Знову запахло «мєшковщиной»

Нарешті. Чотири дні знадобилося Службі безпеки України, щоб відреагувати на заяви кримських парламентарів щодо намірів шукати захисту автономії в Росії. Начальник Головного слідчого управління СБУ Максим Ленко 8 лютого повідомив громадськість про відкриття Службою безпеки кримінального впровадження щодо підготовки до вчинення посягання на територіальну цілісність України.

«За заявою народного депутата Івана Стойка («Батьківщина» - Авт.) було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення злочину, передбаченого ст.15 і 110 КК України (підготовка до посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). Кримінальне провадження через Генпрокуратуру доручено розслідування цього злочину слідчому відділу управління СБУ в Автономній республіці Крим», - сказав він.

Сама ж заява депутатів Верховної Ради АРК з’явилася 4 лютого.

«Пропоную включити до порядку денного: створення робочої групи щодо змін і доповнень у Конституцію АРК і Конституції України; проведення загальнокримського опитування громадської думки про статус Криму; прийняти звернення до Президента та законодавчих зборів РФ, виступити гарантом непорушності статусу автономії Криму, прав і свобод наших громадян», - заявив на засіданні Президії ВР АРК Володимир Кличников.

Після відповідної заяви реакція Києва мала бути миттєвою. Особливо після доповнень представника «Русского единства» Сергія Цекова: «Ми просто зобов'язані звернутися до Російської Федерації з урахуванням того, що Крим – це російська автономія, російська за національністю, культурою та мовою. Зрозуміло, що це багатонаціональна територія, але нашим захисником може бути тільки Російська Федерація».

Відповідні заяви кримських парламентарів можуть свідчити лише про те, що «російський сценарій», про який не перестають говорити останні місяці в Україні, схоже, отримує розвиток і окреслює конкретних виконавців. Голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов одразу після оголошення заяв депутатами дав доручення секретаріату підготувати звернення до РФ, яке має розглядатися на сесії 19 лютого. Можливо, хоч і запізніла реакція Служби безпеки трохи остудить окремих політиків з Криму?

Тим часом, депутат Верховної Ради України від «Батьківщини» Андрій Сенченко має цікаву новину для кримського спікера. Останній, як відомо, виступає проти євроінтеграційного курсу України. «Скажу спеціально для Константинова, який постійно морочить голову кримчанам своїми нереальними схемами як-то відокремлення Криму чи федералізація України, що мені зателефонували представники української діаспори з Нідерландів, які знайшли там його нерухомість і бізнес, - каже Сенченко. - Вони мають намір пікетувати і вимагати від нідерландської влади інформації про походження цих коштів і про те, як вони були виведені з України. Запити від нідерландської правоохоронної системи на предмет того, наскільки це було законно і чи задекларовані ці доходи, чи отримані Константиновим ліцензії для інвестування за кордон і так далі».

За словами Сенченка, парламент Криму взагалі не має права вносити зміни в Конституцію автономії – для цього існує відповідна процедура. А щодо підготовки звернень до Росії, політик додає: «Здається, вони взагалі відірвалися від землі». Але одна справа, коли заяви про необхідність допомоги РФ звучать від окремих осіб і носять маргінальний характер, інша – коли ці питання піднімаються на рівні парламенту автономії. Колись за «захистом» до Росії зверталися місцеві влади Південної Осетії та Абхазії. Чим це завершилося для них і Грузії, всім відомо. Так, Україні не Грузія, але…

«Якщо людина робить таку заяву, тим більше якщо вона – представник законодавчої або виконавчої влади в Криму, то поза сумнівом має бути реакція, - одним з перших обурюється опозиційний депутат ВР України від «УДАРу», екс-глава СБУ Валентин Наливайченко. - Я розцінюю ці заяви як позицію людей, які ніколи не читали ні Конституції, ні законів України. СБУ і Генпрокуратура повинні дати оцінку таким заявам, і з нею не можна зволікати». 

Згадані структури відреагували, але зі слів Максима Ленко стає зрозуміло, що фактично це є реакція СБУ на заяву народного депутата Стойка. А якби її не було? Генпрокуратура ж публічно взагалі й досі мовчить. Наш запит від 6 лютого й досі залишається без відповіді, не говорячи про численні дзвінки до керівника прес-служби, на які ніхто не відповідає.

Окрім згаданої заяви представника СБУ, ми маємо ще одну думку від цієї структури – радника голови Служби безпеки Олександра Бєлова. «Я чотири роки був головою української частини Комісії по Чорноморському флоту, тож я знаю Крим, працював із місцевими адміністраціями, особливо Севастопольською, знаю російських колег, - коментує він «Дню. - Те, що зараз відбувається в Криму – не дуже гарна ситуація. Ми повинні розібратися в наших справах самі».

