Яким має бути наповнення громадського мовлення в Україні?

Цього тижня сайт глави держави повідомив про узгодження спеціально створеною робочою групою остаточної редакції проекту рішення РНБО «Про концепцію створення системи громадського телебачення і радіомовлення та хід упровадження цифрового телерадіомовлення в Україні». Керівник головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента Лариса Мудрак, що увійшла до складу робочої групи, у коментарі «Телекритиці» зазначила, що корективи щодо концепції створення громадського мовлення та впровадження цифрового мовлення в України в рішення вже внесено. І згідно з очікуваннями, вже наступного тижня вийде відповідний указ Віктора Ющенка про створення системи громадського телебачення і радіомовлення та впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні.

Тим часом ідея громадського мовлення та тема інформаційного простору України в цілому стала однією з центральних під час нещодавнього спілкування Острозького клубу (детальніше див. «День» №14 від 29 січня 2010 року /). Для громадськості громадське мовлення досі залишається явищем доволі розмитим. Чим буде наповнено 24 години «суспільно важливого» ефіру? Саме це нас цікавить передусім. Тому «День» запропонував студентам висловити свої міркування щодо цього. Вони не професіонали і не знавці медійного простору, але саме вони є тим сегментом глядацької аудиторії, який чекає на те, що його інтереси нарешті буде враховано.

«День» публікуватиме думки острожан поступово і врешті-решт, зібравши всі ці пропозиції, звернеться з ними до профільних органів, аби відповідальні за суспільне мовлення держслубовці прокоментували, наскільки потреби потенційних «споживачів» громадського мовлення збігаються із тим, що запропонує їм держава.

Марина ГЛУЩУК, студентка ІІІ курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Національного університету «Острозька академія»:

— Створення громадського телебачення — це цілий комплекс проблем, які українці ще не подолали. Чому? Мабуть, тому, що цілком не усвідомили суть того, чим має стати для нашого суспільства громадське мовлення. У моєму розумінні передусім воно мусить сприяти процесу консолідації українського суспільства і позитивній динаміці його морального та інтелектуального розвитку. Громадське телебачення повинне не розважати людей безглуздими примітивними серіалами та шоу, а наповнювати їхнє життя новими смислами, змушувати мислити й аналізувати. Це телебачення, що служить потребам суспільства (власне, саме тому воно й називається громадським), морально та інтелектуально розвиває аудиторію, ліквідує комплекс меншовартості, натомість стимулює почуття власної гідності та національної самобутності. Громадське телебачення має сприяти тому, аби українці почувалися не просто народом, який живе на певній території, а спільнотою, пов’язаною певними культурними та світоглядними зв’язками. Цьому сприятиме, зокрема, увага до історичних сюжетів та непересічних українців — як минулих віків, так і сьогодення, як відомих, так і (що навіть важливіше) маловідомих. Звичайно, найважливішою ознакою громадського телебачення повинна стати політична незаангажованість та ангажованість суспільна.