«У містах практично немає важелів впливу»

Днями дніпропетровські екологи, стурбовані фактами отруєння дерев у місті, запропонували провести всеукраїнську інвентаризацію зелених насаджень (див. матеріал нашого кореспондента про це нижче). «День» звернувся до фахівців із проханням оцінити цю ініціативу та запропонувати власне бачення ефективного розв’язання проблеми незаконного знищення дерев. Директор Київського еколого-культурного центру Євген Борейко та головний координатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталій Черняховський висловили одну і ту ж думку: нині рятувати дерева можна лише законодавчо. Усі інші кроки мають бути наступними. Зокрема, Євген Борейко зауважив: «Узагалі в містах, і таких забруднених, як Дніпропетровськ, цілком здорових дерев немає. Саме через те, що в нас дуже погане повітря. Дерева ростуть у надзвичайно поганих умовах — там сиплють сіль, живуть різні шкідники. Можна говорити тільки про більш і менш здорові дерева. Скажімо, у парках каштани порівняно здорові. А якщо дерево росте біля дороги, то воно захворіє». Тож інвентаризація може лише підтвердити факт, вважає експерт. А після ухвалення урядом постанови №349 («Про внесення змін до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 11 квітня 2012 року; див. про це матеріал «Законне право» на свавілля?» у «Дні» №80 від 15 травня цього року) комерційним забудовникам фактично розв’язали руки. «Тому в містах майже немає важелів впливу. Якщо раніше міська адміністрація могла не дати відповідного дозволу, то тепер і вона не має права втручатися. Тобто забудовник купує територію, і на його території немає жодного чинника, який може йому перешкодити знищувати дерева. Треба працювати на системному рівні — на рівні законодавства. Але за нинішньої влади це майже неможливо», — вважає Євген Борейко. Віталій Черняховський, однак, настроєний оптимістичніше. Він пропонує: «Треба хоча б на два роки через Верховну Раду накласти мораторій на надання земельних ділянок узагалі під комерційну забудову як таку, хоча б у Києві й обласних центрах. Адже який стосунок до суспільних потреб має, скажімо, будівництво ще одного будівельного торговельного центру в Києві? Це ж страшне навантаження на всю інфраструктуру. Це просто величезний шматок бетону і скла, де не йдеться ні про які дерева. Треба зупиняти будівельний маховик. Адже у великих містах сьогодні є лише ущільнювальна забудова. Уперше 2011 року площа забудови в Києві перевищила площу зелених насаджень, тобто темпи винищення лісів, парків і скверів просто фантастичні. А щоб нормальні ініціативи знаходили втілення, люди мають навчитися не лише вдома обговорювати проблеми, а й виходити на вулиці, як це відбувається в усьому світі. Чому приблизно тисяча підприємців може ѓвалтувати Київ, а шість мільйонів його мешканців мають це терпіти? Після ж накладення мораторію варто говорити і про заборону вирубування дерев у великих містах». «День» звернувся також із запитом до Держекоінспекції з проханням подати бачення державних фахівців цієї проблеми, відповіді чекаємо. Але очевидно, що новій Верховній Раді, яка розпочне свою діяльність уже 12 грудня, знадобиться чимало політичної волі для вирішення суспільно важливих питань.

Парк у Харкові вирубали... невідомі особи

Олена СОКОЛИНСЬКА, Харків

Осіб, які вирубали цілий гектар парку Горького, що за кортами, й за офіційними даними завдали збитків державі у триста тисяч гривень, встановити неможливо. Такого висновку сьогодні дійшла прокуратура міста Харкова, розглянувши заяви громадян після варварського вирубування дерев улітку 2012 року.