Саме до самостійного рішення закликають і кримські татари. Після засідання президії ВР АРК голова Меджлісу Рефат Чубаров на своїй сторінці у Фейсбук зокрема написав: «Особливу спритність в прагненні протекторату Росії над Україною демонструють члени Президії Верховної Ради АРК, в монопартійність складу якого органічно вписалися також кілька представників колись потужного проросійського сепаратного руху в Криму початку 90-х років ХХ сторіччя. У світлі заяв про необхідність відкритого втручання Російської Федерації, особливу актуальність набувають пропозиції Меджлісу кримськотатарського народу про розпуск нинішнього складу Верховної Ради Криму і проведення дострокових виборів на основі нового виборчого закону про вибори депутатів ВР АРК, що передбачає гарантоване представництво корінного народу Криму в його складі».

З аналогічною заявою виступив і народний депутат ВР України від «Батьківщини» Микола Томенко: «Як відомо, нинішнє керівництво Верховної Ради АР Крим «прославилося» неодноразовими висловлюваннями проти української мови, історії, традицій та, власне, проти єдиної української держави». А щодо останніх заяв, політик наголошує, що ними «фактично розпочато політико-правову роботу щодо виходу Криму зі складу України». «Очевидно, що така позиція, з одного боку, – це робота для Генпрокуратури України, оскільки йдеться про порушення Конституції та законів. Крім того, Верховна Рада повинна невідкладно розглянути ситуацію в Криму та підготувати відповідні рішення про розпуск парламенту Криму», - сказав Томенко.

Але навряд чи регіонали, які мають сьогодні більшість в українському парламенті, готові на такий радикальний крок – розпустити Верховну Раду Криму. Тим більше, якщо з вищезгаданими позиціями виступив зокрема представник Партії регіонів Кличников. Ми бачимо, що на фоні останніх подій на київському Майдані так зване російське лобі в структурах нинішньої влади суттєво посилилося. Колєсніченко з розмовами про федералізацію України – тому яскраве підтвердження. Можливо, з цим і пов’язана запізніла реакція СБУ та мовчанка інших держаних органів щодо заяв кримських політиків? Разом з тим, більшість депутатів-регіоналів в приватних розмовах підкреслюють – звернення по допомогу до Росії чи розмови про федералізацію України є неприйнятними.

Про це офіційно мали б заявити в Раді національної безпеки і оборони України, але стан цього державного органу – окрема історія. Активністю за останні роки, як відомо, ця Рада не виділялася. Схоже, при нинішній владі РНБО не відведена та роль, яку вона має виконувати за своїм призначенням, ця структура більше нагадує заслання для відставних або звільнений політиків. Наразі ж Рада національної безпеки і оборони взагалі обезголовлена. Після звільнення Андрія Клюєва Президент вже тривалий час нікого не призначає. І це при нинішніх подіях, якими у РНБО мали б напряму займатися. Такий стан речей (плюс затяжна тиша з боку інших органів на заяви кримських політиків), змушує серйозно задуматися про рівень національної безпеки країни.

Наступний адресат, куди ми звернулися за реакцією на заяви про «захист автономії Криму» – профільний комітет у Верховній Раді. «Я не бачив жодного проекту документу, який передбачав би зміни статусу автономії в Криму, - коментує «Дню» голова Комітету з національної безпеки і оборони Верховної Ради Володимир Литвин. – Якщо розмови, які можливо і точаться у політичному середовищі, у середовищі окремих політичних партій, сприймати як серйозний намір і на цьому вибудовувати політку, то це не серйозна політика і не серйозними є ті люди, які займаються такою політикою. Те ж саме стосується і проблеми прав і свобод наших громадян. Це ключове зобов'язання держави, це ключове зобов'язання України».

«Якщо навіть уявити, що можуть з’явитися ті чи інші проблеми, то їх розв’язанням має займатися парламент і уряд Автономії, - продовжує голова комітету з нацбезпеки Верховної Ради. - А якщо в них не вистачатиме на це повноважень, то це має бути прерогативою центральних органів державної влади України. Сподіваюсь, що окремі кримські політики, які раптом почали перейматися статусом Автономії, правами і свободами людей, які проживають на півострові, усвідомлюють свою відповідальність за провокування можливої конфліктної ситуації, з її переростанням в одну із загроз національній безпеці України, її територіальної цілісності».

Окремі кримські політики також мають усвідомлювати і пам’ятати повчальну історію 1990-х. Сепаратист Юрій Мєшков тоді також говорив про «захист Росії» і чинив дії, направлені на відокремлення півострова, але як в результаті склалася його доля? «Як відомо, його «конституція» й так звані реформи в орієнтовно сорока сепаратистських законах, прийнятих тоді Верховною Радою Республіки Крим, скасовано 1995 року парламентом України як такі, що суперечать законодавству України, - говорить в коментарі «Дню» кримський політолог Володимир Притула («День», № 99 за 11 червня 2013 р.). - Хворий на дизентерію, літаком Чорноморського флоту він був доставлений у Москву, де «лікується» донині. У липні 2011 року він знову приїхав до Криму, проте невдовзі був депортований із забороною відвідувати Україну протягом п’яти років».