Вибори покажуть: народ одужує
Рейтинги політичних сил, оприлюднені соціологічними компаніями, показують: український народ одужує. У складний воєнний час у людей все ж є надія, вони готові йти голосувати і справді вірять, що від їхнього вибору щось залежить. Це позиція зрілого, уже майже громадянського суспільства.
Згадаймо: якими важливими були президентські вибори! І з точки зору консолідації зусиль перед обличчям зовнішнього ворога, і з перспективи очищення від нав’язаного російською пропагандою образу нацистів. Тоді ми показали світу, що нова влада справді має широку народну підтримку, що радикали й ксенофоби не користуються популярністю, що умовний Рабинович набирає більше за умовного Яроша. Після цього кісєльовим стало незмірно важче переконувати світ у тому, що над Дніпром у владних кабінетах засіла кровожерна хунта, а самі українці – печерні нацисти.
Цієї неділі відбудуться вибори до Верховної Ради. Уже зрозуміло, що нове скликання парламенту буде кращим за попереднє. Шкода лише, що це відбудеться не завдяки реформам, очищенню влади чи більш досконалому закону про вибори – насправді на якість результату передусім вплине той факт, що зомбовані російською пропагандою виборці Криму й окупованої частини Донбасу голосувати не підуть. Це сумно, але такою є правда без патріотичних прикрас. Прогнози соціологів досить оптимістичні – можна очікувати, що наступна Верховна Рада нарешті буде чесно обраною, проєвропейською і – що найважливіше – проукраїнською.
Мені тішить той факт, що до парламенту, мабуть, не потраплять КПУ і ВО «Свобода». Як на мене, це дві партії-близнюки, просто з різними назвами. «Свободу» українці обрали до минулої ВР за радикальність – тоді треба було протистояти Януковичу. Але після втечі межигірського царька «Свобода» так і не змогла змінитися так, як змінилося суспільство – і далі вустами фаріонів виголошує відверті нісенітниці про українство. Українцям потрібні реформи й успішна комфортна держава, а не графа в паспорті. За час виборчої кампанії суттєво впав рейтинг псевдорадикала, а насправді предствника олігархату Ляшка – і це також додає оптимізму й віри в наш народ. Несподіваний успіх «Самопомочі» підтверджує тезу про те, що українці сьогодні шукають нові обличчя, які першочерговим своїм завданням вважають реформи. Відносно малий відсоток підтримки соратників Януковича (опозиційного блоку і Тігіпка) – показує, що країна справді об’єднується у війні проти Росії, що вона готова переживати кризу й економічну депресію, щоб відстояти нашу справжню незалежність.
Таким чином, стає зрозуміло, що народ одужує – дуже хочеться, щоб йому в цьому допомогла й держава. Якщо виборець у будь-якому куточку України побачить, що один з кандидатів пробував купити собі голоси (грішми чи гречкою), і його на цьому зловили й покарали правоохоронні органи, то в нього стане більше підстав підтримувати й проголосувати за теперішню владу, адже це буде сигналом того, що закон справді починає діяти в нашій країні. Сподіваюся, недільні вибори минуть без «сюрпризів». Хоча було б добре, якби, наприклад, «Сильна Україна» також не потрапила до парламенту. Тоді сумнівів би не залишилося жодних: народ видужав.
