Важливо бачити як твої бажання здійснюються
Пригадую, як на початку червня я склала завершальну сесію першого курсу і з нетерпінням оновлювала розділ «Школа журналістики» на сайті газети «День». Про таку можливість для журналістів я дізналась на рідному факультеті. Ще на початку року багато викладачів та студентів тепло відгукувались про «День» і рекомендували спробувати свої сили в газеті, яка позиціонує себе одним із найбільш якісних та інтелектуальних ЗМІ в Україні. Правду кажучи, спочатку, коли я побачила список пропонованих тем, я була трохи шокована. Був страх того, що я не зможу написати чогось вартісного, такого, щоб сподобалось у редакції всеукраїнського видання. Але коли я почала читати есеї з «Підривної літератури» та «Бронебійної публіцистики» до мене почали приходити впевненість, натхнення, розуміння майбутньої концепції того, що хотілось би передати своєю роботою. Далі заповнення анкети, думки про людей, з якими я хотіла б зустрітись і систематичне перевіряння пошти. Коли за декілька днів до початку Школи мені прийшло повідомлення від координатора, я насправді не могла повірити: «Місяць у столиці! В середовищі професійних журналістів, чиї прізвища ти бачиш кожного дня, коли читаєш їхні матеріали на сайті чи в газеті!». Вгамувавши емоції і переставши бігати по квартирі, я зателефонувала мамі, щоб поділитись новиною. Вона не одразу зрозуміла, що я намагаюсь сказати, бо в той момент я говорила ще швидше, ніж зазвичай і дуже схвильовано. Ті останні дні червня промайнули блискавично, у метушливій підготовці до поїздки, з купою очікувань та запитань… Зараз я розумію, наскільки неймовірно дивитись у минуле і бачити як твої бажання здійснюються. Дякую «Дню» за насичений журналістський інтенсив.
Христина Лушина, Львівський національний університет імені Івана Франка
