Спецназ у режимі реаліті

Перший Національний телеканал за підтримки внутрішніх військ МВС України та Управління державної охорони України створили і на днях розпочали трансляцію циклу «12 подвигів спецназу». Як не важко здогадатися, фільм складається з дванадцяти програм. На сьогодні вже відзняли шість частин, кожна з яких висвітлює особливості деяких підрозділів спецназу України. Як зазначив президент НТКУ та «батько» проекту Віталій Докаленко, вони поставили собі за мету не лише показати, а й нагадати про те, чого, на їхню думку, на сьогоднішній день не вистачає в нашому суспільстві — це, насамперед, самоповаги до себе і до тих, хто робить велику справу, — до охоронців правопорядку. Слід зазначити, що у більшості випадків зйомки велися в режимі реаліті, тобто оператори мали змогу знімати під час реальних операцій. До речі, використаний формат документального кіно дає змогу бачити лише факти, реальні події, історії — це вражає. Проект розрахований, в першу чергу, на молодіжну аудиторію. Презентація його відбувалася на справжньому полігоні під Києвом (с. Н. Петрівці). Журналісти мали можливість не лише познайомитися з героями, а й спостерігати за навчальними показами, стріляти зі справжнього пістолета та скуштувати армійської каші. Саме в такій неофіційній обстановці кореспондент «Дня» поспілкувалася з одним із авторів — продюсером та безпосереднім учасником зйомок «12 подвигів спецназу» Русланом ТКАЧЕНКОМ.

— Як виникла ідея створення проекту?

— «12 подвигів спецназу» покликаний сформувати у свідомості телеглядача позитивний образ правоохоронця на прикладі історій звичайних хлопців, які присвятили своє життя військовій справі, у них загострене відчуття самовідданості. Ось лейтмотив проекту. Ми прагнули розкрити людяний бік представників жорсткої військової системи, порушуючи стереотип героїв-роботів або ж суперменів. Знімальна група багато часу проводила з героями фільму, ми спостерігали за їхньою роботою, за їхнім ставленням до неї. Мимоволі проникаєшся великою повагою до цих мужніх хлопців. Сподіваюся, що нам вдалося передати це на екрані. Сьогодні вже готові шість програм, хронометраж яких по 30 хвилин. Перша програма, яка, до речі, вже пройшла у вівторок, називалася «Свої серед чужих». У ній ішлося про підрозділи внутрішніх військ, що охороняють дипломатичні представництва та консульські установи інших держав на нашій території. Наступна частина має назву «Сталкери», в ній розповідається про підрозділи внутрішніх військ, що охороняють ЧАЕС. Сподіваюся, що за допомогою цього проекту повага до правоохоронця стане більшою.

— Чи не здається вам, що подібні фільми потрібно показувати і самим правоохоронцям, щоб вони самі певною мірою намагалися змінити думку про себе?

— Без жодних сумнівів, наше завдання полягає ще й утому, щоб змінити думку і самих правоохоронців. В будь-якому колективі є лідер, на якого орієнтуються і з якого беруть приклад. Саме таких особистостей ми намагаємося знайти і показати у програмах.

— Із якими труднощами довелося стикнутися під час зйомок фільму?

— Це насамперед, те, що багато матеріалу було під грифом «таємно». Але знімати нам дозволили практично все. І в цьому була складність. Тому що до нас поставилися не як до журналістів, а як до колег. Ми чудово розуміли, що представники кримінального світу слідкують за подібними проектами, напевне, більше, ніж ми з вами, й менш за все хотіли своєю роботою ускладнити роботу правоохоронних органів. Намагалися розповідати і цікаво і, водночас, щоб залишилася таємниця, яка дозволяє комфортно працювати спецназу.

— Уже знаєте, про що будуть наступні, ще не відзняті, частини циклу?

— Уже знаємо, що будемо знімати дві серії про так званий підрозділ кошачих. Тобто про «Барс», «Гепард», «Ягуар». Ще одна серія буде про «карповий берет». Це така відзнака. Існує ціла технологія, як спецназівець може заслужити цю нагороду.