Ольга Таукач: "Навіть мріяти про незалежні ЗМІ в Україні ще рано"

Приводом для бесіди з Ольгою Таукач - генеральним директором ТК "Гравіс" та однією з ведучих програми "Саме той" (УТ-1) стало нещодавнє присудження їй премії "Незалежність-97" Київської Спілки журналістів.

- Наскільки велике значення має для вас, популярної телеведучої, ця премія, про яку дещо іронічно відгукувалися певні ЗМІ?

- Ми працюємо для широкої глядацької аудиторії, але насправді якість того, що робимо, визначаємо за реакцією рідних, близьких, колег. Останніх - передусім. Тому професійна премія особливо цінується.

Але, чесно кажучи, сама назва премії в мене не може не викликати посмішки. ЗМІ сьогодні дуже залежні. Й від політичної ситуації, і від стану власного гаманця журналістів, і від настрою рекламодавців, на кошти яких ці ЗМІ в ідеалі повинні існувати. Тому, коли мені вручали премію, я побажала своїм колегам не об'єктивності, а саме суб'єктивності. Нехай їхня власна думка завжди співпадає з тими принципами й поглядами, що сповідає газета, радіо чи телекомпанія, в якій вони працюють. Тоді не буде необхідності брехати, отже, журналіст буде об'єктивний, відтак, - незалежний.

- Як часто, наприклад, ви запрошуєте до студії програми "Саме той" людей, чиї погляди кардинально різняться від ваших?

- У нас бували найрадикальніші особистості. Наприклад, Олександр Бондарчук - голова Всеукраїнської спілки робітників, лідер націоналістів, голова Української національної асамблеї Олег Вітович. Одним із гостей був народний депутат Борис Олійник.

- Якщо йдеться про ситуацію, пов'язану, скажімо, з протистоянням парламенту та Президента, представника якого табору ви частіше запрошуєте взяти участь у передачі?

- Я намагаюся запрошувати когось третього, представника сторони, котра не брала участі в конфлікті, що зміг би оцінити ситуацію об'єктивно.

- Наприклад?

- Зокрема, коли точилася боротьба між парламентом і Президентом за Закон про вибори, ми запросили в передачу Івана Ємця, тогочасного голову Центрвиборчкому, щоб він висловив свою точку зору й сказав, чи може він особисто та очолюваний ним орган працювати за Законом, представленим парламентом на підпис Президентові.

- Як відомо, багато хто зі спостерігачів вважає "Гравіс" пропрезидентською структуру. А на ваш погляд, концепція вашого мовлення: це об'єктивізм, відстороненість від тих чи інших політичних симпатій? Чи це щире дотримання якоїсь ідеології та політичної спрямованості?

- Вважаю, що в чистому вигляді про об'єктивізм говорити некоректно. У одній із наших передач ми говорили на цю тему з Зиновієм Куликом, і дійшли згоди, що в нашій країні немає незалежних ЗМІ. Більш того, навіть говорити чи просто бажати цього ще зарано. Адже, крім усього іншого, реально для їхнього існування потрібні великі гроші. У всьому світі по-справжньому незалежних видань дуже мало. Як правило, їхні видавці - це великі фінансові корпорації, члени яких дотримуються різної політичної орієнтації та домовляються між собою про коректне ставлення один до одного, тим самим створюючи видимість об'єктивності.

З іншого боку - для повної об'єктивності потрібний і відповідний рівень інформованості. Не думаю, що в Україні якась із структур мас-медіа володіє такими можливостями. Тому я й говорю про те, що в нашому випадку велике щастя, коли твої власні погляди не суперечать поглядам тих, хто фінансує видання.

- Саме так вийшло з вашими поглядами?

- Так, безумовно. Тим паче, що "Гравіс" знаходиться у більш виграшній ситуації, порівняно з іншими каналами, бо в нас іноземний інвестор і ми не залежимо від якоїсь політичної партії, сили тощо.

- Ну а коли б ви не мали ефірного часу на державному ТБ - УТ-1?

- Тоді ми шукали б вихід на інші канали, або намагалися "розхитати" свого інвестора для розвитку та зміцнення наших "базових" сьомого й тридцять п'ятого столичних каналів.

- За "плечами" телекомпанії "Гравіс" - сумний досвід її закриття під час виборчої президентської компанії 1994 року. З іншого боку, в програмі "Саме той" брали участь і Володимир Рубан, і Олександр Швець, що пішли свого часу з газет "День" і "Всеукраинские ведомости". Але чому ви не запросили до себе в студію керівників "Правды Украины", чи, скажімо, кримської телекомпанії "Черноморка", які зазнають переслідувань у нинішню передвиборну компанію?

- Останнім часом прокотилася ціла хвиля чи то закриття ЗМІ, чи то чуток про них - у Києві, Одесі, Криму... І ми вважали більш доцільним запросити в зв'язку з цим у передачу міністра інформації України Зиновія Кулика. Що могли сказати редактори закритих видань? Що їх закрили незаконно - тобто, нічого, окрім політичних декларацій. Міністр же володіє всім обсягом інформації, більш того - сам був ініціатором деяких санкцій...

- Але у випадку з панами Рубаном і Швецем ви запрошували якраз протилежну, "скривджену" сторону... І не дали, до речі, слова опонентам.

- Тоді йшлося про конфлікти позицій - редактора та видавця. Ніхто нікому не інкримінував порушення закону. У випадку ж із "Правдой Украины" газета вступила у прямий конфлікт із законодавством. Хоча більшість журналістів розцінили припинення її діяльності як наступ на свободу слова, та міністерство інформації діяло відповідно до існуючого в державі правового поля. А добре воно чи погане - це вже інше питання.

- Кого ви вважаєте своїми конкурентами на вітчизняному ТБ?

- Я гадаю, внаслідок деяких причин про конкуренцію говорити некоректно. По-перше, тому, що ми виходимо на Першому загальнонаціональному каналі, який, практично, єдиний, що приймається у всіх регіонах України. По-друге, "Саме той" - єдина програма, котра виходить у прямому ефірі, причому протягом п'яти днів на тиждень.

- Тобто, ви - найкращі?

- Я б не хотіла порівнювати. Просто в Україні, на відміну від Росії, немає проектів, подібних до нашого.