ПОМИНАННЯ ПАРКУ ГОРЬКОГО

Нагадаємо, що безпрецедентне винищення зелених насаджень в центральному міському парку сталося в ніч матчу Україна — Англія, з 19 на 20 червня 2012 року. І хоча цифра офіційних збитків значно менша, ніж вартість винищених дерев за оцінками незалежних екологів, які заявляють майже про мільйон гривень, навіть вона видається переконливою в масштабах України. Проте сьогодні прокуратура Харкова стверджує, що не може встановити конкретних осіб, винних у цій екологічній трагедії. Офіційна заява Харківської мерії звучить ще загадковіше і вражає граничним цинізмом: городян повідомили, що керівництво мерії і парку не мають до вирубування жодного стосунку. Мовляв, у парку з’явилися невідомі лиходії, озброєні бензопилами, і таємно знищили дерева. Облаштування ж футбольних полів замість парку міський голова Геннадій Кернес пояснив ще простіше — раз з’явилося порожнє місце, то влада вирішила влаштувати стадіони. Чи можна при здоровому глузді повірити в непричетність міської влади, власників території і будівельників до вирубки? Органам Харківської прокуратури це успішно вдалося! Зауважимо також, що будівництво розпочалося одразу після лісоповалу і під нього довелося «дочищати» навколишній парк, тобто — знову рубати, і рубати здорові й міцні дерева.

Важко уявити відвертіше обкрадання жителів України. Створюється стійке враження, що мер Харкова Геннадій Кернес на очах усього міста, країни і навіть світу грає в наперстки земельними ділянками і вирубаними деревами, і прості городяни та офіційні особи ніяк не можуть вгадати, де ж заховано гроші. У даному разі — 300 тисяч гривень державних коштів.

Втративши надію на покарання винних, екологи прийшли до обласної прокуратури з траурним вінком, відзначивши загибель величезних зелених масивів. Також громадські активісти занепокоєні рішенням недавньої сесії міськради, завдяки якій парк Горького з рекреаційної зони переведено на зону забудови всупереч законам України та вимогам Президента. Тож поминки за парком можна справляти вже нині.

ВІДЕРЦЕ, КЛІЗМА Й ОКУЛЯРИ

Окрім траурного вінка, громадські екологи принесли до обласної прокуратури ще кілька дарунків «з натяком», аби виразити ставлення городян до бездіяльності прокурорів перед злочинним знищенням природи міста та області і звернутися до сумління вартових закону.

Набір для пісочниці, на думку активістів, символізує нелегальне розкрадання цінних піщаних запасів Харківської області. «Вже з космосу із супутника «Ґуґл» видно сім величезних кар’єрів у Жихарі! — жахається еколог Олег Перегон. — Незаконний видобуток піску триває, попри численні заяви». Клізма потрібна, аби «очистити» розум прокурорів. Аби поліпшити зір в органах правосуддя, які закривають очі на розкрадання чорнозему та винищення зелених зон, екологи подарували законникам великі окуляри. Замість скелець в оправі — картинки вирубаних лісів.

Лише один з дарунків — знак справжньої вдячності працівникам прокуратури за їхні професіональні дії. Це календар із зображенням березового гаю, який вдалося відстояти і врятувати від вирубування за допомогою суду. Шкода лише, що такий випадок захисту справедливості — єдиний з десятків кричущих і безкарних порушень закону.

На додаток до дарунків екологи подали офіційну заяву на ім’я прокурора Харківської області Геннадія Тюріна, де перелічили п’ять основних злочинів в екологічній сфері по місту та області.

P. S. А може, перед нами сеанс масового гіпнозу? Адже навіть сміливий журналіст «Української правди» Мустафа Найєм днями повівся з Геннадієм Адольфовичем більш ніж дивно. Під час обширного інтерв’ю щодо епатажної витівки з вивішуванням на Харківській мерії постера з Берлусконі, Мустафа не поставив одіозному Харківському мерові жодного «незручного» запитання. Жодного слова про винищення зелених насаджень, хижацькі забудови, захоплення готелю для особистого мешкання. Професійний журналіст ніби навмисне давав можливість фіґляреві, що здійснює хитрі маніпуляції, публічно робити чесне й справедливе обличчя. Що ж до місцевих ЗМІ, цілковито підконтрольних владі, то в один голос вони виголошують єдину фразу: «Жити стало краще! Жити стало веселіше!» Чому сила гіпнозу зростає день у день.

