Державне телебачення: ненадрукована арифметика

Спочатку — ліричний вступ. 5 вересня 2001 року о 1 годині 06 хвилин ночі в ефірі національного телевізійного каналу УТ-1 сталася прикрість. В ефір програми «Доброї ночі, Україно» додзвонився телеглядач. Він чесно продиктував дівчині своє запитання (щоб раптом чогось не сталося), повідомив про те, що він киянин, і назвався. Глядач чесно чекав більше 15 хвилин на свою чергу. І нарешті дочекався…

У красивій, сучасно оформленій студії запитання очікували народні депутати України. Депутати, які працюють у профільному комітеті Верховної Ради. Комітеті, який опікується законодавчим забезпеченням телебачення в тому числі. Депутати, радісно звертаючись до електорату з екранів телевізорів, потішили серед іншого глядачів і компліментами з приводу їхніх (глядачів, звичайно) розумових здібностей. І тут…

— Добрий вечір. Я дуже радий з того, що народні депутати не вважають українських телеглядачів тупими. Пане народний депутат, праворуч від вас розміщено блямбочку, яка на будь-якому ТБ-каналі України вважається комерційною рекламою. А праворуч по кадру розміщено логотип. Перед цим в ефірі пройшла відеозаставка, яка використовувала цей логотип. А взагалі все, що відбувається зараз в ефірі національного телебачення, називається суборендою каналу мовлення і є порушенням закону…

Далі, як кажуть в ефірі деякі журналісти, — кінець цитати. Телефон був швиденько виведений з ефіру. Зчинилася легка паніка. Адже лише панікою можна пояснити історичну відповідь народного депутата, який, нагадаю, працює в профільному комітеті. «Я, взагалі-то, в законодавстві не розбираюся (!!!)», — почав було депутат… Хвилин через п’ять розмова якось не пішла. Терміново почали прощатися. Чому виникла паніка? Думаю, тому, що раптово були оприлюднені серйозні проблеми.

Проблеми ці знаходяться у сфері господарювання на УТ-1. У сфері стосунків між суб’єктами підприємницької діяльності. Адже саме такими є державне підприємство — НТКУ та комерційна структура певної форми власності, що стоїть за «ТРК «Ера». Багато законів регулюють ці стосунки. У тому числі й ті, що працюють у сфері телебачення. Спробую пояснити, чому всього декілька слів, а саме — «суборенда», «логотип», «відеозаставка» мають і для нас, глядачів, велике значення.

