Росіяни читають поезію Симоненка
У Бібліотеці української літератури в Москві пройшли заходи, присвячені ювілею майстра«Витязем української поезії» назвав Василя Симоненка письменник Олесь Гончар.
Поет прожив на світі лише 28 років (з них художній творчості були віддані переважно безсонні ночі останніх семи років) і назавжди увійшов до історії рідної літератури. Твори його, наповнені почуттям величезного людинолюбства («Ти знаєш, що ти — людина?») і вистражданого патріотизму («Я проллюся крапелькою крові на твоє священне знамено»), щирістю і добротою, ранньою, проте ж достовірно сковородинівською за своєю проникливістю і спорідненістю з народним світосприйняттям мудрістю («...бо на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя») та влучним українським гумором (мініатюри циклів «Веселій дріб’язок», «Заячий дріб»), майже через півстоліття після відходу творця у вічність залишаються дорогоцінним надбанням духовної культури все нових і нових поколінь.
Справжня поезія не схильна до модної кон’юнктури стилів і віянь. Свідчення цього — зростаючий попит на книги Василя Симоненка, популярність його щирого слова серед нинішньої молоді — ровесниками навіки нестаріючого майстра поезії, який пішов у 1963 році. У Бібліотеці української літератури в Москві до 75-річчя від дня народження В. Симоненка відкрилася велика виставка. На ній представлено десятки видань, журнальних і газетних публікацій, інших документів із фонду бібліотеки, які розкривають життя і творчість того, хто, кажучи словами іншого його соратника в поетичній когорті шестидесятників Івана Драча, «холуйське павутиння запалив пожаром голови». Скромна церемонія перетворилася на літературні читання (багато хто з присутніх гостей читав улюблені вірші Василя Симоненка). З особливим натхненням вони прозвучали в прекрасному виконанні актора Миколи Решетняка і поета Володимира Лєсового, а співачка Лариса Білан з Полтави — землячка Симоненка, зворушливо виконала пісні на слова поета. А потім у теплій атмосфері дружнього чаювання продовжилися обговорення теми «Феномен шестидесятництва в українській літературі ХХ століття і Василь Симоненко».
Потрібно не лише шанувати пам’ять чудового поета, але й читати його, знаходити в його творчості настільки необхідні сьогодні почуття і думки «на злобу дня» — про це говорили учасники вечора. А через декілька днів гість урочистостей — московський поет і перекладач Володимир Артюх передав у бібліотеку новий переклад вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина».