З Бібліотекою «Дня» - іще 44 школи

Сьогодні в Полтаві був ще один важливий День «Дня». Після круглого столу за участі Лариси Івшиної в день відкриття фотовиставки «День»-2014, яку, до речі, за майже місяць експонування у виставковій залі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відвідало щонайменше 2,5 тисячі полтавців і гостей міста, – нова жива зустріч. 

У стінах Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка представили Бібліотеку газети «День» та свіжий номер глянцевого журналу «Маршрут №1. Полтава». Журнал – це черговий пазл, з якого редакція газети збирає своє бачення України. Слідом за Одещиною, Миколаївщиною, Сумщиною, Волинню та Черкащиною творча команда «Дня» дісталася й Полтави.

У малій актовій залі університету «інтелектуальний десант» газети «День» в особі президента благодійного фонду підтримки ініціатив газети «День» Миколи Гриценка, редактора сторінки «Україна Incognita» Ігоря Сюндюкова та співробітника газети «День» Наталії Яворської поспілкувався зі студентами факультету філології та журналістики, викладачами, вчителями і школярами Ігор про роль газети «День» в очищенні історичної свідомості українців.

У вступному слові ректор Полтавського національного педагогічного університету Микола Степаненко зауважив: «Сьогодні ми маємо змогу долучитися до чогось гарного, світлого, доброго, інтелектуально поживитися, наснажитися. Всім вам відома щоденна газета «День», яка виходить в Україні. Саме це видання оперативно реагує на всі події, які відбуваються в країні, на всі суспільні справи, які переживає держава, на приємні й неприємні новини, словом, вона реагує на виклики дня й намагається оцінити будь-який факт і подію, щоб донести до читачів. У нашій залі є школярі, котрі не гортали цієї газети, але сподіваюся, що після сьогоднішньої зустрічі газета «День» вас обов’язково зацікавить».

Наступним до мікрофона підійшов Микола Гриценко. «Ми сьогодні приїхали говорити не про газету, а про унікальні соціальні проекти, які вже багато років робить наше видання, - зауважив Микола Семенович. - Це й історичні книги, й фотоальманахи, і фотовиставки, й унікальні інтернет-проекти,  зокрема віртуальні музеї, де завдяки сайту можна побувати у стінах музеїв України. Словом, це та робота, яку ви, студенти, повинні втілювати своєю діяльністю. Саме цю роботу здійснює газета «День». Тому велика кількість авторитетних людей – істориків, політологів, соціологів – підтримує подібні проекти видання». Микола Гриценко зазначив, що кожна розумна людина, яка хоче стати ще розумнішою, читає газету «День». Також він порекомендував присутній у залі молоді читати газету не в електронному форматі, а в паперовому, щоб відчути її власними руками.

Ігор Сюндюков уперше завітав до Полтави, про що він наголосив на початку своєї розмови. Висловивши свій погляд на Полтаву і відомих діячів краю, Ігор Радикович розповів про місію газети та її видання. «Всі 18 років ми намагаємося говорити лише правду. Є в нашій країні така хвороба – ухилятися від неї, приховувати певні проблеми, і це, на мою думку, є однією з найголовніших проблем. Часто буває так, що те, у що хочеться вірити, не завжди виявляється правдою. Треба бачити правду в житті», - наголосив редактор сторінки «Україна Incognita» газети «День». Говорив пан Ігор і про виникнення проблем на Донбасі, і про штучне нав’язування там «русского мира». Та все ж основну увагу Ігор Сюндюков приділив літературі, яку редакція газети привезла в Полтаву.

Важливо, що розмова між представниками «Дня» та майбутніми журналістами і педагогами, школярами і вчителями вийшла справді живою і цікаво. «Десант» газети буквально засипали запитаннями – і про проекти «Дня» для дітей, і про значення книг, які видає газета, як  для сьогодення, так і для майбутнього. Запитань було настільки багато, що деякі навіть залишилися без відповіді у зв’язку з браком часу. 

Дуже приємно, що зустріч мала вельми оптимістичний фінал: компанія «Полтава — Сад» купила комплект книги з Бібліотеки дня для 44-х шкіл і ліцеїв Полтави і району! Представники навчальних закладів урочисто отримали їх з рук представниці «Дня» Наталі Яворської. 

Що кажуть самі учасники зустрічі?

 «ІСТОРИЧНА ОСВІТА МОГЛА Б ЗУПИНИТИ ІНФОРМАЦІЙНУ ВІЙНУ, ЯКБИ 23 РОКИ ПРОВОДИЛАСЬ ІНША ГУМАНІТАРНА ПОЛІТИКА»

Ігор СЮНДЮКОВ, редактор сторінки «Україна Incognita»:

- Приємно і незабутньо вразило, по-перше, те, що актова зала була вщент заповненою. За нашими підрахунками, щонайменше півтори сотні викладачів, студентів, вчителів і школярів. По-друге, непідробний інтерес. Всі слухали дуже уважно представників нашої редакції. Тобто полтавці підтвердили, що недарма це місто не одне десятиліття і не одне століття по праву називали духовною столицею України. Для значної частини присутніх це було відкриття нашої газети. Але, може, це і добре, тому що долучаються до кола читачів і прихильників «Дня» нові лави наших соратників. Це треба оцінити дуже позитивно. Винятково уважно слухали виступ Миколи Семеновича Гриценка, який розповів про роботу Фонду підтримки ініціатив газети «День», який він очолює. За дорученням редакції я розповів про книжковий проект – видання, які починаючи з 2002 року видала наша газета. Ми всі відповіли на найбільш цікаві запитання. Перемогли два запитання. Перше - чи може історична освіта зупинити інформаційну війну? І якщо може, яким чином? Ми відповіли, що могла б, якби 23 роки проводилась інша гуманітарна політика. Друге запитання – які мотиви журналістської творчості? Що таке журналістське натхнення і як воно спонукає співробітників нашої газети працювати? За перше запитання автор отримала презент – книгу «Україна Incognita TOP 25», а за друге запитання – безкоштовну передплату на два місяці на нашу газету. Загалом враження і від зустрічі, і від полтавців, і від міста Полтави, де ваш покірний слуга був уперше, дуже приємні і цікаві. Щодо нашого «Маршруту №1». Ми пояснили, що він присвячений винятково Полтаві і Полтавщині. Хоч він не роздавався в подарунок, а продавався, але прийняли його з великою цікавістю і охоче купували. І головне – 44 полтавські школи отримали комплекти наших книг – 7 книжок з Бібліотеки газети «День» і свіжі номери газети. Дивлячись у вічі полтавським учителям, я вірив, що вони справді чітко, ясно і швидко доведуть до школярів, а це найважливіше, зміст нашої роботи по зміцненню українського світу. 

«ПРЕДСТАВНИКИ ВАШОЇ ГАЗЕТИ ПОВЕЛИ НАС ЗА СОБОЮ»

Гліб КУДРЯШОВ, доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка:

- Ваше видання поступово вибудовує потужний «кам’яний міст» між вами, культурною, інтелектуальною елітою України, і нашим університетом. Сьогодні відбувся ще один крок до того, щоб виріс великий міст.

Для мене як для викладача вищої школи перший показник небайдужості студентів до спілкування з людьми, які до нас часто приїздять, - це питання. Лакмусовий папірець ефективності цих зустрічей – кількість і зміст запитань. А їх було чимало. Навіть, мені здається, що ми б ще годину спілкувалися. Це були і студенти-журналісти, і студенти українського відділення нашого факультету, гості-педагоги, яких ви зібрали з благочинною метою. Ще до того, як була проведена урочиста церемонія вручення їм книг, вони також мали нагоду висловити свої думки в тому контексті, у якому виступали і пан Ігор, і Микола. Студентів і педагогів цікавило все: інформаційна війна і чи зможемо ми у ній перемогти, нюанси меценатської підтримки, також конкретна доля вашого видання в майбутньому –перспективи існування паперової форми видання. Радий, що на ці питання студенти одержували відповіді. Студентам Полтавського педагогічного університету було приємно почути тезу про те, що не в усіх містах проводяться такі презентації і виставки, що саме їх пошанували і до того рівня треба дотягуватися. Звісно, це їх тішить, вони починають проявляти свою активність. І видно, що з тими виданнями, які ви нам подарували ще на початку лютого, вони вже ознайомились і знали контекст. Якщо молодого студента цікавить доля газети, значить, імовірність того, що ця молода людина або її родина передплатять цю газету, зростають. Микола Семенович сказав сьогодні, що ефективність полтавських зустрічей була визначена у кількості передплат. Це абсолютно правильно. Бо вміти зацікавити і потім, як педагог, повести за собою, - дуже важливе. Я бачу, що вам вдалося повести за собою педагогів, редакторів, журналістів, які своїми думками і діями в майбутньому повинні вести за собою. Приїхали представники вашої газети і повели за собою. Певно, це найбільший результат. Думаю, що настане час, і на базі нашого факультету філології і журналістики з’явиться клуб інтелектуальної молоді, про який говорить Лариса Олексіївна. Саме її приїзди у вищі навчальні заклади, так би мовити, вивершуються створенням такого інтелектуального клубу. Молодь поступово визріває. Ми переросли той рівень спілкування у суспільстві, коли відбувалися тільки розмови і дискусії, які нічим не завершуються. Це блискавично не відбудеться. Але мені приємно, що молодь розуміє, що одними словами реалізувати проект під назвою «модерна Україна» буде неможливо. Того свідчення - сьогодні їхня активність. Ще раз складаю вам подяку за таку форму спілкування. І плекаю надію, що співпраця Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка та газети «День» лише розширюватиметься. Сподіваюся, що настане такий день найближчим часом, що ми запросимо Ларису Олексіївну взяти участь у засіданні клубу інтелектуальної молоді нашого університету.  

«МИ Й ДОСІ НЕ МОЖЕМО НАВЧИТИСЯ НА ПОМИЛКАХ МИНУЛОГО»

Лілія ВОЙЦЕХІВСЬКА, студентка третього курсу факультету журналістики:

- До початку навчання в університеті я майже не цікавилася періодикою, але з початком навчання професія змушує ознайомлюватися з багатьма виданнями, в тому числі і з газетою «День». З перших курсів ми використовуємо цю газету на практичних заняттях, робимо аналіз певних публікацій. Сьогодні говорилося багато чого про історію. І справді, мені здається, що потрібно знати історію і робити з неї висновки. Але виходить так, що ми й досі не можемо навчитися на помилках минулого, адже війни були, і зараз вони продовжуються, ситуація на сході – яскравий приклад того. Чому не робимо висновків? Мабуть, тому що політики наші погано вчили цю історію….