ціна - якість" проаналізовано з 1994 року.

Виявляється, що обсяги пасажироперевезнь за цей період зменшилися в середньому на 17,8%, (а на окремих залізницях, наприклад Донецькій, взагалі на третину). За цей період тарифи переглядалися 9 разів і вартість проїзду збільшилася в 40 разів. Логічно, щоб у 40 разів підвищилася й якість залізничних послуг. Але в казочки баби Оришки вже ніхто не вірить. Переведені в цифри, вони просто вражають. Те, що порушення графіків руху потягів стало звичайним явищем, знають усі. Навіть зустрічати гостей люди виходять до поїзда на півгодини пізніше, щоб не марнувати час. Лише на станції Полтава-Південна за 12 днів із запізненням від 10 хвилин до 4 годин було відправлено 76 із 391 потягів. А на столичних чотирьох перевірених приміських маршрутах порушувала графік кожна друга електричка.

Пасажирів змушують платити більше й більше за повітря в прямому розумінні цього слова, оскільки розбиті шибки та протяги - перше з типових явищ у вагонах. Це дає можливість не лише дихати свіжим повітрям, а й загартовуватися. Приміром, з перевірених п'яти потягів приміських маршрутів Сумського відділення Південної залізниці опалювались 11 вагонів з 36, а в тамбурах, салонах біля розбитих вікон лежав сніг. Коли ще додати "мовчазні" в більшості випадках радіотранслятори, через які можна не лише транслювати музику, а й повідомити пасажирів про можливу небезпеку, оголосити зупинку, то стає очевидним, що залізничне обслуговування в нас у стані руйнації.