Емоційне розгальмування

Ні для кого не є таємницею, що розважальні програми на сьогодні мають великий успіх як у глядачів, так і в продюсерів цих же програм. Саме вони займають 20 відсотків тижневого ефіру на вітчизняних телеканалах.

Цікаво те, що перші комерційні видовищні заходи проводилися ще у древньому світі. У древній Греції улюбленими видами розваг були театр та спортивні змагання, а в древньому Римі великою популярністю користувалися бої гладіаторів. Якщо театральні видовища потребували від глядача деякої культурної видовища, то за спортивними та гладіаторськими турнірами могли спостерігати звичайні громадяни. Тож, такий великий попит привів до появи професійних організаторів та професійних виконавців. Тобто, якщо говорити сучасними термінами, з’являлися своєрідні продакшн- студії та «зірки» (відомі особистості). Яскравим прикладом початку розвитку розважальних шоу, а відповідно і масового шоу, програм слугують гладіаторські бої. Спочатку на такі змагання висували рабів, оскільки це було смертельно небезпечно. Але далеко не всі гладіатори виступали з примусу. Відомо, що серед них були «зірки», які відмовлялися кидати цю професію, навіть коли їм дарували свободу. Найуспішніші гладіатори отримували від шанувальників цiнні подарунки та певний відсоток від участі у шоу.

Зі зникненням античної цивілізації зникли і властиві їй видовищні заходи. І лише в епоху нового часу, коли почала розвиватися індустрія дозвілля як частина сфери послуг, видовища стали займати вагому нішу в розвитку шоу-бізнесу. Та до початку ХХ століття виникала одна велика проблема — дуже складно, або взагалі, неможливо було збирати багато людей на шоу. І лише з появою звукозаписуючих пристроїв, радіо, кіно та телебачення шоу-бізнес досягнув масштабів «видовища для всього народу».

Особливо стрімко розважальні шоу почали розвиватися в країнах західної цивілізації в третині ХХ століття. Люди, що живуть в країнах «золотого мільярду», виявляють бажання та мають можливість задовольняти свої потреби у дозвіллі. Саме для задоволення потреб «масової публіки» створюються все нові способи розваг — епатажні видовища, дорогі шоу, високі технології.

Якщо раніше простий люд задовольнявся видовищними проектами, в яких беруть участь не дуже відомі люди, наприклад, той же «Форт Буаяр», який з шаленою популярністю пройшов по восьми каналах світу у 90-х роках минулого століття, то на сьогодні цим потенційного «клієнта» вже не здивуєш. Тож, все ті ж продакшн-студії з великим успіхом почали залучати дуже відомих у країні людей.

Саме на Заході з’являються всесвітньо відомі проекти, такі як «Танці з зірками», «Зірковий дует», «Ігри патріотів», «Володар гори». А ми вже, зважаючи на те, що такий варіант буде дешевше коштувати, аніж власне виробництво, купуємо формат проекту і підлаштовуємо до вітчизняного глядача. І це стосується не лише України. Такими тенденціями «грішать» майже всі країни СНД.

Але наразі мова не про це. Справа полягає в тому, що на Заході нічого не створюється просто так. Їхні технології, і в мас-медійному просторі зокрема, споконвіку спрямовані на досягнення конкретної мети. Цікаво те, що за допомогою вищезгаданих проектів, їхнi автори так чи інакше піднімають рівень культури в державі. Це, вже зрозуміло, та ж Росія. Нещодавно, а саме на початку березня, на одному з центральних російських каналів стартувало розважальне шоу «Цирк з зірками». Назва вражає. А суть програми полягає в тому, що артисти кіно, естради, спортсмени та телеведучі мають можливість засвоїти всі циркові жанри. А саме опинитися під куполом цирку, ввійти в клітку до хижаків, навчитися фокусам та клоунадi, стати вершниками та повітряними гімнастами. Ці трюки звичайно ж буде оцінювати журі. Нещодавно одна знайома заявила, що там цим зіркам і місце. Але це з одного боку. А якщо подивитися на іншу сторону медалі? Вже після кількох передач популярність не лише проекту, а й циркового мистецтва значно зросла. Люди знову почали ходити до цирку.

А згадаймо російську версію «Танців на льоду». До речі, на вітчизняному каналі «1+1» вже восени цього року глядачі зможуть побачити український варіант льодової феєрії. Популярність ковзанки як в Росії, так і в Україні значно зросла. І не лише у дорослих, а й у підлітків та дітей.

Повертаючись до українського медіа-ринку, не можна не згадати «Танців з зірками». Мало того, що мільйони людей зачаровуються мистецтвом танцю в прямому ефірі, критикують улюблених та не дуже «зірок», — відвідування танцювальних шкіл лише тільки в Києві зросло на сто відсотків. «У деяких клубах почалося нове життя. Адже були й такі, що знаходилися на межі закриття. Але після програми ми почали набирати багато учнів. Велика маса людей середнього віку вирішила танцювати. До речі, є таке поняття — школи масового навчання. Це те, чим все життя займається Григорій Чапкіс. Але у них є певна особливість — їхнi діти, як правило, йдуть у танцювальні студії та готуються стати чемпіонами. Останнім часом до мене все частіше приводять дітей. Напевно, батьки переконалися в тому, що це цікаво для дітлахів», — розповідає Олексій Літвінов, завідувач кафедри бальної хореографії Харківської державної академії культури.

Окрім цього, з точки зору психології, подібні проекти є досить корисними. Всі ми знаємо, що є така процедура як танцтерапія. Олександр Губенко, головний редактор журналу «Практична психологія та соціальна робота» розповідає, що «її призначення — емоційне розгальмування людини. Перед спеціалістами стоїть завдання навчити людину відчувати своє тіло і тим самим зміцнити впевненість в собі, підвищити її самооцінку. Ще одна функція танцтерапії — примусити енергію підсвідомості вільно циркулювати, створювати позитивні емоції. А якщо спроектувати ці ідеї на розважальні шоу, то люди, спостерігаючи за життям зірок, відволікаються від злободенних проблем. До речі, і для тих, хто бере участь у проектах, вищезазначені механізми теж працюють».