Телеорганізації нашої держави у відповідності до ст.21 Закону України «Про телебачення й радіомовлення» можуть повідомляти В ЕФІРІ свою назву та інші дані (позивні, емблему тощо) і використовувати постійний логотип. Але робити це телеорганізація може в тому випадку, коли ВЕДЕ МОВЛЕННЯ. А вести мовлення на тому чи іншому каналі — в нашому випадку ТРК «Ера» — телеорганізація може тільки з моменту набрання ліцензією чинності. Так говорить нам ст.20 того ж Закону. Але вже кілька років в ефірі, який належить НТКУ, з’являються вищеназвані атрибути цієї телекомпанії — позивні, емблема, логотип... Що це означає мовою Закону? Це юридично оформлена або прихована поступка ліцензії на канал (час) мовлення іншій юридичній чи фізичній особі. Тобто — СУБОРЕНДА каналу мовлення (ст.1 Закону). Закон забороняє (ст.20) власнику ліцензії (читай — НТКУ) передавати канал мовлення (в нашому випадку — ТРК «Ера») в суборенду. Все чітко й логічно. До відома: Закон (ст.45) обумовлює і заборону надавати в користування недержавним телеорганізаціям і технічні засоби телебачення, створені (придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень. Нагадаю: в державний ефір так звана ТРК «Ера» виходить з ДЕРЖАВНОЇ телестудії телекомплексу на Сирці, використовуючи ДЕРЖАВНУ телеапаратуру, завдяки ДЕРЖАВНИМ засобам передачі й розповсюдження ТБ-сигналу. Теж логічно і ясно. Порушення Законів України в цьому випадку ще і юридично оформлені. Тому що є угода. Хоча сторони — пан Долганов (президент НТКУ) та пан Захарченко (генеральний директор ТРК «Ера») — стверджують, що ця угода неодноразово і грубо порушувалася в частині грошовій. Достатньо ознайомитися з публічними виступами і пана Долганова (газета «День»), і пана Захарченка (ефір програми «Саме той» на УТ-1 10.09 та «Гравісу» 11.09.2001). До речі, слід зауважити, що державна студія телебачення, в якій розташовані декорації програм «Доброго ранку, Україно!» та «Добрий вечір, Україно», фактично стали недоступні НТКУ для виробництва власного телевізійного продукту. Очевидно, НТКУ отримує за використання студії плату за 24 години оренди на добу? І це обумовлено в угоді? Як обумовлено й інше? Достатньо ввімкнути телевізор на канал УТ-1 зранку і ввечері і пересвідчитися в тому, що НТКУ взяла на себе зобов’язання надавати комплекс рекламних послуг. «Ера» розміщує в державному ефірі УТ-1 свій логотип в кутку телевізійного кадру, розміщує свій логотип на площинах декорацій на знімальному майданчику в державній ТБ-студії, демонструє в ефірі державного каналу УТ-1 відеозаставку зі своїм логотипом. Будь-яка юридична або фізична особа, яка звернеться до НТКУ з переліком подібних рекламних побажань, отримає конкретний прайс на ці послуги і відповідний рахунок. Як правило, йдеться про рекламні хвилини і тисячі гривень (з ПДВ та податком на рекламу). Але є ще й ранок. Зацікавлені особи можуть перемножити тисячі рекламних хвилин, які надані в ефірі УТ-1 ЗАТ, або ВАТ чи ТОВ, або СП із назвою в словосполученні «ТРК «Ера» на сотні днів на рік. Отримаєте хронічно недофінансоване державне телебачення.

Зрозуміло, що ситуація ставала критичною. Треба було терміново шукати і забезпечувати вихід. Перший крок — гарантувати недоторканість ефіру, який переданий ТРК «Ера». Тільки за таких умов цю структуру можна буде профінансувати.

Деякий час тому уважні спостерігачі помітили вибух активності з боку «Ери». Нова декорація, нові люди, нові ідеї і т. д. і т.п. Чого це раптом? З’явилася перспектива. Яка? Гарантія створення умов для перерозподілу державного ефіру й отримання ліцензії на 5,3 години мовлення на каналі УТ-1. Хто буде забезпечувати? Спробуємо проаналізувати. НТКУ знаходиться у важкому стані. І це дійсно так. Аналіз причин потребує довгого і жорсткого аналізу. НТКУ не може фінансово забезпечити всі години мовлення, на які отримано ліцензію. Що робить справжній господарник-телевізійник? Правильно — пише листа до Національної ради з питань ТБ і радіо з проханням зменшити навантаження. Цей надсекретний документ (автор не може отримати його вже протягом великого проміжку часу) — ключ до розгадки. У тому випадку, якщо йдеться про інтереси держави, про ефективність роботи НТКУ, пан Долганов мав домагатися зменшення кількості годин мовлення у практично непривабливі для рекламодавця години — вдень. А чиї інтереси обстоює президент державного підприємства в тому разі, коли йдеться про видачу ліцензії комерційній структурі на право мовлення на УТ-1 в ранковий прайм-тайм з 6.00 до 9.00 і у вечірній час, привабливий для розміщення музичних, розважальних програм та ток-шоу? Це дуже легко перевірити, оприлюднивши лист до Національної ради. Бажано якнайшвидше. До прийняття нею остаточного рішення про видачу цієї самої ліцензії. Хоча просто фантастичний подив викликає той факт, як удалося телекомпанії «Ера» пройти такий етап на шляху до отримання ліцензії, як експертна перевірка. Зацікавлені експерти можуть уважно прочитати цей матеріал.

Насамкінець — трагічна розв’язка. 2 жовтня. Ніч. Примусили мене перемкнути телевізор на канал УТ-1 колеги-телевізійники, які розривали телефон із одним запитанням: ти ЦЕ дивишся? У студії — ведучий разом з одним із членів Національної ради і генеральним директором ТРК «Ера», а ще якось раптово запрошеним заступником голови Державної адміністрації м. Києва паном Володимиром Яловим. Десь на 30-ій хвилині стає зрозумілим, навіщо ЦЕ все. А на 40-ій хвилині вимикаються телефони (раптом що не так, адже ТРК «Ера» не видали поки що ліцензії). Потужні сентенції члена Нацради, розмови генерального директора про профанацію телеканалів і про те, що глядачі — не дурні, самі розберуться, що для них краще...

І раптом пан Яловий, який мовчав чи не годину, зрозумів, про що йдеться. Сам розібрався. Він дійсно виявився досвідченим серйозним господарником. Тому якось зовсім не в дусі того, що відбувалося, підвів риску: ми знаємо багато таких випадків, коли потужне державне підприємство ставиться в такі умови, що воно доводиться до банкрутства, а потім за безцінь приватизується... (Як каже один ТБ-ведучий, «кінець цитати»).

Нині саме час сказати — немає кризового стану державного ТБ. І ніколи не було. Є глибока, багаторічна криза менеджменту. Є повна відсутність керівництва господарчого механізму найпотужнішого телевізійного підприємства у країні. Форма власності на цьому підприємстві, правда, дуже непопулярна — державна. От якраз керівництвом власністю, яке забезпечує її ефективне використовування, телевізійне правління і не займалося. Займалося воно іншим: забезпечувало належний рівень ідеологічного обслуговування. На жаль, низка призначень на вищі телевізійні посади Президенту не підказує, що керувати ТБ повинні професіонали. В оточенні Президента немає спеціалістів, які можуть пояснити, що телевізійники не можуть бути вуличними. Вуличними бувають... Ну, взагалі-то, це зовсім про інше. І ТБ не буває вуличним. ТБ буває якісним і професійним. У технічному сенсі — також.

Спробую доступніше. Ну от, наприклад: ракета, склеєна в гуртку «Умілі руки», та ракета, зібрана в цехах потужного державного підприємства, — різні. Хоча обидві — ракети. Навіть якщо на її борту вмілі руки напишуть різні іноземні слова: «Інтернет», «комп’ютер», «антена», «технологія» і т. ін. Із цього ряду — й розуміння іншого. Навіть якщо хтось багато разів буде говорити чи писати «Президент хороший» — він не стане професійним працівником ТБ. Це на комерційних каналах більшість телевізійників, які керуються здоровим глуздом, — конферансьє, віддані комсомольці, президенти ЗАТ і т.п. На каналі державному інтелект та рівень знань мають бути іншими. І керівництво повинно бути іншим — професійним. І відповідати керівництво повинно згідно із законом. За дію і за тотальне безділля.

І — трохи про параліч. Штучний параліч власного телевізійного виробництва на державному ТБ. Я буду просто смішним, якщо стану стверджувати, що найпотужніший виробник ТБ- продукту в країні — а саме таким залишилось навіть скалічене УТ — не може створити програми, які постачають у його ефір інші. УТ має у своєму розпорядженні і найбільш пристосовані ТБ-студії, і найновішу ТБ-техніку. Досвідчений творчий і технічний персонал, сповнений можливостей та ідей. А ефір для реалізації цих ідей — відданий. Вранці, і, ясна річ, увечері. А студії для реалізації нових циклових програм — віддані. У державного ТБ немає коштів — почую я звичну відповідь. І не буде, якщо заблокувати роботу. Адже працювати треба для виходу в ефір. А ефір... І так далі.

Ви звернули увагу на те, що в матеріалах про сучасне ТБ ніхто не множить і не додає? Ось і пан Долганов говорить Президенту: «Дивіться — супутник!» Головне — щоб слово було знайоме. І — щоб голова відвернулася. У потрібному напрямі — від простих арифметичних дій. Для чого стомлювати керівництво?

Епілог. Прочитав ці ліричні нотатки мій син. Відірвав його від «Інтернету». Він пішов, увімкнув телевізор. Відтак похитав головою і філософськи зазначив, що у під’їзді лампочки немає і темно. Дуже.

ОФІЦІЙНО

Валентин СИМОНЕНКО: «Телеефіром «Ера» користувалася безкоштовно» Своїм рішенням про видачу ліцензії телерадіокомпанії «Ера» на 5,3 години мовлення на УТ-1 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення фактично передала четверту частину державного каналу в приватні руки. Відповідаючи на запитання «Дня», чому це сталося, Олександр Зінченко, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, пов’язав це рішення з відсутністю серйозної концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України, про що і йшлося на недавньому засіданні РНБОУ, де, зокрема, рішення Нацради з приводу «Ери» викликало серйозне невдоволення Президента і жорстке доручення: розібратися.

Серед головних аргументів проти рішення Нацради експерти називають ігнорування національних інтересів, адже саме на базі нинішнього УТ-1 очікувалося створення Громадського ТБ. Також дане рішення обмежує можливості держави на період надзвичайного стану. Крім того, надавши ліцензію «Ері», Нацрада порушила власний принцип «один канал — один мовник». І — що не менш важливо — у розпал передвиборної гонки один з активних її учасників — партія «Трудова Україна», з якою пов’язують уподобання власників «Ери», — отримала очевидний пріоритет. Показово, що на засіданні Нацради чомусь було присутнє могутнє лобі з числа членів цього політоб’єднання — народні депутати України Ігор Шаров, Андрій Деркач, Дмитро Табачник, що не могло не бути сприйнятим, як фактор психічного тиску. Усі члени Нацради, крім її голови — Бориса Холода, проголосували «за» видачу ліцензії. Сам Борис Іванович у голосуванні участі не взяв. Чому він вчинив саме так, Б. Холод відмовився пояснити «Дню». У той же час він сказав, що рішення Нацради базувалося на тому, що «користування «Ерою» протягом 5,3 годин буде компенсаційним, тому що це дасть додаткове фінансування НТКУ». Це формулювання виглядає дивним: невже у Бориса Івановича є відомості про те, що «Ера» за щось платила НТКУ?

Факт часткової «приватизації» УТ-1 примусив пильніше придивитися до переможця, котрий вже декілька років, не маючи на це жодних прав, по суті, мовить на Першому національному. Коментуючи «Дню» ситуацію, в якій працювала весь цей час «Ера», голова Рахункової палати Валентин Симоненко сказав: «На жаль, досі договір між НТКУ і ТРК «Ера» на виконання державного замовлення на наш запит нам так і не був наданий, тому важко говорити про його умови. Але вже зрозуміло одне — телеефіром «Ера» користувалася безкоштовно. Насправді виходить, що саме ми, платники податків, утримуємо приватну компанію замість того, щоб підтримувати державне ТБ. Що ж до оплати оренди приміщень та апаратури, то коли ми подивимося на рахунок компанії, то не виявимо там ніякого руху коштів». Реальні ж цифри цієї «співпраці», за словами В. Симоненка, будуть оприлюднені днями — відразу після закінчення терміну дії цього договору.

P.S. «День» обов’язково повернеться до даної теми у своїх публікаціях і пропонує висловити свою думку експертам і читачам з цього приводу.