Iнтелектуальна зброя проти міфів

Днями з Болгарії до України повернулася делегація Комітету у закордонних справах Верховної Ради у складі народних депутатів Ганни Гопко та Світлани Заліщук. Як уже повідомляв «День», делегація взяла участь у болгарсько-українській парламентській конференції, що відбулася в приміщенні Народних Зборів Республіки Болгарія в Софії і була присвячена 25-й річниці відновлення дипломатичних відносин між Болгарією та Україною.

Протягом візиту учасники конференції підписали спільну заяву, провели зустрічі з провідними політиками парламенту Болгарії, поспілкувалися з українськими військовими, які поверталися додому після реабілітації, а також поклали квіти до меморіальної дошки на будинку першого Посольства УНР в Болгарії. В рамках конференції в приміщенні Народних Зборів Республіки Болгарія відбулося відкриття унікальної виставки архівних документів та фотографій. Серед експонатів — Брест-Литовський мирний договір від 9 лютого 1918 року з оригінальною восковою печаткою гетьмана Павла Скоропадського з українським тризубом. Документ у чудовому стані, в цих стінах він був представлений уперше. Виставка в парламенті Болгарії триватиме протягом тижня.

Як відомо, УНР та Болгарія встановили дипломатичні стосунки в 1918 році.  А 5 грудня 1991 року Болгарія однією з перших визнала Україну як самостійну державу. 13 грудня міністри закордонних справ підписали Протокол про встановлення (фактично — відновлення) дипломатичних відносин, а 5 жовтня 1992 р. президенти країн Леонід Кравчук та Желю Желев підписали Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарія. Сьогодні Болгарія активно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, курс євроінтеграціних реформ та порядок денний в діалозі Україна — ЄС, а також виступає за запровадження безвізового режиму для громадян України. Вона була четвертою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію у 2014 р.

«МАЙБУТНЄ МАЄ ҐРУНТУВАТИСЯ НА ІСТОРИЧНІЙ ПРАВДІ»

У рамках відкриття виставки доцент кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка і автор нашої газети Олена Чмир разом із головою парламентської комісії з зовнішньої політики Болгарії Джемою Гроздановою та послом України в Болгарії Миколою Балтажи представили новинку Бібліотеки «Дня» — видання «Сестра моя, Софія...», а також «Україна Incognita. ТОП-25» та англомовні видання газети.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Учасники заходу, віце-спікери, парламентарі дуже здивувалися, коли Олена Чмир розпочала свій виступ чудовою болгарською мовою, — коментує «Дню» народний депутат Ганна Гопко. — Вона розповіла про зміст книги, про те, наскільки важливо розуміти, що історія Болгарії, як й історія України, за імперських та радянських часів була викривлена. Адже нашу історію, як відомо, намагалися гібридно «прихватизувати» протягом століть. Майбутнє, якого ми прагнемо для України та Болгарії, має ґрунтуватися на історичній правді. Саме тому важко переоцінити внесок, який зробила газета «День». Хочу подякувати Ларисі Івшиній за видання «Сестра моя, Софія...». Ця книжка повинна допомогти нашим дипломатам у розширенні їхньої роботи, вона має стати ефективною зброєю проти міфів, які нав’язує «русский мир». Це — важлива передумова для розвитку партнерських відносин України з Болгарією та іншими країнами Південно-Східної Європи». Сподіваюся, у 2018 році сторічну річницю встановлення дипломатичних відносин ми будемо відзначати і в Верховній Раді, і в парламенті Болгарії. Сьогодні ж хочеться пригадати слова царя Болгарії Фердинанда, який сказав, що вірить у процвітаючу та сильну Україну».

Крім того, за словами Ганни Гопко, зустріч стала хорошою нагодою поспілкуватися з науковцями й домовитися з ними про нові статті та матеріали про українсько-болгарські взаємини. «Як і українське, болгарське суспільство сьогодні заглиблюється у власну культуру, — розповідає Ганна Гопко. — Вони шукають інформацію і про Болгарію, і про Україну. Саме тому ті паралелі, які висвітлює книга «Сестра моя, Софія...», дуже важливі. Болгарія, як і Україна, останні тисячу років, усупереч бажанню імперій, боролася за власну державність. Такий захід у стінах болгарського парламенту — це також і наша протидія російській пропаганді. Сьогодні існують дві незалежні держави, й, вибудовуючи двосторонні відносини, ми повинні перш за все думати про інтереси наших народів. На заході були присутні перекладачі, представники кафедри україністики. Вони, зокрема, говорили про потребу спеціальних тренінгів для перекладачів з української мови. Сподіваюся, МЗС України підтримає цю ініціативу. Вона має велике значення для поширення і розвитку нашої ідентичності, культури, мови».

ПРО ВЗАЄМНЕ «БУДИТЕЛЬСТВО»

За словами Олени Чмир, на представлення книги «Сестра моя, Софія...» вона мала лише близького десяти хвилин, але цього було досить, щоб зацікавити потенційних читачів. «Говорили про національні катастрофи, про важливість для України болгарського досвіду, про «будительські» мотиви авторів книги, — розповідає Олена Чмир. — Публіка там була підготовлена, зокрема болгарський політик, головний експерт комісії з зовнішньої політики, почесний асоційований член ПАРЄ Лучезар Тошев (один з організаторів виставки), а також вчені, які займаються історією України, перший посол Болгарії в Україні Петер Марков. Один із примірників подарувала голові парламентської комісії з зовнішньої політики Болгарії Джемі Гроздановій. Загалом представництво з болгарського боку було високого рівня. Були й посадовці, які свого часу ухвалювали рішення про визнання незалежності України. «Сестра моя, Софія...» викликала інтерес, і дуже великий. Я розповіла, що книжку про Болгарію писали провідні українські вчені, історики, громадські діячі. Але тепер було б добре, якби з’явилося аналогічне видання про Україну, написане болгарами — мовляв, кидаю вам «рукавичку». Мої співрозмовники запевнили, що приймають виклик».

Олена Чмир розповіла, що представники болгарської сторони розповідали про російські впливи в країні — капітали, медіа, які працюють в Болгарії. Вони усвідомлюють ці виклики. Крім того, всі відзначали складність поточного політичного моменту — як в Болгарії, так і в світі загалом. Також була висловлена пропозиція підготувати до ювілею у 2018 році серію виставок в Україні та Болгарії. Адже в українських архівах та музеях зберігаються кілька дуже важливих для болгар артефактів, а в болгар є багато експонатів часів УНР. «Доктор Райна Камберова, викладач відділення україністики Софійського університету св. Климента Охрідського вже працює над перекладом передмови до книжки «Сестра моя, Софія...» — розповідає Олена Чмир. — Є ідея видати переклад, доповнений болгарськими текстами. Це питання необхідно узгодити з видавцями і авторами книги. Як я вже казала, інтерес до видання значний — примірники, які ми привезли, розібрали миттєво».