Замість дерев — рекламні носії

Екологи Дніпропетровська пропонують провести інвентаризацію зелених насаджень

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ

Різке погіршення погоди і сильний вітер призвели в Дніпропетровську до справжнього «лісоповалу». У місті одне за другим почали падати дерева, калічачи гілками і стовбурами перехожих. На проспекті Карла Маркса, поблизу магазину «1000 дрібниць» старий клен завалився на тротуар і придавив двох жінок. Потерпілих доправили до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова з черепно-мозковими травмами. Одна з потерпілих дістала дуже серйозну травму спини і перелом ребер. За словами головлікаря лікарні Сергія Риженка, стан 38-ми і 39-річної пацієнток медики розглядають як тяжкий. При огляді самого дерева несподівано відкрилася неприваблива картина. Працівники дніпропетровського «Міськзеленбуду» стверджують, що дерево спеціально «вбивали». У нього практично не лишилося кореня. Під рослину навмисне лили хімреактиви, аби знищити кореневу систему. Поряд з деревом, що впало, поки що стоїть інше — також зі слідами хімобработки. Як припускають працівники комунальних служб, комусь закортіло звільнити це місце для власного використання — автомобільної стоянки чи щита зовнішньої реклами. Тому й поливали дерева спеціальним розчином, аби вони скоріше повсихали. Місце трагедії ретельно досліджувала міліція, проте знайти зловмисників, а тим паче «упіймати їх за руку» навряд чи вдасться. Хоча навмисне винищування дерев на центральних проспектах та вулицях Дніпропетровська практикується давно. Особливо це помітно поблизу торговельних об’єктів, на перехрестях та вздовж проїжджої частини — там, де можна влаштувати платну автостоянку чи встановити рекламний носій. У центрі Дніпропетровська замість дерев скрізь красуються пеньки. На деяких давніх і раніше зелених вулицях, таких як Харківська, Артема, Сєрова, Шмідта, дерева вирубано практично повністю. І відновлювати зелені насадження міські чиновники аж ніяк не поспішають, вочевидь, чекаючи вигідної комерційної пропозиції.

«Потрава дерев — явище, яке давно процвітає в інших містах. Не оминуло воно й Дніпропетровська», — з гіркотою визнав на прес-конференції відомий еколог, доцент Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара Вадим МАНЮК. Боротися з таким явищем хоча й важко, проте можна, вважає він: «Треба, аби місцева влада ухвалила рішення — замість одного спиляного чи засохлого дерева на тому ж місці повинні насадити інше. Це простий і ефективний спосіб боротьби з тихим винищенням дерев». На жаль, нині, розповідає еколог, міська і навіть державна екологічні служби, які покликані стежити за збереженням природи, підписують папери на офіційне знесення дерев «оптом і без вагань». При цьому чиновники часто-густо не обтяжують себе виїздом на місце, аби переконатися в тому, що поданий їм на узгодження документ про знесення сухих і старих дерев відповідає дійсності. Для того щоб навести лад в цій сфері, каже В.Манюк, необхідно провести в Дніпропетровську, інших містах області, та й у всій Україні інвентаризацію зелених насаджень — дерева та кущі повинні мати екологічні паспорти, в яких зазаначався б не лише їх вік, а й стан рослини, а також заходи щодо її лікування, аби виділені бюджетні кошти не викидалися на вітер і не розкрадалися чиновниками та комерційними структурами. Еколог звернув увагу і на таке «модне» явище, як кронування, яким останніми роками захоплюються комунальні служби. Їх представники стверджують, що ця процедура допомагає подовжити термін життя дерев, проте не все так просто. «Кронування — формування крони, обрізання сухих та хворих гілок — справді необхідне», — визнає доцент В.Манюк. Проте часто-густо крони зрізають повністю, що приводить не до подовження життя, а до загибелі приблизно третини дерев і подальшого їх знесення. Згодом тут з’являється черговий рекламний щит. На маніпуляції, пов’язані зі знесенням дерев, звертає увагу й активіст громадської організації «Двірник» Валерій ЗАХАРОВ. «Для того щоб знести старе дерево на околиці міста, яке загрожує безпеці городян, треба пройти силу-силенну інстанцій», — розповідає він. Якщо йти офіційним шляхом, то у складі комісії мають бути представники десяти організацій. Процедура вкрай забюрократизована, тому підприємці вважають за краще знести дерево потай або використати для цього обхідні шляхи. А справді хворі дерева, особливо ті, що стоять на старих і невеличких вуличках, прибрати вчасно нікому: для комунальних служб — це не той обсяг робіт і забагато мороки. Тому зелені велетні, що віджили свій вік, як і раніше, чекають чергової бурі і нових жертв.